Справа № 127/5337/25
Провадження № 1-кс/127/2416/25
Іменем України
18 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4 , захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 18.02.2025 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010000409 від 17.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
В межах даного кримінального провадження, відповідно до ст. 208 КПК України, 17.02.2025 о 10:23 затриманий ОСОБА_4 та йому 18.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин;
- незаконно впливати на свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, раніше неодноразово судимий, безробітний, у нього відсутні соціально стримуючі фактори, тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може продовжити свою протиправну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 розуміючи те, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, з метою ухилення від відповідальності за вчинене може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також маючи анкетні дані свідків у кримінальному провадженні незаконно впливати на них з метою зміни їх показів.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020010000409, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010000409 від 17.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, належних висновків для себе не зробив, достовірно знаючи про військову агресію Збройних Сил Російської Федерації та впровадження на території України військового стану, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, який затверджено Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, скоїв повторно умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 17.02.2025, у не встановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_4 виник корисливий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_7 , яке перебувало в квартирі АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , 17.02.2025, близько 10 годин 00 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до будинку АДРЕСА_3 . Далі, шляхом віджиму вікна ванної кімнати, проник до приміщення квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_7 .
Перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири, продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 почав обшукувати приміщення квартири, під-час чого в одній з кімнат виявив грошові кошти в сумі 100 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 17.02.2025 еквівалентно 4162,99 грн.), 700 грн., срібні сережки, парфуми марки «GIUNGLE DI SETS Salvatore Ferragamo» об'ємом 50 мл., які помістив раніше підготовлену сумку з тканини. Однак, у цей час до приміщення квартири повернулася потерпіла ОСОБА_7 разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 , які застали ОСОБА_4 при вчиненні злочину.
Розуміючи, що його дії носять відкритий характер, ОСОБА_4 їх не припинив та усвідомлюючи протиправність своїх дій, незважаючи на вимоги потерпілої залишатися на місці, діючи умисно, утримуючи при собі у сумці майно потерпілої, а саме грошові кошти в сумі 100 доларів США, 700 грн., срібні сережки, парфуми марки «GIUNGLE DI SETS Salvatore Ferragamo» об'ємом 50 мл, покинув приміщення через одне з вікон квартири. Далі, на намагання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зупинити ОСОБА_4 , на прибудинковій території вказаного будинку, застосував насильство до останніх, що не є небезпечним для життя і здоров'я, а саме розпилив в обличчя наявний при собі газовий балончик марки «Терен-4», спричинивши їм хімічний опік очей.
Після чого, ОСОБА_4 продовжив втікати з місця події, однак закінчити подальші дії, не вдалось, так як на виході з подвір'я був затриманий працівниками УПП у Вінницькій області ДПП НПУ.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 , не зміг довести свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як він не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку з затриманням УПП у Вінницькій області ДПП НПУ.
17 лютого 2025 року о 10 год. 23 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, тобто закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло та насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020010000409 від 17.02.2025; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.02.2025; протоколу допиту свідка від 17.02.2025; протоколу допиту потерпілого від 17.02.2025; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2025; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.02.2025; повідомлення про підозру від 18.02.2025; інших матеріалів кримінального провадження та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, неодружений, непрацюючий, раніше судимий.
В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, оскільки вказаний злочин вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 10:23 год. 17 квітня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 17 квітня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя