Номер провадження: 22-ц/813/2318/25
Справа № 522/12663/24
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Кострицький В. В.
18.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Кострицького В.В.,
суддів Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 16 серпня 2024 року, ухвалене у складі судді Бондар В.Я., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-
Короткий зміст обставин справи
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Позов мотивовано тим, що 08 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. На теперішній час сімейні відносини фактично припиненні, сторони подружні відносини не підтримують, спільне господарство між сторонами не ведеться.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати. Після розірвання шлюбу прізвище позивача змінити на дошлюбне - ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_4 права власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2024 року вказану позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалою суду від 31.07.2024 позовна заява була залишена без руху з підстав не повної сплати судового збору. Для усунення недоліків позовної заяви судом був наданий термін строком 10 днів з дня отримання копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси. Станом на 16 серпня 2024 року позивачем недоліки усуненні не були, відповідно суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду про повернення позовної заяви, 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 , звернулася через суд першої інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Зазначає, що судом допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного тлумачення закону та постановлення незаконного рішення - ухвали суду від 16.08.2024 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, позивачем була отримана ухвала суду від 31.07.2024 року лише 20 серпня 2024 року. 22 серпня 2024 року ухвала суду була виконана в повному обсязі та направлено поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу суду заяву про усунення недоліків. Про виконання ухвали суду від 31.07.2024 року повідомлялось секретаря судді Бондар В.Я. в соціальних мережах.
Апелянт зазначає, що суд вказує на те, що позивач нібито отримала ухвалу суду засобами електронного поштового зв'язку 31.07.2024 року, про що у суду є відповідне підтвердження, про те скаржник наголошує, що в разі постановлення ухвали про залишення позову без руху суд був повинен направити ухвалу суду не на електронну адресу позивача, а рекомендованою поштовою кореспонденцією, що зроблено не було. Відповідно до зазначеного судом було порушено вимоги статті 272 ЦПК України.
Щодо явки сторін
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 23862,86 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, в зв'язку з недодержанням вимог ст.175, 177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків: вказати ціну позову та доплати судовий збір у розмірі 5 260 грн.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Ухвала " від 31 липня 2024 року у справі № 522/12663/24 було надіслано 31 липня 2024 о 11:48:19 одержувачу ОСОБА_1 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документ доставлено до електронної скриньки: 31 липня 2024 об 11:59:00 (а.с.29).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, з підстав невиконання позивачем вимог ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху було направлено на електронну адресу позивача (а.с.29).
Разом з тим, Приморський районний суду м. Одеси жодного разу не здійснено відправлення процесуальних документів за адресою, зазначеною ОСОБА_1 у позовній заяві для листування: 65007, м. Одеса, а/я № 5 (а.с.1).
Крім того, доказів на підтвердження вжиття судом першої інстанції інших заходів з метою вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху матеріали справи не містять.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, судом не була доведена до відома позивача, є обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 5, 11 статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення в повному обсязі в електронній формі в порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 272 ЦПК України).
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 1 ст.127, п. 2 ч. 6 ст.251 КАС України; п. 2 ч. 6ст. 242 ГПК України, п. 2 ч. 8 ст.128, п. 2 ч. 6 ст.272 ЦПК України).
Натомість, офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄCITC, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄCITC, a6o адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом ix надсилання до Електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС.
Враховуючи зазначене, надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається неврученим.
Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Встановлено, що суд першої інстанції надіслав копію ухвали про залишення позовної заява без руху лише на електронну адресу ОСОБА_1 , яка не є офіційною. Відповідно суд першої інстанції був зобов'язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі, чого зроблено не було.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту позивача, є врученням такого судового рішення, оскільки дана електронна пошта в розумінні висловлених Верховним Судом правових позицій не може розцінюватись як офіційна електронна пошта.
За обставинами цієї справи суд зобов'язаний був надіслати стороні позивача ухвалу про залишення позовної заяви без руху в паперовій формі рекомендованим листом на поштову адресу, вказану стороною позивача для направлення кореспонденції, чого не було зроблено. У матеріалах справи відсутні докази вручення стороні позивача вказаної ухвали суду в передбаченому процесуальним законодавством порядку.
Зважаючи на викладене, за відсутності доказів вручення стороні позивача копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, Приморський районний суд м. Одеси 31 липня 2024 року застосував приписи частини 3 статті 185 ЦПК України без достатніх для цього правових підстав.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко