Справа № 543/1185/24
Провадження № 2/539/397/2025
18 лютого 2025 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Ануфрієвої Н.М.,
представника позивача - адвоката Павличенка В.Г.,
представника відповідача - адвоката Симоненка Т.В.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просив зменшити розмір аліментів, стягнутих заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2017 року на користь ОСОБА_4 , на утримання дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, з 1/4 частки на 1/6 частки із всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку.
Свій позов мотивував тим, що згідно з заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 2 березня 2017 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області аліменти на утримання дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 16.01.2017 року і до повноліття дитини.
Постановою державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20.03.2017 р. відкрито виконавче провадження № 53599826 на підставі виконавчого листа № 539/113/17 виданого 15.03.2017 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області.
Згідно з постановою державного виконавця вказаного відділу ДВС від 15.03.2018 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме стягувача ОСОБА_6 на ОСОБА_3 .
13 листопада 2017 року він уклав свій шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_9 .
Вони з дружиною ОСОБА_1 і їх спільними малолітніми дітьми проживають однією сім'єю в АДРЕСА_1 , разом з дітьми дружини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Серед них, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 є неповнолітніми. Вони разом з усіма дітьми проживають разом як одна сім'я, ведуть спільне господарство, піклуються один про одного.
Він і його дружина ОСОБА_1 визнані як багатодітна сім'я, відповідно до посвідчення НОМЕР_1 виданого Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Лубенської районної державної адміністрації, мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.07.2024 року № 184, його, солдата ОСОБА_2 , призвано на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України № 65/2022 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 13.11.2024 року, він отримав поранення під час проходження військової служби.03 листопада 2024 року отримав : мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення обох нижніх кінцівок, перелом кісток лівої гомілки, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_3 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 внаслідок скиду вибухового пристрою з безпілотного літального апарату підрозділів збройних сил російської федерації. В даний час проходить лікування в військовому шпиталі.
На час ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, а саме 2 березня 2017 року, він мав одну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згодом його матеріальний і сімейний стан суттєво змінився - 13 листопада 2017 року він створив сім'ю, уклав свій шлюб з ОСОБА_7 . Від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_9 .
Ухвалою від 07.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 29.01.2025 року.
14.01.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позов не визнає з огляду на такі обставини. Позивач системно не виконував свій обов'язок зі сплати аліментів, у зв'язку з чим у нього сформувалась значна заборгованість, що підтверджується Довідкою-розрахунком від 16.05.2018 року та іншими документами. Крім того, батьки не мають права компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 № 565/2071/19. Зміна у зв'язку з такими обставинами матеріального становища платника аліментів як підстава для зменшення стягуваних аліментів повинна бути істотною в такій мірі, що прямо випливає на спроможність платника сплачувати аліменти в попередньому розмірі, унеможливлює таку сплату тощо. Позивачем не доведено вагомість та достатність підстав, які б могли слугувати на підтвердження факту наявності в нього підстав для зменшення розміру аліментів, відтак у задоволенні позову має бути відмовлено в повному обсязі.
27.01.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що заперечення, викладені у відзиві, не заслуговують на увагу, не ґрунтуються на матеріалах справи. Дійсно ОСОБА_2 тривалий час не сплачував аліменти, бо не міг працевлаштуватися, перебивався випадковими заробітками. Але після призову на військову службу він почав отримувати грошове забезпечення і на даний час заборгованість майже повністю погашена. Вважає, що позивачем надано достатньо доказів, що сімейний стан суттєво змінився - він створив нову сім'ю і має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, двоє з них спільних з дружиною ОСОБА_1 , а двоє від першого шлюбу дружини. У позивача значно погіршився стан здоров'я у зв'язку з пораненням на війні.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Павличенко В.Г. підтримав позов, наполягав на його задоволенні. Зауважив, що на даний час заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Крім того, позивач до теперішнього часу проходить лікування після отриманого поранення.
