Справа №751/9815/24
Провадження №2/751/139/25
18 лютого 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Курач В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із спільного майна у натурі,
встановив:
01.11.2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Прокоф'єв Б.І. звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить виділити позивачці в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коридор 2-1 площею 3,6 кв.м., кухню 2-2 площею 8,5 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 12,9 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 20,6 кв.м., шафу 2-6 площею 0,3 кв.м., туалет 2-7 площею 0,8 кв.м., ванну 2-8 площею 2,8 кв.м., загальною площею 59,0 кв.м., жиловою площею 43,0 кв.м., господарські будівлі та споруди: ганок літ.а2, сарай літ.Г.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу частини будинку від 17.08.2008 року (1/8 частину житлового будинку) та Договору дарування від 30.03.2017 року (на 3/8 частини житлового будинку). Іншими співвласниками зазначеного житлового будинку є відповідачі: ОСОБА_2 належить 1/4 частина житлового будинку (Свідоцтво про право власності від 08.06.2024 року), ОСОБА_3 - 1/6 частина житлового будинку (Свідоцтво про право на спадщину від 08.06.2024 року). Зазначає, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2024 року, 1/12 частина зазначеного житлового будинку належить ОСОБА_5 , на підставі Договору купівлі-продажу від 03.12.1974 року. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадкова справа заведена у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. Вказує, що одним із спадкоємців після смерті ОСОБА_5 є відповідач ОСОБА_3 , про інших спадкоємців позивачу не відомо. Посилається, що між сторонами по справі, станом на сьогодні, визначився фактичний порядок користування житловим будинком, який має окремі входи, а також внутрішнє обладнання. Майно яким користується позивач знаходиться на неприватизованій території. Звертає увагу, що згідно Висновку експерта за результатами будівельно-технічного експертного дослідження №25-24 від 22.10.2024 року виділ частки, яка належить та користується позивач технічно можливий. При цьому, жодних порушень прав відповідачів не здійснюється та не забирається у них жодних квадратних метрів житлової чи загальної площі будинку. В обґрунтування вимог посилається на ст.ст. 3, 15, 16, 364 ЦК України. Також, в позові просив витребувати у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, витребувано у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. письмові відомості щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , (спадкова справа №67/2024).
09.12.2024 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали на адресу суду заяви про визнання позовних вимог, не заперечують щодо їх задоволення та виділення позивачу частки в житловому будинку згідно експертизи.
16.12.2024 року, від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В., на адресу суду, надійшла копія спадкової справи №67/2024, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.01.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Прокоф'єв Б.І. звернувся до суду із заявою про залучення до участі у розгляді даної справи в якості співвідповідача ОСОБА_4 , оскільки він також є спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 24.01.2025 року клопотання представника позивача задоволено, залучено до участі у розгляді даної справи в якості співвідповідача ОСОБА_4
29.01.2025 року від співвідповідача ОСОБА_4 , надійшла на адресу суду заява про визнання позовних вимог, не заперечує щодо їх задоволення та виділення позивачу частки в житловому будинку згідно експертизи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України з причин неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання відповідачами позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку від 17.07.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6359, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В. (1/8 частина житлового будинку) та Договору дарування від 30.03.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-373, посвідченого державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. (3/8 частини житлового будинку) позивачу належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коридор 2-1 площею 3,6 кв.м., кухню 2-2 площею 8,5 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 12,9 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 20,6 кв.м., шафу 2-6 площею 0,3 кв.м., туалет 2-7 площею 0,8 кв.м., ванну 2-8 площею 2,8 кв.м., загальною площею 59,0 кв.м., жиловою площею 43,0 кв.м., господарські будівлі та споруди ганок літ.а2 та сарай літ.Г. (а.с. 23-24, 27-28).
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав за №№399206861, 399206945, право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за № 51243199 на 1/8 частку житлового будинку (а.с.26), за № 19716558 на 3/8 частки житлового будинку (а.с.29).
