Справа № 496/1037/25
Провадження № 1-кс/496/347/25
19 лютого 2025 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого дізнавача СД ВП № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 12025167250000024 від 09.02.2025 року, за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України, -
Дізнавач звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Ознайомившись із матеріалами клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ст. 38 КПК України - органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів Бюро економічної безпеки України; г) органів Державного бюро розслідувань; ґ) Національного антикорупційного бюро України.
Клопотання надійшло до суду за підписом дізнавача СД ВП № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та узгоджено прокурором Біляївської окружної прокуратури - ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений в тому числі, визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
Відповідно роз'яснень наведених у постанові ОП ККС ВС у справі № 724/86/20 (провадження № 51-1353кмо21) витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а тому не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Системне тлумачення пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України свідчить про те, що законодавець у своїй термінографічній практиці застосовує словосполучення «визначати слідчого» та «призначати слідчого» як синонімічного змісту терміни, що мають тотожне семантичне значення стосовно визначення обсягу, форми та змісту дій, які вони характеризують.
Статтею 110 КПК України установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова приймається у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Таким чином, наказу чи доручення про призначення дізнавача по вказаному провадженню, а також постанови про призначення групи прокурорів до клопотання не додано.
Відповідно до п.10 Листа ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.04.2013 № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» після розгляду клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вправі постановити ухвалу про: 1) задоволення клопотання; 2) відмову у задоволенні клопотання; 3) повернення його для усунення недоліків, якщо клопотання подано слідчому судді без додержання вимог, визначених відповідною нормою КПК, зокрема прокурору чи цивільному позивачу, якщо клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК (ч. 3 ст. 172 КПК).
Крім того, вивчивши зміст клопотання та додані до нього документі, слідчий суддя дійшов висновку що воно не відповідає вимогам закону в частині положень КПК України про докази, з огляду на таке.
З приписами ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Дізнавач, в обґрунтування клопотання, в мотивувальній частині зазначає, що 08.02.2025 р. приблизно о 14 год. 30 хв. за адресою: Одеська область Одеській район, автодорога Київ-Одеса, 452 км. у ОСОБА_4 було виявлено речовину рослинного походження, зеленого кольору, схожу на наркотичну.
При цьому, кількість речовини (ії вага тощо) не зазначаються.
В прохальній частині, дізнавач просить накласти арешт на згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, що упаковано в паперовий конверт.
Суд звертає увагу, що знов дізнавачем не зазначено кількість (вага) речовини, не зазначені індивідуальні ознаки паперового конверту, в який упаковано речовий доказ.
Відсутні зазначені індивідуальні показники і в постанові дізнавача про визнання речовими доказами від 10.02.2025 р.
Згідно п. 11 Інструкції « Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБУ, ВС України, ДСА України від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 11, вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.
Пункт 6. зазначеної Інструкції зазначає, що для вилучення об'єктів, застосування яких потребує певних навиків, точної фіксації їх якісних характеристик, індивідуальних ознак та визначення вартості, залучаються відповідні спеціалісти.
Зазначених вимог щодо речових доказів, дізнавач не дотримався.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що оскільки клопотання оформлено неналежним чином, а тому є підстави для повернення зазначеного клопотання дізнавачу та встановлення строку у 72 години для усунення недоліків.
Керуючись ст. 171, 172 КПК України,-
Клопотання старшого дізнавача СД ВП № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 12025167250000024 від 09.02.2025 року, за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України - повернути дізнавачу та встановити строк у 72 години для усунення недоліків, з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1