17.02.2025 Єдиний унікальний № 371/1925/24
провадження № 3/371/109/25
17 лютого 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1925/24
Провадження № 3/371/109/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЄПР1 № 199761 від 18 грудня 2024 року, ОСОБА_1 18 грудня 2024 року о 20 годині, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Suzuki» моделі «Swift», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобільною дорогою «Знам'янка - Київ», 105 км, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не був уважним, не врахував особливості дорожнього покриття, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, травмованих немає.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1, 2.3 б Правил дорожнього руху (далі за текстом- ПДР).
Розглчяд справи призначався 17 грудня 2024 року, 15 січня 2025 року, 06 лютого 2025 року та 17 лютого 2025 року.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
До суду повернулися поштові конверти з судовими повістками, відправленими ОСОБА_1 . Згідно даних довідок АТ «Укрпошта» Ф. 20 причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був інформований про те, що йому слід очікувати виклику до Миронівського районного суду Київської області. Інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в Миронівському районному суді Київської області, на офіційному сайті суду є загальнодоступною.
Про необхідність явки до суду ОСОБА_1 повідомлявся за номером телефону, який наявний у матеріалах справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Таким чином ОСОБА_1 , володіючи інформацією про наявність в суді порушеної щодо нього справи про адміністративне правопорушення, не виявив бажання бути присутнім при її розгляді.
Враховуючи, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясувавши обставини справи, суддя дійшов висновків про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення та додані до нього матеріали.
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належне оформлення протоколу впливає на правильність вирішення справи і забезпечення прав учасників правовідносин.
У ст. 256 КУпАП надається перелік тих даних, що обов'язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати.
Згідно положень вказаної статті, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Наведена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних правил дорожнього руху, порушення вимог яких має бути у причинному зв'язку з їх наслідками.
Пунктом 2.3 б ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з пунктом 13.1. ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Встановлено, що 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом втомобілем марки «-обільною дорогою «Знам'янка - Київ». На 105 км вказаної авдороги сталася ДТП за участі керованого ним автомобіля, в результаті пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.
За фактом вчиненого правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення та схему місця ДТП.
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час рухутранспортного засобу, внаслідок якої загинули (автокатастрофа) або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
У змісті протоколу зазначено, які правила дорожнього руху порушені водієм ОСОБА_1 та констатовано факт отримання автомобілем механічних пошкоджень. Відомостей про те, яка саме подія сталася, протокол не містить. Отже, суть адміністративного правопорушення не конкретизована.
Схема місця ДТП не є такою, що складена за встановленою формою, з урахуванням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
Згідно з приписами пункту 1 розділу ІХ наведеної Інструкції, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:
1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);
4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Пунктом 4 вказаного розділу встановлено, що на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти:
1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів;
3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
8) ширина тротуарів, узбіччя;
9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
11) розташування дорожньої розмітки;
12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі.
На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:
1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
2) номерний знак транспортного засобу;
3) власник (співвласник) транспортного засобу;
4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою;
5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
6) вид пригоди;
7) кількість учасників ДТП;
8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;
9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення);
10) тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
Пунктом 5 розділу ІХ рекомендується:
1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об'єктів та умовними позначками;
3) не порушувати масштабу зображення;
4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
5) використовувати винесення фрагментів за схему.
В порушення пункту 4 розділу ІХ наведеної Інструкції, на схемі не зображені графічно та не зафіксовані наведені у вказаному пункті об'єки.
Схема складена без застосування спеціального креслярського приладдя (лінійки) та загальноприйнятих графічних зображень об'єктів та умовних позначок, з порушенням маштабу зображення (маштаб значно зменшений). Назви об'єктів, зображених на схемі, не конктеризовані.
На зворотньому боці схеми наявні відомості про вид пригоди: наїзд на перешкоду. Відомостей про те, на яку перешкоду мав місце наїзд, ні схема, ні протокол про адміністративне правопорушення не містять.
Поряд з цим, в частині даних таблиці дорожніх умов схема містить відомості про те, що у місці події були недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП.
У наданих на місці події поясненнях водій ОСОБА_1 зазначив, що рухаючись в темну пору доби спуском дороги біля села Владиславка, він не помітив, що дорога закінчується, не впорався з керуванням, автомобіль з'їхав у кювет і сперся на опору. Причиною ДТП вказав недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі та відсутність достатньої кількості дорожніх знаків.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині постанови порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП.
Але водночас він повинен чітко зазначати у постанові, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто перебували у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України»), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
За таких обставин є переконливим висновок, що вчинення адміністративного правопорушення особою повинно доводитися чіткими, узгодженими та неспростовними доказами.
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Неспростованими, достатніми і незаперечними доказами не підтверджено той факт, що причиною дорожньо-транспорної пригоди було порушення водієм ОСОБА_1 встановлених правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Порушення, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопрорушення та матеріалів, які до нього додаються, відсутність допустимих, належних, достатніх і незаперечних доказів порушення водієм ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху, які стали причиною ДТП, є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 280 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук