Справа № 127/6195/24
Провадження № 11-сс/801/29/2025
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
заявника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заявника ОСОБА_7 по відвід суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2024,
встановив:
В провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2024 року, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_8 від 29 січня 2024 року про закриття кримінального провадження №42023000000001348 від 16.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 374 КК України - відмовлено.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 04.02.2025 визначено склад колегії суддів у даному провадженні, а саме головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_2 та судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В зв'язку з тим, що ОСОБА_7 є засудженим до покарання у виді довічного позбавлення волі, наполягав на особистій участі в судовому засіданні в залі суду, розгляд справи було призначено на 14-45 19 лютого 2025 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 заявлено відвід судді ОСОБА_4 , а в судовому засіданні усно заявлено й обґрунтовано відвід судді ОСОБА_2 з тих підстав, що зазначені судді неодноразово брали участь в перегляді рішень слідчих суддів за їх скаргами й постановляли незаконні, на його думку, судові рішення, в зв'язку з чим він не може їм довіряти при наступних судових розглядах, вважає, що за таких обставин вони мали б заявити самовідвід, а за відсутності такого, заявляє і наполягає на задоволенні відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення заяви про самовідвід вказуючи, що передбачені законом підстави для відводу по справі відсутні, перевіривши наведенні у заявах доводи та вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (п. 53 зазначеної справи).
Європейський суд з прав людини також зазначав, що проблема може виникнути, якщо суддя приймає участь у двох провадженнях, що стосуються одних фактів (Indra v.Slovakia (Iндра проти Словаччини), п.п. 51-53).
Встановлення помилки у юридичному трактуванні може поставити під сумнів безсторонність судді (San Leonard Bane Clab v.Malta (Сан Леонардо Бене Клаб проти Мальти), п. 64).
Прийняття судових рішень у декількох провадженнях, що стосуються одних і тих же фактів, тих же самих учасників процесу, встановлення вищестоящим судом грубих порушень у юридичному тлумаченні, ставить під сумнів безсторонність суду з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальти) п. 98).
Слід звернути увагу на те, що в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року (CM/Rec(2010)12) у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя, слідчий суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Судом встановлено, що в провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває цілий ряд справ за скаргами ОСОБА_7 на ухвали слідчих суддів, які неодноразово розглядалися і за участю суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та в їх задоволенні було відмовлено.
Колегія суддів відкидає посилання ОСОБА_7 на те, що судові рішення, постановлені за участю суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 є незаконними чи необґрунтованими, проте з огляду на те, що зазначені судові рішення є негативними для заявника, проте не підлягають оскарженню в касаційному порядку, в заявника могло скластися враження про те, що зазначені судді ставляться до нього необ'єктивно чи неупереджено.
Отже в той час як об'єктивні підстави для відводу суддів відсутні, існує категоричне суб'єктивне несприйняття заявником ОСОБА_7 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яке в разі продовження розгляду ними справ за його скаргами може призвести до необґрунтованих скарг, подальших відводів, і затягування розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 статті 75, статтями 80-82 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_7 про відвід суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2024 року задовольнити, а судове провадження (справа № 127/6195/24) передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 35 КПК України в частині заміни суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4