Справа № 204/865/24
Провадження № 2-др/529/3/25
іменем України
20 лютого 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Петренко Л.Є.,
з участю секретаря - Звягольської В.А.
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача
ОСОБА_1 - адвоката Кучинської Вікторії Вікторівни про стягнення судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 частково задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором. Повний текст судового рішення виготовлено 03.02.2025.
Вказаним рішенням суду, на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 15 080 грн. 08 коп., а також понесені позивачем судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, в загальному розмірі 960 грн. 17 коп.
Під час судових дебатів представницею відповідача зазначено, що підтвердження судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду у встановленому законом порядку.
07.02.2025 представницею відповідача - адвокатом Кучинською В.В. до суду подано заяву про стягнення понесених судових витрат та ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 16 500 грн., які поніс відповідач ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.
Оскільки ця заява подана у п'ятиденний строк, який визначений у ч.8 ст.141 ЦПК України, вона прийнята до розгляду судом.
В судове засідання представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кучинська В.В. не з'явилась, до суду подала відповідну заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення, які сформовані в системі «Електронний суд», на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Заперечення представник відповідача обгрунтовує, окрім іншого тим, що вказана сума витрат на професійну правову допомогу, яка заявлена до стягнення є неспівмірною зі складністю справи, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Також представником позивача вказано, що стороною відповідача не надано до суду належного обгрунтування саме такої вартості послуг на правничу допомогу. Представником відповідача не надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання передачі послуг, копію квитанції про оплату та детальний опис робіт. Просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви представника відповідача Крайка Р.Ю.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані письмові документи, суд дійшов до наступного висновку.
Пунктом 3 ч. 1 ст..270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки судом не вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем, а останній скористався своїм правом на подання доказів понесення цих витрат після ухвалення рішення у справі, як це передбачено ч.8 ст.141 ЦПК України, судом призначено до розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) - ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що 12.08.2024 між відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №16/24 про надання правничої допомоги з адвокатом Кучинською В.В..
Також між ОСОБА_1 та адвокатом Кучинською В.В. підписали Додаток № 1 до договору № 16/24, який є невід'ємною частиною до згаданого вище договору.
Згідно до змісту додатку сторони обумовили, що клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі: аналіз матеріалів справи, визначення стратегії захисту - 2 000 грн., складання та подання заяви про перегляд заочного рішення - 3 500 грн., складання та подання відзиву на позовну заяву - 8 500 грн., разова участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2 500 грн.
На підтвердження наданих адвокатом послуг подано відповідний Акт надання послуг за договором № 16/24 від 03.02.2025, згідно якого адвокатом Кучинською В.В. надано правничу допомогу ОСОБА_1 відповідно до згаданого вище договору. Зокрема було проведено аналіз матеріалів справи, визначення стратегії захисту складено та подано заяву про перегляд заочного рішення, складання та подання відзиву на позовну заяву, здійснена разова участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Замовником був сплачений гонорар адвоката у розмірі 16 500 грн..
Таким чином на підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача надано: Договір про надання правничої допомоги, Додаток № 1 до договору, Акт наданих послуг від 03.02.2025, довідку про сплату гонорару адвоката Крайком Р.Ю..
Тому судом не приймаються тведження представника позивача про те, що стороною відповідача не подано до суду доказів, які підтверджують надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Кучинською В.В., зокрема договору про надання правничої допомогу, акту приймання передачі послуг, копію квитанції. Такі докази адвокатом Кучинською В.В. були додані до заяви про ухвалення додаткового рішення, з яким представник позивача міг ознайомитись в системі «Електронний суд» в якому він зареєстрований та має доступ до справи.
Разом з тим, судові витрати пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені на 31,71%, відповідно відповідач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 68,29% (100%-31,71%), що складає 11 267, 85 грн.
Водночас згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Верховний Суд в Постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
До того ж у додатковій постанові КГС ВС від 30.08.2023 № 911/3586/21 Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності справи, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи з критерію співрозмірності витрат на правничу допомогу з розміром задоволених позовних вимог, а також враховуючи те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучинської В.В. та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у розмірі 5 000 грн., які є співмірними з розміром задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучинської Вікторії Вікторівни про стягнення судових витрат, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п"ять тисяч) грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча Л.Є. Петренко