Справа № 502/2852/24
20 лютого 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М. В.
за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.
розглянувши цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
третя особа: Служба у справах дітей
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про
стягнення моральної шкоди та встановлення юридичного факту,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про стягнення моральної шкоди та встановлення юридичного факту.
В обґрунтування первісного позову та уточненого позову від 12.02.2025 року зазначено, що 11 листопада 2014 року між сторонами був зареєстрований шлюб. Як вказує позивач, спільне життя з відповідачем не складалося в зв'язку з несумісністю характерів та різними поглядами на життя.
З травня 2022 року (тобто вже більше двох років) вони фактично, як подружжя, не проживають та спільного господарства не ведуть, проживають в різних місцях. Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17.01.2024 року по справі № 502/2675/24, шлюб між сторонами розірвано. Під час спільного проживання у сторін народились дві доньки, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Молодша донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з відповідачем та перебуває на її утриманні, а старша донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачем і перебуває на його одноособовому утриманні, оскільки її вихованням займається лише він.
29.01.2025 року між сторонами укладено Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який посвідчено приватним нотаріусом, відповідно до якого вказаний договір укладено стосовно місця проживання та утримання спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до вказаного договору, батьки домовилися про місце проживання дитини з батьком та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір'ю.
Також вказує, що на протязі 2022- 2024 років позивачем самостійно було витрачено на лікування та матеріальне забезпечення доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загалом 132000 гривень. З яких 1/2 частину (тобто 66000 гривень) він запропонував відповідачу повернути йому, але вона категорично відмовилась. Окрім того, через протиправну бездіяльність відповідача щодо участі у вихованні дитини, позивач отримав справжній шок та вже більше двох років знаходиться у стані далекому від «звичайного», не може повірити в той факт, що людина (відповідач), з якою він прожив однією сім'єю майже 10 років буде такою бездуховною та «черствою» Крім того, бездіяльністю відповідача у прийнятті участі у вихованні дитини, йому, з урахуванням вимог розумності і справедливості, нанесено моральну шкоду, котру він оцінює в розмірі рівному понесених матеріальних збитків (частини яку необхідно стягнути з відповідача), а саме 66000 (шістдесят шість тисяч) гривень.
В зв'язку з зазначеним позивач просить суд:
- встановити факт, який має юридичне значення, а саме що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно виховує та одноособово утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 матеріальну шкоду в сумі 66000 (шістдесят шість тисяч) гривень;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 моральну шкоду в сумі 66000 (шістдесят шість тисяч) гривень;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 судовий збір в сумі 5450, 40 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала частково, не згодна з позовом в частині стягнення моральної шкоди та судового збору.
Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи у його відсутність, без фіксації ходу судового засідання технічними засобами, просив ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований 11.11.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис № 240 від 11.11.2014, /а. с. 10/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 20.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 130 від 20.04.2016 року, /а. с. 11/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 75 від 27.03.2021 року, /в. с. 12/.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17.01.2025 року по справі № 502/2675/24, розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 11.11.2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис за № 240.
Згідно договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 29.01.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 7, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли згоди щодо визначення місця проживання дітей, а саме вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає разом з матір'ю, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком.
Згідно характеристики ОСОБА_1 від 11.02.2025 року, посвідченого старостою Трудівського старостинського округу № 6 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає в АДРЕСА_1 , де з травня місяця 2022 року мешкає разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає окремо, а саме в АДРЕСА_2 . З травня 2022 року і по теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виховується та утримується самостійно батьком ОСОБА_1 . За місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 характеризується тільки з позитивної сторони. Уособлює в собі людину, яка в будь який момент готова прийти на допомогу. Ввічливий, охайний, вимогливий до себе та оточуючих. За характером спокійний та врівноважений, займається землеробством на належних земельних ділянках. Користується повагою серед мешканців с. Трудове Ізмаїльського району Одеської області. Спиртними напоями не зловживає. До адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позову, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Випадки, коли особа має право на відшкодування моральної шкоди, передбачені також статтею 23 ЦК України, а саме - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31. 03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів спричинення моральних страждань в визначеному розмірі, та враховуючи, що відповідачем не оспорено факту спричинення шкоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині та стягнення з відповідача суми моральної шкоди в розмірі 1000, 00 гривень.
Щодо встановлення факту самостійного виховання та одноособового утримання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до акту про встановлення фактів від 11.02.2025 року, посвідченого старостою Трудівського старостинського округу № 6 вбачається, що при перевірці заяви шляхом вивчення правовстановлюючої документації, документів, що посвідчують особи та шляхом опитування мешканців с. Трудове Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає в АДРЕСА_1 , де з травня 2022 року мешкає разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає окремо, а саме в АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. ( ч. 2 ст. 3 СК України).
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. ( ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Встановлення даного факту заявнику необхідно у зв'язку із необхідністю в подальшому оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, одноосібно звертатись до державних та інших закладів і установ в інтересах дитини, а також переміщення разом з дитиною без згоди матері, яка з дитиною не проживає.
Враховуючи те, що іншим шляхом не можливо підтвердити факт самостійного виховання та утримання дитини батьком, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним покласти судові витрати на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1223, 1233, 1261 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 280-282, 315 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Встановити факт, який має юридичне значення, а саме що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно виховує та одноособово утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 моральну шкоду в сумі 1 000 (однієї тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 судовий збір в сумі 1226, 20 гривень.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан