Справа № 524/15159/24
Провадження 3/524/175/25
12.02.2025 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного Управління ДПС у Полтавській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ПП «Кремавтозапчастини», проживаючого за адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства: абз. «б» п. 200.4 ст. 200 та п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого йому відмовлено в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за вересень 2024 року на суму 28334 грн., за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, що свідчить про її неявку без поважних причин. Судові повістки з повідомленнями повернулись з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою», а тому згідно зі ст. 268 ч.2 КпАП України суд вважає розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступних висновків.
Частиною 1 статті 163-1КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У складеному щодо ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому полягає суть адміністративного порушення, яке він вчинив. Суть адміністративного правопорушення, особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення зводиться виключно до посилання на норми Податкового кодексу України, зокрема абз. «б» п. 200.4 ст. 200 та п. 200.1 ст. 200 , що є неприпустимим, оскільки таке звинувачення є неконкретним, у його змісті відсутні будь-які дані з приводу події адміністративного правопорушення дати, місця, способу вчинення, тощо.
Більше того у протоколі зазначено дату та час вчинення правопорушення, а саме акт документальної планової перевірки ПП «КРЕМАВТОЗАПЧАСТИНИ» від 22.11.2024 року № 10896.
Проте, у останньому абзаці п.3.3.2 акту документальної планової перевірки ПП «КРЕМАВТОЗАПЧАСТИНИ» від 22.11.2024 року № 10896 йдеться про те , що ПП «КРЕМАВТОЗАПЧАСТИНИ» порушено абз. «б» п. 200.4 ст. 200 та п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого йому відмовлено в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за вересень 2024 року на суму 28334 грн..
Тобто інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення вчинено не пізніше вересня 2024 року .
Вказане не дає суду можливості встановити точну дату вчинення правопорушення а отже, об'єктивну сторону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.163-1КУпАП з викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи конкретного адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (час, місце, спосіб, місце вчинення). Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, суд не має можливості перевірити правильність результатів, які зафіксовано у вищевказаному Акті перевірки, оскільки вони не мотивовані належним чином та зроблені без посилання на відповідні первинні документи, які дозволяють встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати і інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності їх з діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останнього складу правопорушення, а саме об'єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення. Тобто судом встановлені обставини, що виключають провадження по справі. На підставі викладеного, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.245, 280, 256, 247 п.1, 284 КпАП України, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