Представник відповідача адвокат Симоненко Т.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вважає, що позивачем не доведено істотну зміну матеріального стану через зміну його сімейного стану.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позов задовольнити. Пояснила, що її чоловік наразі продовжує лікування після отриманого поранення, вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Рідний батько її двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу помер, тобто на утриманні позивача фактично перебуває четверо дітей і вона.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висноку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
02 березня 2017 року заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , стягнуто на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 16.01.2017 року і до повноліття дитини. (а.с.13).
На підставі виконавчого листа № 539/113/17, виданого 15.03.2017 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, постановою державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20.03.2017 р. відкрито виконавче провадження № 53599826. (а.с.15).
Постановою державного виконавця вказаного відділу ДВС від 15.03.2018 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме стягувача ОСОБА_6 на ОСОБА_3 .(а.с.17).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 , виданого 13 листопада 2017 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_7 (а.с.18).
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 , виданого 13 травня 2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 , батьком якої записаний ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 (а.с.19).
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 , виданого 15 лютого 2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , батьком якого записаний ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 (а.с.20).
Відповідно до довідки № 01844/23 від 19.11.2024 позивач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_3 , фактично проживає в АДРЕСА_1 , в такому складі сім'ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - дружина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - дочка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 - син, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - нерідна дочка, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - нерідна дочка, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - нерідна дочка, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 нерідна дочка. (а.с.26).
Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 виданого Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Лубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. (а.с.25).
Відповідно довідки №5/1433 від 17.07.2024, ІНФОРМАЦІЯ_14 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.07.2024 року № 184, солдата ОСОБА_2 , призвано на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України № 65/2022 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . (а.с.21).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 13.11.2024 року, солдат ОСОБА_2 отримав поранення під час проходження військової служби. 03 листопада 2024 року отримав: мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення обох нижніх кінцівок, перелом кісток лівої гомілки, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_3 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 внаслідок скиду вибухового пристрою з безпілотного літального апарату підрозділів збройних сил російської федерації. (а.с.22).
Згідно виписки із медичної карти № 27456 ОСОБА_2 з 05.11.2024 по 18.11.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» після отримання травми під час бойових дій в російсько-українській війні. (а.с. 71).
Згідно виписок із медичної карти № 1178, № 1291 ОСОБА_2 з 17.12.2024 по 14.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному відділенні Лубенського підрозділу КП «Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни» ПОР з діагнозом: посттравматична контрактура обох гомілково-ступневих суглобів; післятравматична нейропатія обох великогомілкових нервів з парезом обох ступнів із значним порушенням статики та ходи. (а.с. 72,73).
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №554/3355/20 сформовано висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_2 посилався на те, що у нього суттєво змінився сімейний стан, він уклав шлюб, в якому у нього народилось двоє дітей. Крім того, фактично на його утриманні ще перебувають двоє неповнолітніх дітей його дружини від попереднього шлюбу, біологічний батько яких помер. Крім того, позивач також вказує на значне погіршення стану здоров'я через отримання поранення внаслідок військових дій.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №727/1599/22, від 10.10.2023 у справі №682/2454/22, від 27.11.2024 у справі №613/1404/23.
Із огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, постановлених до стягнення на користь ОСОБА_4 , на утримання дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід зменшити із 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи із дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач просив зменшити розмір аліментів 1/4 частки на 1/6 частку із всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, проте вказана вимога суперечить положенням ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, судом до уваги не приймаються, оскільки наявність або відсутність заборгованості зі сплати аліментів не є обставиною, яка підлягає з'ясуванню при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
Керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2017 року на користь ОСОБА_4 , на утримання дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, з 1/4 частки на 1/6 частки від усіх видів доходу, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , зареєстрованої: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Виконавчий лист, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області по справі №539/113/17, - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
-позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 ,
- відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП - НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ,
-третя особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 20 лютого 2025 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду О.С. Алтухова