Справа № 496/7047/24
Провадження № 3/496/101/25
14 лютого 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Шаньшина М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
12.10.2024 року о 14.46 в с. Мирне, по вул. Річна, 23 водій керував мопедом HONDA DIO AF 18 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу Драгер №6820, прилад 0447, тест №1291 від 12.10.2024 року, результат 0,50 ‰, під відеофіксацію на боді камеру №1112 на місці зупинки транспортного засобу, від подальшого огляду на алкогольне сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом був здійснений виклик ОСОБА_1 в судові засідання шляхом доставки телефонограми.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника ОСОБА_1 - адвоката Мишака Д.Е. Крім того, від останнього надійшло клопотання про закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що доданий до матеріалів справи відеозапис був зроблений за допомогою власного мобільного телефону поліцейського на що вказує відсутність на відеозаписі інвентарного та номенклатурного номерів, які повинні бути відображені на відеозаписі, тому вказаний відео запис не може бути належним доказом. В судовому засіданні представник наполягав на заявленому клопотанні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №580983 від 12.10.2024 року, роздруківкою приладу «Драгер», результат 0,50 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дослідженим відеозаписом, відповідно до якого встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також проходження ним огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу Драгер, підтвердження ОСОБА_1 факту вживання ним алкогольного напою, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2024 року.
Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Положеннями вказаної Інструкції прямо не передбачено можливості використання поліцейським власного мобільного телефону як портативного відеореєстратора з метою фіксації події правопорушення.
Разом з тим, згідно ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З приводу доводів сторони захисту про неналежність та недопустимість як доказу у справі відеозапису, долученого до матеріалів справи, у зв'язку з тим, що здійснений він на особистий мобільний телефон поліцейського, суд зазначає, що таких критеріїв не містить чинний Кодекс про адміністративні правопорушення. При цьому, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відтак, нормами КУпАП не заборонено використання даних любого приладу, який має функцію фото зйомки чи відеозапису.
Використання працівниками поліції власної техніки для фіксування правопорушення не заборонено Законом України "Про Національну поліцію" та нормами КУпАП. Крім того, судом не встановлено істотного порушення прав особи під час здійснення такого відеозапису, а тому доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис подій з особистого мобільного телефону поліцейського, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
До аналогічних висновків у подібних справах дійшли суди апеляційної інстанції: Житомирський апеляційний суд у справі №274/5524/21 постанова від 16.02.2022 року, Київський апеляційний суд у справі №362/2284/20 постанова від 29.01.2021р.
Протокол про адміністративне правопорушення у даній справі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та у ньому вказано про додавання до нього певних джерел доказів, зокрема, відеозаписів фіксації правопорушення та висловленої відмови водія від проходження огляду.
Досліджений судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 12.10.2024 під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі.
На підставі викладеного, суддя доходить висновку, що огляд на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно довідки начальника САП ОРУП №2 в Одеській області - Коротнян Т., відомості про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортним засобом.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, обставин, які пом'якшують відповідальність, передбачені ст. 34 КУпАП, судом не встановлено, обставин, що обтяжують відповідальність, передбачені ст. 35 КУпАП, судом не встановлено, а тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору, так як відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 287, 288 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Шаньшина