Справа № 476/438/23
Провадження № 1-кп/476/12/2025
14.02.2025 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Єланець кримінальне провадження, внесене 19.11.2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022152170000239, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маложенівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
В провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
14.02.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 подали до суду та підтримали в судовому засіданні клопотання визнання доказів очевидно недопустими, а саме дублікатів 8 (восьми) форматів дисків DVD-R із інформації відео комп'ютерної системи, персонального комп'ютера LG 19.11.2022 року.
Свої вимоги мотивують тим, що слідчий, під час огляду місця події - кімнати житлового будинку по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 , оглянув персональний комп'ютер марки LG та 8 відеозаписів на ньому, які в подальшому були перезаписані на 8 дисків формату DVD-R, проте згідно протоколу огляду місця події від 18.11.2022 року, слідчим поліції, не було виявлено знаходження відеокамер на хвіртці двору, на даху, стінах житлового дому, придворних приміщень та інших будівель. В кімнаті житлового будинку ОСОБА_6 , де знаходився персональний комп'ютер не виявлено системну магістраль, провідні дроти, котрі були з'єднані між відео реєстратором персонального комп'ютера та відеокамерами. Вказані відеозаписи перенесено слідчим на DVD-R диски без участі спеціаліста.
Дата події, що відбувалася за участю ОСОБА_6 , не ідентична із обвинувальним актом. При виконанні слідчої дії із спеціалістом, останній відкоригував події по типу та часу. Тому подія 28.07.2022 року, котра вписана в дублікати документів не мають ніякого відношення до події 15.11.2022 року. Слідчим порушено вимоги ч. 4 ст. 99, ч. 3 п. 2 ст. 87 КПК України, а тому вказані 8 DVD-R є недопустими доказами.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
З правового змісту вказаної норми Закону випливає, що ознаки недопустимості доказів поділяються на очевидні та не очевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду.
Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кримінально-процесуальним Законом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо виокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.
Разом з тим, заявлені докази, які просять визнати очевидно недопустимими обвинувачений та його захисник, можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження кожного доказу у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
Вирішення питання щодо очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв'язку з іншими доказами, на думку суду - є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 87, 89, 358, 369-372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 про визнання очевидно недопустимими доказами дублікатів 8 (восьми) форматів дисків DVD-R із інформації відео комп'ютерної системи, персонального комп'ютера LG 19.11.2022 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 17.02.2025 року о 16:00 годині.
Суддя ОСОБА_1