Єдиний унікальний номер справи: 766/458/25
Номер провадження: 11-сс/819/23/25
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 лютого 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі
прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
підозрюваного: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024231020000671 за апеляційною скаргою прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чапаєвка Пологівського району Запорізької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2025 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 2440000 грн. відмовлено.
Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком до 13.03.2025 року включно, зобов'язавши її прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 на строк до 13.03.2025 року обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 15.01.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання скасувати. Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави.
Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та не обґрунтованою.
Судом першої інстанції не оцінено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення та тяжкість покарання у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_8 , а суд вдався до з'ясування характеристики підозрюваної, як колишнього директора Херсонського загальноосвітнього навчально- виховного комплексу №11 ХМР та не взяв до уваги докази зібрані під час досудового розслідування щодо розтрати ОСОБА_8 чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.
Посилається на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, яким вчинено розтрату коштів місцевого бюджету в особливо великих розмірах, чим завдано майнову шкоду Херсонській міській територіальній громаді на суму 2440000 грн.
Надані прокурором докази підтверджують вчинення підозрюваною ОСОБА_8 розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненої в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Слідчим суддею прийнято до уваги доводи підозрюваної про те, що вона пенсіонерка, не працює з 2022 року, не отримує ніякого доходу, окрім пенсії.
Проте, судом не прийнято до уваги долучені стороною обвинувачення витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до яких підозрюваній на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа 75,8 кв.м.); квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 (загальна площа 41,4 кв.м.); будинок за адресою: АДРЕСА_4 (загальна площа 85,4 кв.м.); земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 (загальна площа 0,0551 га).
Також стороною обвинувачення буде акцентовано увагу суду на тому, що вказане майно придбано підозрюваною упродовж 2022-2024 років на підставі договорів купівлі-продажу.
Судом не взято до уваги той факт, що підозрювана проживає не за місцем реєстрації, а в іншій області (Одеській області).
Доводи суду першої інстанції про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК є необґрунтованими.
Крім того, слідчим суддею при ухвалені оскаржуваного рішення не враховано конкретні обставини інкримінованого злочину, який є злочином проти власності, вчинений в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тяжкість покарання, що загрожує їй, у разі визнання винуватою, що саме застосування запобіжного заходу у вигляді застави зможе забезпечити належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК та органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Викладені факти вказують на те, що суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі врахував необхідність запобігання доведеним ризикам шляхом відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_9 .
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги. Просила ухвалу слідчого судді скасувати , постановити нову , якою задовольнити клопотання слідчого і застосувати до ОСОБА_8 заставу у розмірі заподіяної шкоди - 2440000 грн.
ОСОБА_8 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Захисник посилався на недоведеність обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України.
Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
З матеріалів провадження вбачається, що 20.07.2024 року до ЄРДР за №12024231020000671 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
13 січня 2025 року ОСОБА_8 було вручено повідомлення від 10.01.2025 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Із матеріалів провадження, повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється в тому, що відповідно до Наказу Управління освіти Херсонської міської ради від 24.05.2019 № 493-К ОСОБА_8 призначено на посаду директора Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 11 Херсонської міської ради (адреса: м. Херсон, вул. Робоча, 205).
Згідно з умовами трудового контракту, укладеного 01.07.2019 між Управлінням освіти Херсонської міської ради та ОСОБА_8 , до компетенції керівника закладу входить: прийняття рішень щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та строковим трудовим договором, зокрема розпорядження в установленому порядку майном закладу та його коштами; видання відповідно до своєї компетенції наказів і контроль за їх виконанням; організація фінансово-господарської діяльності закладу в межах затвердженого кошторису; організація документообігу, бухгалтерського обліку та звітності згідно з вимогами законодавства.
Крім того, відповідно до посадової інструкції директора Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 11 Херсонської міської ради ОСОБА_8 здійснює заходи щодо раціонального, ефективного і цільового використання коштів бюджету, оприлюднення на веб-сайті кошторису і фінансового звіту про надходження та використання всіх отриманих коштів. Також директор несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти.
Таким чином, ОСОБА_8 , займаючи посаду директора Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 11 Херсонської міської ради, виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, та згідно з приміткою 1 ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, відповідно до ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» особою, прирівняною до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якій заборонено використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, зокрема використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах, а також відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язана діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Водночас пунктом 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України передбачено, що видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного Кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства, спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами, здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
ОСОБА_10 достеменно було відомо про факт захоплення 01.03.2024 м. Херсона збройними силами рф, а також те, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.
Водночас ОСОБА_8 , переслідуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з використанням службового становища на прийняття відповідних рішень, з метою безпідставного обернення коштів місцевого бюджету на користь інших осіб, здійснила їх розтрату, в особливо великих розмірах.
