Справа № 676/8390/24
Номер провадження 2-а/676/18/25
20 лютого 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Шевцової Л. М.
з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.
представника позивача-Воєвідка М.Я.
представника відповідача- Афратова А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам'янець-Подільському справу № 676/8390/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
09.12.2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП
Ухвалою суду від 10.12.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні.
Розгляд справи проводиться у спрощеному позовному провадженні.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача Воєвідко М.Я., вказує, 28 листопада 2024 року при оновленні мобільного застосунку «Резерв+» з'явилось повідомлення, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку і йому необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цього ж дня, 28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відносно нього т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 1869 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Із постановою не погоджується, вважає її незаконною, передчасною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача Воєвідко М.Я., який представляє інтереси на підставі ордера серії ВХ № 1084225 від 09.12.2024 року, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача,просить скасувати постанову,так як доказів того,що ОСОБА_1 умисло не з'явився до ТЦК немає,намірів уникнути такої явки він не мав,оскільки має відстрочку до листопада місяця 2025 року. Ніхто з пошти повідомлення не залишав,про те,що на його ім'я є лист.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ,що діє за довіреністю від 11.02.2025 року за №924/1 в судовому засіданні подав відзив на позов ,позов не визнає,просить в задоволенні його відмовити.
Заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою № 1869 від 28.11.2024 року, т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 , ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення, передачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.
Згідно даної постанови, порушення полягало в тому, 28 листопада 2024 року о 10 год. 30 хв. з'ясовано, що 14 жовтня 2024 року на ім'я ОСОБА_1 за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» за адресою його проживання: АДРЕСА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням було відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 25 жовтня 2024 року о 11:00. До ІНФОРМАЦІЯ_2 повернулося рекомендоване поштове відправлення, яке не вручене.
Відповідно до Довідки про причини повернення, причина повернення: адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до пункту 2 частини 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, а також відповідно до Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення про виклик до Р(М)ТЦК та СП є: 1) день отримання поштового відправлення; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення; 3) день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Отже, за приписами чинного законодавства повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається врученою.
В той же час, ОСОБА_1 за отриманою повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився та порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , а саме статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Каінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Отже, за приписами чинного законодавства повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається врученою.
Представник позивава ОСОБА_5 вважає, що вказана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню з огляду на наступне: 17 жовтня 2024 року через мобільний застосунок «Резерв+» ОСОБА_1 вчергове, автоматично отримав відстрочку від призову на військову службу до 09 листопада 2025 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки являється особою із інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Позивач зазначає, що 28 листопада 2024 року при оновленні мобільного застосунку «Резерв+» з'явилось повідомлення, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку і йому необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цього ж дня, він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 де відносно нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а після чого і винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ст. 9 КУпАП встановлено, що адмінстратиивним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказамив справі про адмінвідповідальність є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.
При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Крім того ні за змістом протоколу, ні за змістом постанови не вбачається, що лист яким направлялась повістка був рекомендованим, а також не зазначено трек номер за яким можна було б відслідкувати відправлення.
Варто також зауважити, що відразу після отримання повідомлення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 відразу прибув, що виключає протиправність його повеінки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дій чи бездіяльності покладається на відповідача,який не надав належних та допустимих доказів про неправомірну поведінку позивача та умисного ухилення його від явки до ТЦК.
За місцем проживання йому повістки не було вручено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про скасування постанови № 1869 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України від 28.11.2024 року та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.243 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову № 1869 від 28.11.2024 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_4 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі-17000,00грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи,якому повне рішення не було вручено у день його проголошення,має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Шевцова