Номер провадження: 22-ц/813/2391/25
Справа № 495/3889/14-ц
Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.
Доповідач Кострицький В. В.
18.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової В.А., Коновалової В.А.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»
апелянт - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 30 серпня 2024 року, ухвалену у складі судді Мишко В.В., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі,-
встановив:
Короткий зміст заяви.
15.07.2024 року представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі.
Так, заявник просить суд замінити сторону стягувача з Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299) у виконавчому листі у справі №495/3889/14-ц (боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заявник в обґрунтування даної заяви зазначив, що постановою Одеського апеляційного суду від 05.08.2022 року у справі №495/3889/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість у розмірі 31 134,09 доларів США, що еквівалентно 362 608,03 гривень. Постановою Верховного Суду від 25.12.2023 року у справі №495/3889/14-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 05.08.2022 року залишено без змін. Відповідно до договору відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, право вимоги за кредитним договором №ОД16/03/2008/840-K/22 від 12.03.2008 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА», згідно із яким з 06.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА». На електронні торги (аукціон) було виставлено лот - пул активів, що складається з прав вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають з договорів врахування векселів згідно в кількості 1 295 шт. Вся інформація про лот №GL48N718070_І_4, протокол №UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року та копії договорів укладених за результатами електронних торгів, у тому числі копія договору №GL48N718070_І_4 розташовані на сайті. На теперішній час договір відступлення прав вимоги є чинним. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування фізичних вкладів фізичних осіб №1044 від 04.06.2020 року із введенням карантину було продовжено строк для укладання договорів купівлі-продажу на 132 робочих дня, тому договір про відступлення права вимо був укладений у встановлені строки на підставі проведеного електронного аукціону, який відбувся 22.05.2020 року. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було здійснено повну оплату за придбаний лот, що підтверджує платіжне доручення від 06.07.2020 року на суму 188 900 625,00 гривень. У зв'язку з тим, що придбаний лот включав в себя велику кількість активів, то одним договором неможливо було оформити купівлю-продажу активу. Жодними нормами діючого законодавства не встановлено обмежень щодо укладання кількості договорів щодо придбаного активу. Оплата за придбаний лот також підтверджується підписанням договору про відступлення прав вимоги№GL48N718070_І_4 від 21.07.2020 року. Заборгованість за кредитним договором №ОД16/03/2008/840-К/22 від 12.03.2008 року, було відступлено на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до договору NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року.
На підставі викладеного заявник просить заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 30 серпня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником - задоволено.
Замінено сторону стягувача з Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299) у виконавчому листі у справі №495/3889/14-ц (боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, щозаборгованість за кредитним договором №ОД16/03/2008/840-К/22 від 12.03.2008 року, було відступлено на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до договору NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, що документально підтверджено належними та допустимими доказами (договір NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року; витяг з Додатку № 4 до договору NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі № 203; платіжне доручення № 1від 06.07.2020 року про оплату ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за лот NGL48N718070; протокол електронного аукціону; кредитний договір №ОД16/03/2008/840-К/22 від 12.03.2008 року).
Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи з аналізу норм права, суд прийшов до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 серпня 2024 року - скасувати та у задоволені заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в зв'язку із неповним з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що заявником (стороною) по справі є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Іншою стороною при розгляді даної заяви, як боржник - ОСОБА_1 . Інших сторін при розгляді заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не було і суд інших сторін не залучав.
Проте, своїм рішення суд ухвалив: «заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником - задовільнити.».
Даний висновок суду (результативна частина ухвали) не відповідає обставинам по справі, так як ТОВ «Дебт Форс» взагалі не є стороною по справі.
Суд першої інстанції послався на право ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» бути правонаступником, але судом не були взяті до уваги обставини при яких не можливо вважати правочин правонаступництва дійсним.
Право за кредитними договорами ПАТ «КБ «Надра» викупалися на електронних торгах (аукціонах), тому майнові права за кредитними договорами могли бути передані правонаступнику тільки після повної оплати за викуплений лот.
Посилання суду на те, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» здійснило повну оплату за придбаний лот 22.05.2020 року, є невстановленими. Платіжне доручення від 06.07. 2020 року, на яке посилається суд, не може бути підтвердженням сплати. Платіжне доручення це тільки намір провести оплату, а не підтвердження фактичної оплати в сумі лоту - 188.900.625. 009 гривень.
В матеріалах справи та ухвалі суду відсутні посилання на обставини та документи фактичної сплати коштів за придбання лоту на майнові права за кредитними договорами. Надані копії платіжного доручення є сумнівними та не можуть бути належними доказами. Якщо оригінал письмового доказу не надано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Вказана обставина вказує на недоведеність права заміни кредитора та стягувана по виконавчому листі.
Посилання на сайт як доказ відступлення прав вимоги є неналежним, так як на цьому сайті вказані тільки вимого до електронних торгів.