З цією метою, але не пізніше 11.07.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем особи, уповноваженої на видання наказів про преміювання, в порушення вимог пунктів 1, 2, 3, 5 Положення про преміювання працівників, затвердженого як Додаток № 3 до Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 11 Херсонської міської ради, якими визначено вид, розмір та підстави для преміювання, перебуваючи у м. Херсоні (більш точне місце досудовим розслідування не встановлено), усвідомлюючи відсутність законних на те підстав у зв'язку із зупиненням роботи керованого закладу через окупацію міста, видала накази № 45-К «Про виплату грошової винагороди з фонду економії», відповідно до якого в липні 2022 премійовано 44 працівника та № 47-К «Про виплату грошової винагороди з фонду економії», відповідно до якого в серпні 2022 премійовано 12 працівників.
Після цього накази передано для виконання до Управління освіти Херсонської міської ради, на підставі якого нарахована в липні-серпні 2022 року безпідставно виплачена премія наступним працівникам зазначеного закладу - ОСОБА_11 (100 000,00 грн), ОСОБА_12 (50 000,00 грн), ОСОБА_13 (50 000,00 грн), ОСОБА_14 (2 000,00 грн), ОСОБА_15 (2 000,00 грн), ОСОБА_16 (2 000,00 грн), ОСОБА_17 ( 000,00 грн), ОСОБА_18 (2 000,00 грн), ОСОБА_19 (2 000,00 грн), ОСОБА_20 (2 000,00 грн), ОСОБА_21 (2 000,00 грн), ОСОБА_22 (2 000,00 грн), ОСОБА_23 (2 000,00 грн), ОСОБА_24 (2 000,00 грн), ОСОБА_25 (50 000,00 грн), ОСОБА_26 (50 000,00 грн), ОСОБА_27 (50 000,00 грн), ОСОБА_28 (50 000,00 грн), ОСОБА_29 (50 000,00 грн), ОСОБА_30 (50 000,00 грн), ОСОБА_31 (50 000,00 грн), ОСОБА_32 (50 000,00 грн), ОСОБА_33 (50 000,00 грн), ОСОБА_34 (50 000,00 грн), ОСОБА_35 (50 000,00 грн), ОСОБА_36 (4 000,00 грн), ОСОБА_37 (4 000,00 грн), ОСОБА_38 (6 000,00 грн), ОСОБА_39 (4 000,00 грн), ОСОБА_40 (8 000,00 грн), ОСОБА_41 (4 000,00 грн), ОСОБА_42 (4 000,00 грн), ОСОБА_43 (4 000,00 грн), ОСОБА_44 (4 000,00 грн), ОСОБА_45 (4 000,00 грн), ОСОБА_46 (4 000,00 грн), ОСОБА_47 (4 000,00 грн), ОСОБА_48 (4 000,00 грн), ОСОБА_49 (4 000,00 грн), ОСОБА_50 (4 000,00 грн), ОСОБА_51 (4 000,00 грн), ОСОБА_52 (4 000,00 грн), ОСОБА_53 (4 000,00 грн), ОСОБА_54 (150 000,00 грн), ОСОБА_8 (28 568, 43 грн), ОСОБА_26 (2 484,45 грн), ОСОБА_55 (148 053,09 грн), ОСОБА_27 (96 591, 72 грн), ОСОБА_56 (96 591, 72 грн), ОСОБА_32 (96 591, 72 грн), ОСОБА_57 (96 591, 73 грн), ОСОБА_33 (96 591, 73 грн), ОСОБА_58 (96 591, 73 грн), ОСОБА_11 (148 053, 09 грн), ОСОБА_12 (46 646, 83 грн), ОСОБА_13 (46 643, 77 грн).
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 26.12.2024 № 24-6394 встановлено безпідставне нарахування премії працівникам Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 11 Херсонської міської ради з нарахуванням на фонд оплати праці в загальній сумі 2 440 000, 00 грн за період з 01.07.2022 по 31.08.2022.
Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_8 вчинено розтрату коштів місцевого бюджету в особливо великих розмірах, чим завдано майнову шкоду Херсонській міській територіальній громаді на вказану суму.
Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Заступник начальника СВ відділу поліції № 2 ХРУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_59 (далі слідчий ) звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 2440000 грн. з покладенням обов'язків , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, мотивуючи його тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, і що лише запобіжний захід у виді застави у розмірі 2440000 грн. зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За результатами розгляду слідчий суддя не погодився з доводами клопотання про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави та застосував до підозрюваної запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК та навів мотиви прийняття такого рішення.
