Номер провадження: 22-ц/813/990/25
Справа № 511/2040/23
Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
19.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,
переглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
14 липня 2023 року Акціонерне товариство «УніверсалБанк» (далі - АТ «УніверсалБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05.07.2021. Таким чином уклала договір та приєдналась до Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УніверсалБанк», Тарифів з карткою Мonobank.
Відповідно до п. 3 Анкети-заяви від 18.02.2019 підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердила, що вищевказані документи зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Саме в Умовах та Тарифах записана процентна ставка, пеня, комісія (п. 8 Тарифів). Договір є обов'язковим для виконання.
Боржник висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Мonobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 15 000 грн, у виді встановленому кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Банк виконав всі умови договору, а відповідачка в свою чергу не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що відображено в наданому суду розрахунку заборгованості, внаслідок чого допустила істотне порушення зобов'язань і вся заборгованість стала простроченою, після чого продовжила ухилятись від виконання зобов'язань.
На підставі вищевикладених обставин, АТ «УніверсалБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором «Monobank» від 05.07.2021 в розмірі 20 962,97 грн (тіло кредиту), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 вказує, що не погоджується з позовною заявою, оскільки позивачем зроблено некоректний розрахунок, позивачем не надано жодного доказу, що договір від 05.07.2021 підписаний електронно-цифровим підписом, не надано графіку розрахунку, що є додатком до цього договору. Відсутні докази отримання позивачем електронно-цифрового підпису. Відсутні докази укладення між сторонами угоди щодо надання відповідачу до системи Інтернет клієнт - банк. Повідомлення на підтвердження передачі відповідачеві грошових коштів через системи прийому платежів містить розбіжності щодо суми передачі грошових коштів, відповідно до якого передано на картку клієнта й не підтверджено факт передачі їх саме відповідачу. Відповідач наголошує на тому, що в договорі відсутні підписи сторін. З наданих позивачем документів вбачається, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний документ (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану в додатку, матеріали позовної заяви не містять, також не надано доказів щодо здійснення будь - якого руху коштів. Матеріали позовної заяви не містять підтверджень, що саме ці умови розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкеті - заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та зокрема саме у зазначено в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. За викладених обставин у позовній заяві, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Доводи позивача щодо розміру нарахованих сум заборгованості не підтверджені жодними належними доказами.
У відповіді на відзив, представник АТ «УніверсалБанк» вказав, що відповідачка ОСОБА_1 з 05 липня 2021 року активно користувалась карткою monobank, в тому числі за рахунок кредитних коштів, що відображено у виписці «Рух коштів по картці» від 07.09.2023. Враховуючи, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, тому відповідачка була ознайомлена саме з правилами, які діяли на дату підписання анкети - заяви. Тобто з правилами в редакції з 28.05.2021 по 3.07.2021. При цьому жодних звернень про неотримання умов, чи ознайомлення з іншими умовами ніж ті, що надані банком, відповідачем не надано. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» крім того, що надавались та були отримані користувачем у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Для входу в мобільний додаток необхідно вести: фінансовий номер телефону, ІПН - код та ОТР - пароль. Так, 01.11.2021 позивальнику було надано кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн. В подальшому кредитний ліміт збільшився до 17 000 грн (13.12.2021) Отже, АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитним коштами в повному обсязі. Відповідачка не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежі за договором сягнуло більше 90 днів, у зв'язку з чим на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань та вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 27 січня 2023 року банк направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинили жодної дії, направленої на погашення заборгованості. На підставі викладеного, загальний розмір заборгованості перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 15.02.2023 становить 20 962,97 грн. На підставі викладеного, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
06 листопада 2023 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, які мотивовані тим, що договір по вказаному кредиту вона не підписувала, з умовами зазначеного договору не ознайомлена. На підставі викладеного, враховуючи відомості зазначені у відзиві, відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.07.2021 станом на 15.02.2023 в розмірі 20 962,97 грн, з яких: 20 962,97 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 2 684 грн.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог процесуального та матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 1 ст. 274, ч. 1 ст. 368, 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру».
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. ст. 11, 15 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно статі 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект Мonobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Мonobank.
05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, подавши та підписавши Анкету-заяву про приєднання до Договору «Monobank» про надання банківських послуг.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Боржник висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Мonobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.
Згідно п. 5.16 Умов і правил обслуговування фізичних осіб у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами але не більше 50% від суми, одержаної клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.
Відповідно до п. 5.19 Умов і правил обслуговування фізичних осіб у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», то банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Вказана інформація висвітлена в Анкеті - заяві до Договору про надання банківських послуг, з якого також вбачається особиста інформація боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фотографія дівчини з паспортом в руках, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_2 від 19.08.2019), зазначено РНОКПП: НОМЕР_3 , номер мобільного телефону НОМЕР_4 . Вказана заява підписана електронно-цифровим підписом.
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 07.09.2023 встановлено, що розмір встановленого кредитного ліміту клієнту ОСОБА_1 через мобільний за стосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.07.2021 за карткою НОМЕР_1 станом на 07.09.2023 складає: 17 000 грн, який було збільшено 13.12.2021. Станом на 17.11.2021 кредитним ліміт складав 15 000 грн, станом на 05.07.2021 - 0,00 грн (а.с. 78).
Згідно довідки про наявність рахунку від 07.09.2021, ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , має в АТ «Універсал Банк» чорну картку № НОМЕР_1 грн, валюта рахунку UAN, статус картки - активна (а.с. 79)
На повідомлення «пуш» банку про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості від 27.01.2023 відповідачка не вчиняла жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
Задовольняючи позовні вимоги АТ «УніверсалБанк» суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 05.07.2021 приєдналась до Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УніверсалБанк», Тарифів з карткою Мonobank шляхом підписання Анкети-заяви від 05.07.2021 і в такий спосіб уклала з банком кредитний договір.
Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Даний договір ОСОБА_1 уклала в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису, який відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України вважається укладеним в письмовій формі.
Колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд в повному обсязі встановив характер спірних правовідносин, належним чином встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих учасниками справи доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що між нею та АТ «УніверсалБанк» був укладений договір кредиту, однак такий договір їй не надавався, договір вона не підписувала, у зв'язку із чим в повному обсязі з його умовами ознайомлена не була, вказує, що вона була ознайомлена лише з Анкетою-заявою, яку підписала, та яка містить лише її анкетні дані, та не містить жодних умов кредитування. З умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифи, Паспортом споживчого кредиту ОСОБА_1 не ознайомлювалась, її підписів такі документи не містять.
Однак апеляційний суд не приймає до уваги дані твердження, оскільки ОСОБА_1 уклала з АТ «УніверсалБанк» договір в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису, тому відповідно до положень ч. 2 ст. 639 ЦК України такий договір вважається укладеним в письмовій формі.
Крім того, згідно пунктів 4-5 Анкети-заяви, яку підписала ОСОБА_1 , зазначено: «Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 0236АЕF077СЕ23D03878EE0DD39936B90B76188091B0218219EAE17777E6C2D345, що буде використовуватись мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Я визнаю, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та /або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.
Погоджуюсь з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є запевняння клієнту до Договору про надання банківських послуг «monobank», з підписанням якого в мобільному банку Договір набуває чинності.
Ідентифікацію та верифікацію виконано».
Положеннями Анкети-заяви також визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «УніверсалБанк» при надані банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за відповідним посиланням, складає договір про надання банківських послуг (а.с. 12).
Умови кредитного договору, які розміщені на сайті кредитодавця, стосовно того, що договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Мonobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису, тобто уклала електронний договір.
Відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговувань рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» Тарифів за карткою Мonobank, Таблицях обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Карта Мonobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит.
Тому, твердження апеляційної скарги про відсутність ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, є безпідставними та спростовуються накладеним у застосунку «Мonobank» боржником електронним цифровим підписом.
Враховуючи, що послуги банку в проекті Мonobank надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи та інформацію, яка підлягає доведенню до відома споживачів перед укладенням договору споживчого кредитування, надані відповідачці саме через мобільний додаток, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що відповідачка була ознайомлена саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Тому відсутні підстави вважати, що відповідачка не знала чи не була ознайомлена зі змістом Умов і правилами надання банківських послуг. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність існування між сторонами у справі договірних зобов'язань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також зазначає, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує суму заборгованості за кредитом, та наявність у відповідача заборгованості перед банком.
Однак, апеляційний суд не погоджується з такими твердженнями, та вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що як встановлено матеріалами справи на 07.09.2023 у відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. На повідомлення «пуш» банку про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості від 27.01.2023 відповідачка не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку вбачається, що станом на 17.11.2021 кредитний ліміт підвищений на 15 000 грн. З виписки вбачається, що з 17.11.2021 відповідачка ОСОБА_1 активно користувалась карткою. 13.12.2021 кредитний ліміт було підвищено до 17 000,00 грн. Станом на 27 липня 2023 року заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 17 000 грн та суми використаного за межами кредитного ліміту овердрафту (мінусу по картці), яка становить - 3 656,97 грн (а.с. 67-77).
Позивачем підтверджено, що з боку ОСОБА_1 мало місце порушення договірних зобов'язань щодо строків та порядку погашення кредиту, у боржника виник Овердрафт, коли на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці.
У зв'язку з тим, що кошти на погашення оформленої розстрочки відповідачка частково не вносила, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці належать до тіла кредиту.
Так згідно виписки про рух коштів по рахунку боржника за весь період користування картковим рахунком сума всіх поповнень карткового рахунку Боржника складає 76 044,63 грн, сума всіх витрат боржника складає 79 701,60 грн.
Отже, сума кредитних коштів яка не була досі повернута до банку становить 20 962,97 грн (а.с. 14, 67-77).
Згідно правової позиції Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі №200/5647/18, виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача.
Окрім того, апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідачем у цій справі не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами обставини отримання та використання ним кредитних коштів та розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.
Згідно з позицією Верховного Суду в постанові від 08 липня 2020 року по справі №464/4985/15-ц визначено, що твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
У постанові від 02 липня 2020 року в справі №753/16745/15-ц Верховним Судом підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору, а тому є належним доказом.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписка про рух коштів є чіткими, зрозумілими та узгоджуються з умовами кредитного договору.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачка взятих на себе зобов'язань по договору не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надала, на прохання позивача погасити заборгованість не реагувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17.05.2023 становить 20 962,97 грн.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, такий висновок суду відповідає засадам розумності та справедливості.
Отже, з урахуванням наведеного доводи наведені в апеляційні скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права чи матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, крім того були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено: 19 лютого 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк