справа № 235/5889/24
провадження № 2-а/208/20/25
04 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд місто Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.
за участі секретаря судового засідання Дарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янському адміністративну справу № 235/5889/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про скасування постанови про адміністративне правопорушення», -
01.08.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом, у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, закрити провадження.
B своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №09/6359 якою було визнано військовозобов'язаного ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн. Вважає зазначену постанову протиправною, винесеною з порушенням норм процесуального і адміністративного права, та такою, що підлягає скасуванню як незаконна.
Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2024 року провадження по справі відкрито.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 року зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Гречаній В.Г., здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу №235/5889/24 за адміністративним позовом було прийнято до провадження судді Гречаної В.Г. та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Представник відповідача своїм правом на подачу відзиву не скористався, відповідних заяв та/або клопотань не надавав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, постановою №09/6359 від 30 липня 2024 року начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ТЦК та СП) полковника ОСОБА_2 він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно Протоколу № 14376 та Постанови № 09/6359 про адміністративне правопорушення від 30 липня 2024 року правопорушення складається в тому, що з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року, під час дії особливого періоду і воєнного стану, він, як військовозобов'язаний, відповідно до Указу Президента України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 24 лютого 2022 року, в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 16 липня 2024 року після здійснення оповіщення на підприємстві без поважних на то причин, порушивши тим самим зобов'язання покладенні на нього вищевказаними нормами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП.
З вищевказаним постановою позивач не згодний.
Згідно даних його трудової книжки серії НОМЕР_1 останнім місцем праці було ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (записи №№ 11, 12, 13, 14)
Після чого він ні де не працював та ні де не працевлаштовувався, бо є членом релігійної громади Церкви Євангельських християн-баптистів Донецької області (ДООЦЄХБ), що підтверджується доданими до позову копіями трудової книжки та довідкою релігійної громади.
Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на будь-якому підприємстві він не отримував. Ні де про її отримання на підприємстві не розписувався. Відомостей про дату вручення мені повістки постанова про адміністративне правопорушення не містить. У протоколі про адміністративне правопорушення така інформація також відсутня.
30 липня 2024 року він самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з ціллю оновлення своїх даних, але відносно нього одразу ж був складений протокол № 14376 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, а потім винесена постанова № 09/6359 від 30 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею.
Також, у той же день і час, а саме 30 липня 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 він отримав повістку і направлення на проходження військово-лікарської комісії.
Його самостійне прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність допустимих доказів вручення та отримання ним повістки після здійснення оповіщення на підприємстві, назва якого не вказана, свідчить про відсутність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд звертає увагу, що відповідальність за ч.2 ст.210-1 КУпАП з моменту її запровадження у 2004 році передбачала покарання за повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Від 2014 року, згідно із Законом №1275-VII, ця норма також поширювалася на порушення, вчинені в особливий період. Водночас, із внесенням змін у 2023 році, відповідальність за порушення в особливий період була відокремлена в частину 3 ст.210-1 КУпАП. Враховуючи це, а також відомості з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 30 липня 2024 року, в яких наведено що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність доказів попереднього притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП свідчить про неправильне застосування відповідачем положень цієї статті.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент здійснення оповіщення позивач не працював на жодному підприємстві, що підтверджується копією його трудової книжки (арк. справи 5-10). Останнім місцем його роботи було ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», після звільнення з якого (27.06.2016 р.) він не працевлаштовувався. Відповідач не надав доказів того, що позивач міг бути оповіщений належним чином через підприємство, оскільки таке місце роботи на час подій було відсутнє. Відсутність доказів отримання ним повістки або її вручення через підприємство, де він нібито працював, свідчить про недоведеність факту належного повідомлення позивача про необхідність прибуття до ТЦК та СП.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у відповідач здійснив розгляд справи не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та виніс Постанову №09/6359 необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по справі, що є підставою для визнання постанови протиправною та її скасування із закриттям провадження у справі - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що згідно положень ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року зазначено про те, що обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція.
Таким чином, наявність усіх юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Жодними належними та допустимим доказами відповідачем не доведено факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, що свідчить про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідач не довів правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 78, 132, 134, 139, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 156, 245, 247, 280, 288, 289, 293 КУпАП,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про скасування постанови про адміністративне правопорушення» - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати Постанову №09/6359 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП від 30 липня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 , про визнання військовозобов'язаного ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г. Гречана