Провадження № 11-сс/4823/96/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19 лютого 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 лютого 2025 року,
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019270000000048 від 01.08.2019 та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05.04.2025 з подальшим утриманням в ДУ «Коломийська виправна колонія» № 41
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що під час розгляду клопотання та вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було встановлено наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і на даний час вони не зменшились та продовжують існувати і виправдовують тримання ОСОБА_9 під вартою, зокрема те, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за найбільш тяжке з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому ризик можливого переховування високий, враховуючи, що ОСОБА_9 був оголошений у міжнародний розшук в іншому кримінальному провадженні щодо нього, був затриманий на території Чеської республіки і виданий на територію України у порядку екстрадиції, а згідно інформації прикордонної служби України, перетнув державний кордон поза межами пунктів пропуску. Також слідчий суддя вважав доведеним ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки останній має не зняту та не погашену судимість за вчинення ряду особливо тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Просить врахувати, що підозра ОСОБА_9 є незаконною, необґрунтованою та ґрунтується лише на припущеннях, вважає що прокурором навмисно не додано до матеріалів клопотання розписку потерпілого про відсутність претензій, що вважає вагомою підставою, яка виправдовує довіру до ОСОБА_9 . Зазначає, що останній самостійно виявив бажання повернутися до України, обвинувачення йому не оголошено, справа перебуває на стадії досудового розслідування, ризики прокурором не доведені як і не доведено, що більш м'який запобіжний захід, зокрема, застава, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Вважає, що тримання ОСОБА_9 під вартою в Коломийській ВК не виправдовує цілі досудового розслідування та порушує його права, оскільки обмежено його право захисту себе у виді проведення одночасного допиту з потерпілим, проведенні слідчого експерименту та зібранні інших доказів для виправдування.
Заслухавши доповідача, захисників та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вважаючи рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Матеріалами судового провадження встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №22019270000000048 від 01.08.2019, ухвалою слідчого судді від 06.01.2025 підозрюваному ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.02.2025.
За результатами досудового розслідування 31.01.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22019270000000048 від 01.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України направлено до Чернігівського районного суду Чернігівської області для розгляду.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04.02.2025 призначено підготовче судове засідання на 04.03.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, досудове розслідування закінчено та справу передано до суду, однак підготовче судове засідання ще не проведено, а строк дії попередньої ухвали закінчується, тож є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу слідчим суддею у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 199 КПК України.
При цьому слідчим суддею враховано особу обвинуваченого, вік та стан здоров'я, його соціальні зв'язки та не знайшовши підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, обґрунтовано продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України. При цьому слідчим суддею враховано та обґрунтовано зазначено про неможливість зміни місця утримання ОСОБА_9 , на інше, ніж ДУ «Коломийська виправна колонія» № 41, оскільки вказане місце утримання є обов'язковою умовою його екстрадиції на територію України.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
На момент розгляду слідчим суддею Деснянського районного суду м. Чернігова клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , підготовче судове засідання у Чернігівському районному суді Чернігівської області не було проведене.
Колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_9 у виді тримання під вартою дотримано вимог статей 177, 178, 194, 199 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою. Прокурором доведено у судовому засіданні місцевого суду, що заявлені слідчим у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися і виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Мюррей проти Об'єднаного Королівства», “Чеботарь проти Молдови» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою “Феррарі-Браво проти Італії» також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
На даний час таке обмеження права ОСОБА_9 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Наведені доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки всі вони були враховані при прийнятті рішення слідчим суддею і думка потерпілого в цьому випадку не може вплинути на прийняте рішення щодо запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджуються достатніми даними, а тому апеляційна скарга, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407-409, 411-419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 лютого 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4