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, разом з тим слідчий суддя враховує, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено у 2022 році, вчинення кримінального правопорушення стало можливим за наслідком належного контролю Управління освіти ХМР за використанням та нарахуванням коштів. Крім того у вказаному кримінальному провадженні обшук не проводився, кошти та документація не вилучались, а інших доказів привласнення вказаної суми матеріали клопотання не містять, що на думку слідчого судді виключає можливість внесення застави підозрюваною в обумовленому розмірі. Також слідчий суддя врахував, що підозрювана не була затримана в порядку ст. 208 КПК України, є пенсіонеркою, з 2022 року не працює, що значно зменшує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Це в сукупності дає обґрунтовані підстави вважати, що у разі не застосування до неї будь-якого запобіжного заходу, який дійсно зможе забезпечити належну поведінку, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою ухилення від відбування покарання, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити свою злочину діяльність, а також перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.
Сукупність зазначених обставини дали слідчому судді підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
На даній стадії кримінального провадження лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу.
У випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість. Слідчий суддя не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, обґрунтована підозра має підтверджуватися фактами та обставинами, що можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто непрофесіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями особи та подією.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Висловлені захисником під час апеляційного розгляду твердження про необґрунтованість підозри не можуть бути прийняті до уваги , в апеляційному порядку стороною захисту висновки слідчого судді в цій частині не оскаржуються.
Як видно із ухвали, що оскаржується слідчий суддя під час розгляду клопотання перевірив достатність доказів, що свідчить про вірогідність причетності підозрюваної до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, разом із тим не погоджується із висновками слідчого судді, що запобігти цим ризикам може найбільш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя при розгляді клопотання не у повній мірі дотримався вимог ст. 176-178, 194 КПК України, які регламентують застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Так, суд апеляційної інстанції враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
Висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного.
Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів враховуючи висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_8 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, існування ризиків, встановлених слідчим суддею, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК , відомості, які характеризують особу ОСОБА_8 , яка має місце реєстрації у м. Херсоні, та фактично проживає у м. Одесі, є пенсіонером за віком , не працює, раніше не судима, наявні у провадженні відомості про те, що обвинувальний акт за її обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України направлено до суду, погоджується з твердженням апелянта про те, що особисте зобов'язання є надто м'яким запобіжним заходом, який не здатен запобігти установленим ризикам.
Тому, зважаючи на вищевикладене, висновок слідчого судді про те, що для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК достатньо застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є помилковим.
Ухвала слідчого судді від 15.01.2025 року за наведеного , як постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону підлягає скасуванню з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 409, ч.1 ст. 412 КПК з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого.
На думку колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 та запобіганню встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу підозрюваного та ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.ч.4-5ст.182 КПК України, відповідно до яких розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи підозрюваній розмір застави, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, що скоєне в умовах воєнного стану, має місце реєстрації та проживання, є пенсіонеркою, має ряд захворювань, має офіційний дохід у виді пенсії.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_8 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень (3028 грн.*80 ), який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, не буде для неї завідомо непомірним та зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Прохання слідчого про застосування застави у розмірі 2440000 грн., тобто у розмірі заподіяної шкоди, що інкримінується ОСОБА_8 позбавлене належного обґрунтування. Слідчий у клопотанні не навів переконливих доводів, які давали підстави для висновку про існування виключного випадку для визначення застави у розмірі що перевищує розмір визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Розмір інкримінованої шкоди та наявність у власності ОСОБА_8 об'єктів нерухомості не є достатньою підставою для застосування застави у розмірі 2440000 грн., з урахування відомостей про особу ОСОБА_8 та її матеріального стану.
Застосовуючи запобіжний захід у виді застави на ОСОБА_8 слід покласти наступні обов'язки строком до 13 березня 2025 року обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора, суду, який здійснює судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- заборонити спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за винятком участі у слідчих діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади всі документи (паспорти), що дають право на виїзд з України.
Покладення на ОСОБА_8 обов'язку не відлучатися у м. Херсон про що просив слідчий є недоцільним , позаяк наразі ОСОБА_8 проживає у м. Одеса.
Колегія суддів зазначає, що закінчення у цьому провадженні досудового розслідування не впливає на підстави для скасування ухвали слідчого судді та постановлення апеляційним судом нової ухвали , оскільки перевірка законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді здійснюється апеляційним судом на час її постановлення.
Керуючись ст. 404,407, 409, 412, 422, ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2025 року, якою до підозрюваної ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання .
Постановити нову ухвалу.
Клопотання заступника начальника СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_59 про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
Підозрюваний , обвинувачений не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_8 строком до 13 березня 2025 року обов'язки, а саме:
- прибувати до прокурора, суду, який здійснюєсудовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- заборонити спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за винятком участі у слідчих діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади всі документи (паспорти), що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з'явилася за викликом до прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4