Ніякі оригінали документів, які підтверджують правонаступництво і в тому числі заміну стягувача у виконавчому провадженні до суду надані не були. Суд прийняв незаконне рішення, відмовивши в моєму клопотанні про огляд оригіналів документів, що є порушенням ч.6 ст.95 ЦПК України, згідно якої єдиним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналів договорів про правонаступництво, зокрема за ініціативою суду.
На цьому наголосив Верховний суд у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №757/2823713 ц., що єдиним належним доказом достовірності належних доказів могло бути лише дослідження оригіналів документів (договорів про правонаступництво, тощо).
Судом не враховане пояснення апелянта, в клопотанні про надання для ознайомлення оригіналів документів на які посилається заявник. Надані заявником копії документів про право на правонаступництво, заміну кредитора, тощо є сумнівними, так як в Постанові ВСУ по даній справі (№495/3889/14 ц) від 25.12. 2023 року визначено (дослівно): «достовірних даних щодо правонаступництва прав та обов'язків сторін протягом більше трьох років перебування справи в суді апеляційної інстанції не надано. Тобто позивач по справі ПАТ «КБ «Надра» ніяким чином не надав даних що в 2020 році всі права по кредитним договорам були викуплені ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Ніяких посилань в ухвалі суду, доказів, що ПАТ «КБ «Надра» дав згоду на заміну стягувача у виконавчому проваджені також немає, документи про викуп та правонаступництво мають сумнівний характер та належними доказами не доведені.
Перешкод для перевіри достовірності договору переуступки, протоколу аукціону, достовірності оплати за викуплений лоту суду не було, так як в описі документів наданих заявником вказано, що він надає копії, а оригінали знаходяться у заявника.
Таким чином, суд першої інстанції не встановив всіх обставин справи, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, та порушив норми процесуального права щодо оцінки доказів, що унеможливило фактичних обставин справи.
Позиція учасників справи.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги представник заявника надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської
30.08.2024 залишити без змін.
Вказує, що оскаржувана ухвала є обґрунтованою та законною.
Щодо явки сторін.
Сторони та їх представники повідомлені належним чином, про час місце та дату судового засідання, проте в судове засідання не з'явились, що не заважає розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, оцінивши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Одеського апеляційного суду від 05.08.2022 року у справі №495/3889/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість у розмірі 31 134,09 доларів США, що еквівалентно 362 608,03 гривень. Постановою Верховного Суду від 25.12.2023 року у справі №495/3889/14-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 05.08.2022 року залишено без змін.
Відповідно до договору відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, право вимоги за кредитним договором №ОД16/03/2008/840-K/22 від 12.03.2008 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА», згідно із яким з 06.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА».
На електронні торги (аукціон) було виставлено лот - пул активів, що складається з прав вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають з договорів врахування векселів згідно в кількості 1 295 шт. Вся інформація про лот № GL48N718070_І_4, протокол №UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року, та копії договорів укладених за результатами електронних торгів, у тому числі копія договору № GL48N718070_І_4 розташовані на сайті. На теперішній час договір відступлення прав вимоги є чинним.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування фізичних вкладів фізичних осіб №1044 від 04.06.2020 року із введенням карантину було продовжено строк для укладання договорів купівлі-продажу на 132 робочих дня, тому договір про відступлення права вимог був укладений у встановлені строки на підставі проведеного електронного аукціону, який відбувся 22.05.2020 року.
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було здійснено повну оплату за придбаний лот, що підтверджує платіжне доручення від 06.07.2020 року на суму 188 900 625,00 гривень. У зв'язку з тим, що придбаний лот включав в себе велику кількість активів, то одним договором неможливо було оформити купівлю-продажу активу. Жодними нормами діючого законодавства не встановлено обмежень щодо укладання кількості договорів щодо придбаного активу. Оплата за придбаний лот також підтверджується підписанням договору про відступлення прав вимоги№GL48N718070_І_4 від 21.07.2020 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
При цьому, відповідно до п.5 ст.442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Крім того в Ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року, 30 вересня 2015 року та інших, зроблені наступні висновки щодо заміни сторони у виконавчому провадженні: "...Разом із тим суди, вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, неправильно витлумачили вищезазначені положення закону та дійшли помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися лише у відкритому виконавчому провадженні, та залишили поза увагою те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Норма статті 442 ЦПК України передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником так і зам боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу, що також узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палить Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 по справі №6-1355/10, провадження №61/12076св18, а відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, узгоджується з позицією викладеною в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.11.2013 року.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу. перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Щодо заміни стягувача у виконавчому листі, то необхідно врахувати правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 від 27.08.2020 у справі №804/536/18 - заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи та і нас стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чим пред'явлений виконавчий лист до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 16.06.2021 року у справі № 0417/7776/2012.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №496/2685/13-ц зазначено, що заміна сторони, правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Заміна стягувача у виконавчому документі передбачена та узгоджується із позицією викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі №916/617/17 та від 16.02.2021 року у справі №911/3411/14.
Відповідно до статті 124 Конституції України, суди ухвалюють свої рішення іменем України. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Цим визначено суверенні права України на здійснення правосуддя та захист державою прав і свобод людини та законних інтересів інших суб'єктів права, які звернулися в установленому порядку до судів України.
Згідно з п. 17.2 Перехідних положень ЦПК України, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході розгляду даної заяви, заборгованість за кредитним договором №ОД16/03/2008/840-К/22 від 12.03.2008 року, було відступлено на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до договору NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, що документально підтверджено належними та допустимими доказами (договір NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року; витяг з Додатку № 4 до договору NGL48N718070_І_4 про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі № 203; платіжне доручення № 1від 06.07.2020 року про оплату ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за лот NGL48N718070; протокол електронного аукціону; кредитний договір №ОД16/03/2008/840-К/22 від 12.03.2008 року).
Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи з аналізу зазначених норм права, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Твердження апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі відсутні відомості, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» здійснило повну оплату за придбаний лот 22.05.2020 року спростовується платіжним доручення наявним в матеріалах справи (платіжне доручення, №1 від 06.07.2020 на суму 188 900 625,00 гривень), крім того оплата за придбаний лот також підтверджується і підписанням Договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_І_4 від 21.07.2020, зокрема п.4 та п.14 Договору. Даними пунктами визначено, що оплата здійснюється до підписання даного договору, який набирає чинності з дня підписання та скріплення печатками.
Вказані докази є належним чином завіреними, тому суд першої інстанції вмотивовано відмовив у клопотання апелянта про витребування вказаних доказів.
Щодо поданих 12.02.2025 клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, апеляційний суд вважає що у їх задоволенні слід відмовити, виходячи з того, що до заяви про заміну стягувача у виконавчому листі додані належним чином завірені документи щодо відступлення прав вимоги по кредитному договору №ОД16/03/2008/840-К/22 від 21.07.2020 року до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», які є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-80 ЦПК України, крім того вказаний договір у законному порядку недійсним не визнавався та є чинним.
Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаної заяви та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви.
Проте, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги що заявником (стороною) по справі є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Іншою стороною при розгляді даної заяви, як боржник - ОСОБА_1 . Інших сторін при розгляді заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не було і суд інших сторін не залучав.
Проте, своїм рішення суд ухвалив: «заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником - задовільнити.».
Даний висновок суду (результативна частина ухвали) не відповідає обставинам по справі, так як ТОВ «Дебт Форс» взагалі не є стороною по справі.
З огляди на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що вказані обставини є фактично опискою суду першої інстанції, проте вважає за необхідне змінити резолютивну частину оскаржуваної ухвали та викласти абзац перший резолютивної частини оскаржуваної ухвали в такій редакції« Заяву товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником - задовольнити.», в іншій частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Щодо судових витрат.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такого висновку дійшла Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у справі 922/445/19.
Згідно ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 134 ЦПК України, Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача .
Згідно приписів ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у відзиві на апеляційну скаргу зазначало орієнтовний розрахунок судових витрат у сумі 5000 грн..
В подальшому на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат представник заявника надав ордер серії АЕ №1325327, договір №02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024, додаток №1 до договору №02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024 та акт про надання правничої допомоги від 08.01.2025.
Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість наданих юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних в Додатку №1 до Договору та виставляється клієнту відповідний рахунок.
Згідно пункту 4 вказаного додатку вартість складання відзиву на апеляційну скаргу складає 5000 гривень.
Відповідно до наданого акту про надання правничої допомоги №0807-25, Бюро відповідно до договору №02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024 надав клієнту юридичні послуги у справі №495/3889/14-ц, що розглядається у Одеському апеляційному суді, а клієнт прийняв надані послуги. Вартість послуг за надані послуги, ґрунтуються на тарифах погоджених сторонами в Додатку №1 до Договору№02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024 та становить суму у розмірі 5000 грн., яка включає в себе складання відзиву на апеляційну скаргу.
Посилання ОСОБА_1 , що ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» не є позивачем чи відповідачем, а тому вказана заява не підлягає задоволенню апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд вважає, що визначена адвокатським об'єднанням сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає принципу пропорційності в контексті складності справи, часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, враховуючи що у задоволенні апеляційної скарги було фактично відмовлено у зв'язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі, оскільки апелянт не звільняється від сплати витрат на правову допомогу.
В зв'язку з цим, вимоги заяви про стягнення судових витрат, зокрема - витрати на правничу допомогу, підлягають задоволенню.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вбачає підстав для зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 137, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 30 серпня 2024 року - змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини оскаржуваної ухвали в такій редакції «Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником - задовольнити.».
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
В.А. Коновалова