20.02.2025 Справа №607/924/25 Провадження №3/607/898/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Копичинці Чортківського району Тернопільської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженої, на утриманні двоє малолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 09 січня 2025 року о 12.30 год. по вул. Львівська, 8 в м.Тернопіль, керуючи автомобілем марки Peugeot 208, номерний знак НОМЕР_2 , не була достатньо уважною, не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки Volvo ХС90, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася попереду та здійснила наїзд на автомобіль марки Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 , який був припаркований. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Таким чином ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Враховуючи позицію особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , їхніх представників адвокатів Югова С.А., Василишина К.В., які не наполягали на виклику потерпілого ОСОБА_3 , а також ту обставину, що останній не був очевидцем ДТП, оскільки в момент зіткнення транспортних засобів перебував у магазині, заяви чи клопотання до суду про відкладення судового розгляду не подавав, суддя не вбачає перешкод для розгляду даної справи про адміністративне правопорушення у відсутності потерпілого ОСОБА_3 .
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Поряд з цим, ОСОБА_1 надала суду наступні пояснення. Так, 09 січня 2025 року вона рухалася на власному автомобілі по вул.Львівська зі швидкістю близько 50 км/год у напрямку виїзду із м. Тернопіль. Попереду, в попутному напрямку рухався автомобіль (як пізніше з'ясувалося - автомобіль VOLVO ХС90). В певний момент автомобіль VOLVO ХС90, зменшуючи швидкість, та увімкнувши лівий покажчик повороту, почав зміщуватися ліворуч до середини дороги. Оскільки вказані обставини не становили для неї небезпеки, то продовжила рух, змістившись дещо праворуч, ближче до правого краю дороги. Вільна частина смуги руху дозволяла безпечно випередити вказаний автомобіль з правого боку. Однак, коли передня частина її автомобіля знаходилась на відстані приблизно 5 метрів від задньої частини автомобіля VOLVO ХС90, останній, знаходячись лівими колесами на осьовій лінії, почав повертати праворуч. Тоді, вона натиснула на педаль гальма, але зіткнення уникнути не вдалося. Від удару її автомобіль змінив напрямок та зіткнувся із автомобілем марки Mercedes Benz, який був припаркований в місці виїзду з провулку «Куток» біля сміттєвих контейнерів.
В поясненні від 09.01.2025, яке вона надавала поліції, і яке є в матеріалах справи, вона помилково вказала, що удар відбувся в правий бік її автомобіля. Уточнивши в судовому засіданні, що спочатку удар був у ліву передню частину її автомобіля, а потім і в задню частину автомобіля (внаслідок зіткнення з автомобілем VOLVO ХС90). Її автомобіль відкинуло праворуч і права передня частина автомобіля була пошкоджена, внаслідок зіткнення з автомобілем марки Mercedes Benz, який стояв припаркований в місці виїзду з провулку «Куток» біля сміттєвих контейнерів.
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Василишин К.В. у судовому засіданні вважали ОСОБА_1 винуватою у спричинені ДТП. Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона керувала автомобілем марки Volvo ХС90, номерний знак НОМЕР_3 та здійснювала рух у напрямку м. Львова. Неподалік будинку за адресою м.Тернопіль по вул.Львівська, 8 ввімкнула покажчик правого повороту та здійснювала поворот, з метою з'їзду до місця свого проживання, однак у цей момент відчула сильний удар у передню праву частину керованого нею авто. Наїзд здійснила водій транспортного засобу марки Peugeot 208, номерний знак НОМЕР_2 , після чого остання зіткнулась із припаркованим авто марки Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_4 .
Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представник - адвокат Югов С.А. подали клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи з визначеними питаннями та вихідними даними.
Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Василишин К.В. зазначив, що не вбачає підстав для призначення експертизи, а тому, просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката Югова С.А. Потерпіла ОСОБА_2 підтримала заперечення свого представника.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 273 КУпАП, експертиза може бути призначена в суді виключно у випадках, коли виникає потреба у спеціальних знаннях і з метою отримання даних, що мають значення для правильного вирішення справи. Коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань або не має значення для вирішення справи, а також для вирішення правових питань, призначення експертизи є неприпустимим.
У даній конкретній справі, з урахуванням наявних доказів, суддя вважає, що необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями сторін та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суддею зауважується на тому, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами судового розгляду.
Крім того, на переконання судді наведені у клопотанні доводи адвоката не є достатніми для призначення судової експертизи, не свідчать про недостатність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину особі.
Також, суддя звертає увагу на те, що згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
При цьому, представник Югов С.А., особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи наділені правом збирати докази, за необхідності мали можливість самостійно провести експертне дослідження, однак своїм правом не скористалися.
Зважаючи на те, що суддею вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суддя вважає, що необхідно вирішити справу в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративну правопорушення, а також надані безпосередньо під час розгляду справи.
Враховуючи, що підстави для проведення судової автотехнічної експертизи відсутні, суддя приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Югова С.А. не підлягає задоволенню.
Враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суддя приходить до висновку, що під час проїзду вказаної ділянки дороги, водій ОСОБА_1 повинна була керуватись вимогами п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України.
Згідно з вимогами п.1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Також, п. 12.1 Правил передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Крім цього, згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Таким чином, враховуючи механізм ДТП, характер отриманих транспортними засобами механічних ушкоджень, суддя приходить до висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущення ОСОБА_1 порушень п.п. 2.3б, 12.1., 13.1 ПДР України.
Окрім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 216509 від 09 січня 2025 року; відеозображенням з місця ДТП, схемою місця ДТП, яка сталася 09.01.2025 о 12.30 год; рапортом від 09.01.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09.01.2025; поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Пояснення ОСОБА_1 в частині того, що водій ОСОБА_2 , яка рухалася попереду, увімкнула лівий покажчик повороту та мала намір здійснити поворот ліворуч не узгоджуються з матеріалами справи та наявними доказами. Крім цього, дослідивши пояснення ОСОБА_1 з нагрудної камери поліцейського, суддя зауважує, що ОСОБА_1 не вправі була здійснювати випередження транспортного засобу справа, що рухався попереду в попутному напрямку на ділянці дороги по одній смузі руху в кожному напрямку.
За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, і тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При обранні виду стягнення, суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу, яка притягається до відповідальності, яка не визнала вину у вчиненні правопорушення, відсутність обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності, застосувавши до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи складає 850,00 грн, яке за своїм видом і розміром буде відповідати ступеню вини, необхідним та достатнім для виховання правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 грн (шістсот п'ять гривень) 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін