Справа № 598/2367/24
провадження № 1-кп/598/54/2025
"18" лютого 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження за №598/2367/24 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, одруженої, що має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючої, раніше судимої вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2024 року за ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України до 150 годин громадських робіт,
за ч. 2 ст. 389 КК України,
встановив:
Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2024 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України, та призначено покарання у виді 150 годин громадських робіт.
В подальшому ОСОБА_4 , будучи 06.08.2024 року ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання у виді 150 годин громадських робіт та попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, згідно з ч.2 ст.389 КК України, реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період з 07.08.2024 року по 24.09.2024 року для виконання громадських робіт у Вишнівецькій селищній раді Кременецького району Тернопільської області, без поважних причин, не з'явилася, та не виконала покладений на неї обов'язок безоплатно виконувати суспільно корисні роботи, тим самим порушила умови відбування вказаного покарання, передбачені ст.37 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, тобто умисно ухилилася від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, як за ознаками ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження, а саме 18 лютого 2025 року, між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій останньої за ч. 2 ст. 389 КК України. При цьому, ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, у виді 01 року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
ОСОБА_4 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, які роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_4 ..
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.
Так, відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, є кримінальним проступком. Правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено під час судового розгляду, узгоджена сторонами міра покарання відповідає вимогам КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, який їй інкримінується, цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачена не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечувала у судовому засіданні і сама обвинувачена ОСОБА_4 ..
Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
При цьому, враховуючи те, що на даний час ОСОБА_4 повністю відбула покарання за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2024 року у виді 150 годин громадських робіт, тому при винесенні вироку у даному провадженні відсутні підстави для застосування ст.71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 374, 392, 394, 474, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18 лютого 2025 року між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №598/2367/24.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, призначивши їй покарання у виді 01 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 у період дії апробаційного нагляду наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Речові докази по справі, а саме особову справу №06/ГР/2024, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження, повернути у Кременецький районний сектор №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а для особи, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1