Справа № 485/241/25
Провадження № 2-а/485/7/25
20 лютого 2025 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - Бусахіна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
05 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся через свого представника - адвоката Бусахіна О.С. до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №16 від 22 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що постанова є необгрунтованою та не правомірною. Позивач не отримував жодних викликів чи повісток відповідача за адресою місця проживання чи роботи, у зв'язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Також, відповідач мав і має можливості отримати його персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи. Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчасно оновив військово-облікові дані, в лютому 2023 року пройшов медичний огляд, визнаний придатним до військової служби. Разом з тим, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містять зазначень нормативних актів, що передбачає відповідальність за правопорушення у вигляді не явки на виклик для уточнення даних, тоді як абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за порушення якої позивача притягнуто до відповідальності такого обов'язку військовозобов'язаного не містить.
Крім того, копію оскаржуваної постанови позивач отримав засобами поштового зв'язку 01 лютого 2025 року, у зв'язку з чим просить суд поновити йому строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
У відзиві на позов від 14 лютого 2025 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Позовну заяву вважає необгрунтованою. Заперечення мотивовані тим, що позивач допустив порушення абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи належним чином сповіщеним про необхідність явки.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали. Позивач зазначив, що постійно проживає за адресою, зазначеною у повістці, однак такої не отримував. Про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 дізнався коли оновив мобільний застосунок Резерв +. Прибувши до РТЦК йому було видано направлення для проходження ВЛК та повістку про необхідність явки на інший день. У той же день на нього було складено адміністративний протокол, у якому повідомлено про дату розгляду справи. На розгляд адміністративної справи не прибув через зайнятість на роботі. 04 лютого 2025 року пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби, зазначені дані уточнив в РТЦК 04 лютого 2025 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач стверджує, що про оскаржувану постанову дізнався 01 лютого 2025 року, отримавши її засобами поштового зв'язку, та в підтвердження надав копію конверту.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
При вирішенні питання про дотримання строків звернення до суду слід звертати увагу коли особа дізналась або повинна була дізнатись про можливе порушення своїх прав. У випадку цієї справи, є не спростованим, що ОСОБА_1 дізнався про постанову від 22 січня 2025 року № 16 01 лютого 2025 року.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей повістки за № 1202074 ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 27 листопада 2024 року о 09:00 для уточнення даних. Дану повістку було направлено засобами поштового зв'язку "Укрпошта" рекомендованим поштовим відправленням № 06102207228454, причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є відсутність адресата за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ).
16 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 складено протокол №16 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Так, згідно вказаного протоколу 16 січня 2025 року о 08 год.30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для уточнення військово-облікових даних, при звірці військово-облікових даних встановлено, що останній не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 27 листопада 2024 о 09:00, будучи оповіщеним згідно обз.3 п.п.2 п.41 Постанови КМУ від від 16 травня 2024 року №560 про "Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період", викликався повісткою №1202074 засобами поштового зв'язку (вкладення до рекомендованого повідомлення "Укрпошта" №0610207228454 від 15 листопада 2024 року) для уточнення даних, чим порушив абз.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в особливий період воєнного стану. У графі зауваження та пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: "Повістку не отримував з укрпошти, проживаю за вказаною адресою постійно, дізнався про порушення військового обліку з резерв+" та поставлено підпис, також підпис міститься в графі щодо отримання другого примірника протоколу. З датою розгляду адміністративної справи 22 січня 2025 року об 10:30 год. ознайомлений під підпис.
На підставі встановлених у протоколі обставин, 22 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову за №16, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000грн.
Частиною другою ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1, 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ст.65 Конституції України та ч.1 ст.1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст.1 ЗУ "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022р. у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24 лютого 2024р. ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Положеннями ч.3 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог ч.1 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Й саме неприбуття позивача за повісткою 27 листопада 2024 року об 09:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_5 в особливий період стало підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення № 16 від 16 січня 2025 року.
Крім того, з копії військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_1 вбачається, що 10 лютого 2023 року він пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби.
У відповідності до п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі-Порядок №560) у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
За даними інформації, зазначеної у додатку "Резерв +" позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 (Снігурівка), придатний до військової служби, дата ВЛК 04.02.2025 року.
Тобто, оскільки у ОСОБА_1 закінчився строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 були підстави для його виклику з метою уточнення даних щодо необхідності проходження медичного огляду.
Порядок надіслання повісток визначено Порядком №560.
Абз.3 пп.2 ст.41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Таким чином, суд вважає посилання позивача на необізнаність щодо необхідності явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки необґрунтованими.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач порушив порядок розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, і в зв'язку з цим про законність оскаржуваної постанови.
За таких обставин, в задоволенні позову позивачеві слід відмовити.
Керуючись ст.5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 20.02.2025.