Провадження № 2/742/808/25
Єдиний унікальний № 742/916/25
19 лютого 2025 року місто Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Ільченко О.І., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представниця позивача - адвокатка Дуденок Оксана Олександрівна, до ОСОБА_2 про поділ будинку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить здійснити поділ житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити ОСОБА_1 у власність в натурі частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, як окремий та цілий об'єкт нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Суддя звертає увагу на те, що у позовах про поділ нерухомого майна ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому, вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедура оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Так, суддя дійшов висновку, що до позову не був доданий висновок експертної оцінки нерухомого майна на час звернення до суду, тому на сьогоднішній день її ринкова вартість не відома і встановити дійсну ціну позову без оцінки вказаного майна неможливо, як і неможливо визначити розмір судового збору, належного до сплати відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, суд не наділений правом визначати ціну позову, а тому позивач повинен надати до суду оцінку (висновок про вартість) вищевказаної частини будинку на день подачі позову, та відповідно сплатити судовий збір.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач має сплатити судовий збір саме у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Як зазначив Касаційний цивільний суд, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Відповідно до ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позивачем до позовної заяви не був наданий звіту про оцінку майна та сплачений мінімальний розмір судового збору, то йому слід надати такий, та за результатом оцінки сплатити відповідний розмір судового збору за вимогу майнового характеру.
Керуючись ст.175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , представниця позивача - адвокатка Дуденок Оксана Олександрівна, до ОСОБА_2 про поділ будинку - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 п'тиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
У разі, якщо відповідно до ухвали заявник у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175, 177 ЦПК України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду, але якщо вказані недоліки не будуть усунені у встановлений термін, заява вважається неподаною і повертається подавачу такої.
Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_1 - для відому та виконання.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО