19.02.2025 Справа №607/3333/25 Провадження №2/607/2040/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О.Я., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_3 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028, 00 грн.
Водночас, ціна позову становить 246 568,80 грн, відтак 1 відсотка ціни позову - 2 465,69 грн.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачці слід сплатити судовий збір в розмірі 1 972,55 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_3 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 у позовній заяві просила звільнити її від сплати судового збору. На обґрунтування заяви вказує, що являється внутрішньо переміщеною особою та пенсіонером за віком. Її дохід є незначним, вона змушена нести додаткові витрати повязані з проживанням далеко від дому, тому клопоче про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Також згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Разом з цим, стороною позивача не надано доказів на підтвердження обставин неможливості сплатити ОСОБА_5 судового збору саме на момент подачі заяви. Зокрема докази про доходи чи їх відсутність за січень - грудень 2024 року.
Враховуючи, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
ОСОБА_3 від імені та в інтересах якої дії представник ОСОБА_4 подано позовну заяву через систему «Електронний суд», однак не дотримано обов'язок додати до позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки заяви, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1 972,55 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надати докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення наведених вище недоліків.
На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О. Герчаківська