Відповідно до інформаційної довідки № 394249439 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, зареєстроване право власності на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , мають: на 1/4 частки житлового будинку - ОСОБА_2 (НВПРП 55370108); на 1/6 частку житлового будинку - ОСОБА_3 (НВПРП НОМЕР_1 ); на 1/12 частки житлового будинку - ОСОБА_5 (НВПРП 51536436); на 1/8 і 3/8 частки житлового будинку - ОСОБА_1 (НВПРП НОМЕР_2 ; 19716558). (а.с. 30)
Власник 1/12 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із спадкової справи №67/2024, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями, щодо майна померлого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №4925, щодо спадщини, яка складається з: 1/4 частки у праві власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу від 03.12.1974 року, за реєстровим №1-12423, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку у праві власності на житловий будинок видано ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частку у праві власності на житловий будинок ще не видано.
ОСОБА_3 зареєструвала своє право на 1/6 частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер у Спадковому реєстрі 72551243.
Право власності на 1/12 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , співвідповідачем ОСОБА_4 не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
За приписами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказаний висновок підтверджений в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 (справа №607/122/15-ц), від 19.09.2018 (справа №712/11374/16-ц) та від 18.07.2018 (справа №697/3147/13-ц). В своїй постанові Верховний Суд України вказав, що поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до п. п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №25-24 складеного 22.10.2024 року судовим експертом Солдатовою В.С., технічно можливо виділити в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно фактично складеного порядку користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до часток у праві власності, відповідно до вимог ДБН. Запропоновано один технічно можливий варіант, а саме: виділу 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (додаток №2): власнику 1/2 (1/8+3/8) частини, пропонується виділити: коридор 2-1 площею 3,6 кв.м., кухню 2-2 площею 8,5 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 12,9 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 20,6 кв.м., шафу 2-6 площею 0,3 кв.м., туалет 2-7 площею 0,8 кв.м., ванну 2-8 площею 2,8 кв.м., загальною площею 59,0 кв.м., жиловою площею 43,0 кв.м., господарські будівлі та споруди: ганок, сарай літ.Г.
Власникам 1/4+18/6+1/12 (1/2) частин, залишається: 1-1 передпокій площею 12.2 кв.м., 1-2 кухня площею 8,2 кв.м., 1-3 кімната площею 12,2 кв.м., 1-4 кімната площею 18,5 кв.м., 1-І тамбур площею 0,9 кв.м., загальною площею 52,0 кв.м., житловою площею 30,7 кв.м., господарські будівлі та споруди: ганок, погріб літ.В, сарай літ.Д, сарай літ.б-1, сарай літ. Б-1.
Варіант виділу 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, складений відповідно до фактичного складеного порядку користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами між співвласниками, при якому у кожного улаштований окремий вхід до будинку та на земельну ділянку, в наявності окремі житлові кімнати, окрема кухня, окремі системи опалення, окремі інженерні комунікації, тому в даному варіанті, для здіснення виділу частки житлового будинку перепланування та переобладнання житлового будинку не потрібно. (а.с.7-17)
Загальна залишкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 705 388,00 грн, вартість 1/2 (1/8+3/8) частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами яка належить позивачу складає 351 024,00 грн. (а.с.14 на звороті)
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи із зазначених правових норм, що регулюють дані спірні правовідносини, враховуючи, що відповідачі визнали позов, виділ частки, що перебуває у спільній частковій власності, яка належить та якою користується позивач, технічно можливий, жодних порушень прав відповідачів не здійснюється та не забирається у них жодних квадратних метрів житлової чи загальної площі будинку, а також враховуючи визначений порядок користування житловим будинком, який склався у сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Вимог про відшкодування з відповідача судових витрат, понесених при зверненні до суду, позивачем не заявлено, у зв'язку з чим, керуючись ст.13 ЦПК України, яка визначає принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не стягує з відповідачів судові витрати на її користь.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 206, 223, 247, 255, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із спільного майна у натурі - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коридор 2-1 площею 3,6 кв.м., кухню 2-2 площею 8,5 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 12,9 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 20,6 кв.м., шафу 2-6 площею 0,3 кв.м., туалет 2-7 площею 0,8 кв.м., ванну 2-8 площею 2,8 кв.м., загальною площею 59,0 кв.м., жиловою площею 43,0 кв.м., господарські будівлі та споруди ганок літ.а2 та сарай літ.Г.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , (місцезнаходження: АДРЕСА_4 );
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 );
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).
Повний текст рішення суду виготовлений 18.02.2025 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач