11.02.2025 Справа №607/8614/22 Провадження №3-в/607/4/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дзюбича В. Л.
з участю секретаря Кочмар С. М.
представника відділу пробації Семотюк В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі подання в.о. начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області про вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого ,-
В.о. начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладених постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2022, у зв'язку із закінчення строку давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення.
Подання обґрунтоване тим, що 26.10.2022 до Тернопільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області надійшла на виконання постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч.1 ст. 183-1 КУнАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Порушнику на адресу проживання неодноразово надсилались виклики до Тернопільського РВ на які він не реагував та не з'являвся. Зі слів колишньої дружини порушника стало відомо, що останній призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 . Одразу працівником Тернопільського РВ був направлений належний запит до ВЧ НОМЕР_1 для підтвердження проходження військової служби ОСОБА_2
10.08.2023 отримано довідку форми 5, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 .
09.08.2024 згідно відповіді з ВЧ НОМЕР_2 , стало відомо, що відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 25.06.2024 №181, ОСОБА_1 призупинено військову службу.
З огляду на вказане, а також із урахуванням положень КУпАП у поєднанні із законодавством і судовою практикою, строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років. З цих підстав просить подання задовольнити.
Представник Тернопільського районного відділу філії Державної Установи «Центр пробації» в Тернопільській області в судовому засіданні подання підтримала та просить суд його задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та про причину неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що подання в.о. начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ст.298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Ст.325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.325-4 КУпАП у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/8614/22 від 26.07.2022 ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. Вказана постанова набрала законної сили 08.08.2022 та направлена для виконання до Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області.
Відповідно до п.13.13 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мінюсту №474/5 від 19 березня 2013 року (далі - Порядок), якщо після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме або наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.
КУпАП не містить регулювання певної частини питань, пов'язаних з примусовим виконанням постанов про накладання адміністративного стягнення, зокрема строків давності виконання судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п.3.4 і 3.6. свого рішення від 11.10.2011 (справа №10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалось, законодавцем залишено поза сферою правового регулювання питання щодо строків виконання постанов про накладання адміністративного стягнення, створивши тим самим ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.
Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Особа, на яку накладено певний вид стягнення, не може перебувати в потенційному очікуванні виконання фактично покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і правопорушником відповідні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання судового рішення про накладення стягнення.
Такі строки встановлені ст.80 КК України, яка регламентує питання звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Таким чином, порушено інший фундаментальний принцип права - принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст.80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду в той час, коли адміністративне правопорушення на відміну від кримінального правопорушення є менш суспільно небезпечним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано - 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт не повинен перевищувати двох років. Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні з вказаним законодавством і судовою практикою, дають підстави вважати, що строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішення законної сили, тобто через 10 днів з дня її винесення, і в усякому разі не перевищувати 2-х років, а тому подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
При цьому, суд враховує і той факт, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-якої інформації про ухилення ОСОБА_1 від виконання адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, подання щодо громадянина ОСОБА_1 про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2022 слід задовольнити, у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови суду.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 298, 304 КУпАП України, ст.80 КК України, суд,-
Подання в.о. начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, у зв'язку із закінчення строку давності виконання постанови суду стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2022, у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяВ. Л. Дзюбич