справа № 208/12439/24
провадження № 2-а/208/18/25
04 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3342359 від 25.10.2024 року скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнути Головного управління Національної поліції в Харківській області на його користь 605,60 грн. відшкодування судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.10.2024 поліцейським відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області капралом поліції Воровіком Максимом Олександровичем була складена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3342359, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 1190 грн. 00 коп.
Прийняте рішення позивач вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що постанова серії ЕНА №3342359 від 25.10.2024 року з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121-3 КУПАП не відповідає вимогам закону та є необґрунтованою з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності.
Поліцейський при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню.
У Постанові поліцейський вказав, що позивач, керував транспортним засобом з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в. Правил дорожнього руху України.
Позивач категорично не згоден з його притягненням до адміністративної відповідальності з таких підстав.
Зазначає, що він 25.10.2024 року приблизно о 19:00 рухався на ТЗ в селі Новоселівка Харківського району по вулиці Воскресінська де був зупинений поліцейським. Керуючи ТЗ, він не вчиняв жодних адміністративних правопорушень. Зазначає, що поліцейський взагалі не оглядав ТЗ, а попросивши надати посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ почав оформлювати матеріали адміністративної справи та складати постанову. Позивач спочатку взагалі не зрозумів що трапилося, після його звернення поліцейський повідомив, що постанову складає за невиконання вимоги п.2.9.в. ПДР України.
Наголошує, що він є пильним, уважним та обережнім водієм, чітко дотримується правил дорожнього руху, на момент початку руху усі вузли та агрегати були у стравному робочому стані. Несправність світлових вогнів на підсідці номерного знаку виникла під час руху, коли він керував ТЗ та не міг, а ні передбачити, а ні виявити її.
Поліцейський проігнорував його пояснення і не дослідив питання коли ж виникла несправність і чи можливо її усунути на місці, а просто формально склав постанову. Він повідомляв що може спробувати усунути дану несправність на місці, однак поліцейський це проігнорував.
Наголошує, що поліцейський не надав ніяких доказів вчинення ним правопорушення. Підсвідка на номерному знаку не спрацювала не з вини водія. Несправність виникла саме в дорозі. Також до постанови додається відео, однак вказане відео не доводить та не підтверджує скоєння ним адміністративного правопорушення. При винесенні постанови поліцейський проігнорував відсутність складу адміністративного правопорушення, а відеозапис не зафіксував момент вчинення правопорушення. Йому не було надано часу та можливості для усунення поломки, не було надано можливості скористатися правовою допомогою, поліцейський ігноруючи всі його твердження та пояснення безпідставно, необґрунтовано та бездоказово - формально покладаючись на власне суб'єктивне ставлення та бачення склав оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник ГУНП в Харківській області просить в позові Сметського В.Г. відмовити у повному обсязі, оскільки відповідачем були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, ним було роз'яснено позивачу права, повідомлено про вчинене ним порушення, заслухано його пояснення та надано ним оцінку; дій, які б обмежили права позивача при розгляді справи відповідачем, вчинено не було. Штраф накладено за ч.1 ст.121-3 КУпАП у межах санкції за це правопорушення, відтак, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови. До відзиву долучено відеофіксацію події.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області капралом поліції Воровіком Максимом Олександровичем була складена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3342359, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 1190 грн. 00 коп.
Зі змісту вказаної постанови 25.10.2024 о 19:04 год. с. Новоселівка, вуд. Воскресінська, 233 водій керував автомобілем Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 2.9.в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (втому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію,забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцятиметрів, а так само вчинення інших дій,спрямованих на умисне приховування номерного знака,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як встановлено судом, позивач свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення, яке кваліфіковане за ч.1 ст.121-3 КУпАП, не визнає.
Однак, з досліджених судом відеозаписів, долучених відповідачем до відзову, факт правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП позивачем підтверджуються в повній мірі, оскільки на кадрах відеозапису чітко вбачається, що автомобіль позивача рухався з непрацюючою підсвідкою заднього номерного знаку. Одразу ж після зупинки працівником поліції було повідомлено про причини зупинки, а саме неосвітлений державний номерний знак. Далі поліцейським розпочато розгляд вказаної справи, ознайомлено позивача з відеодоказами, на яких зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення, після чого позивач вказав що він зрозумів. Далі поліцейським було зачитано права та обов'язки Позивача та строки оскарження винесеної постанови, окрім того було надано можливість скористатися правовою допомогою адвоката, а саме надано час Позивачу для спілкування з адвокатом на прохання Позивача, що і було зроблено Позивачем. Поліцейським запропоновано надати пояснення з приводу правопорушення, на що позивачем надано усні пояснення, після чого поліцейським повідомлено про завершення розгляду справи, за результатами якого виноситься рішення. Ніяких заяв, клопотань від Позивача під час розгляду справи не надходило, в тому числі і про надання часу для усунення технічної несправності.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Поліцейський патрульної поліції мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред'явив законну та обґрунтовану вимогу, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративного матеріалу. Постанова серії ЕНА № 3342359 від 25.10.2024 року обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченого законодавством, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.77, 251 КУпАП, ст.ст.160-165, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г. Гречана