Cправа № 128/3585/24
Провадження № 2/127/4627/24
19 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (надалі - ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф»), в особі представника позивача Бачинського Остапа Михайловича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,
24.09.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла за підсудністю вище зазначена справа.
Позовна заява була сформована позивачем в системі «Електронний суд» 04.09.2024 та мотивованим тим що, 17.03.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем договір №656052 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на виконання умов якого відповідачу на зазначений ним рахунок були перераховані грошові кошти у сумі 10 060, 00 грн. На умовах кредитного договору (розділ 1) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Кредит видавався строком на 30 днів шляхом перерахування (через послуги переказу) кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем, що підтверджується документом, отриманим від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме наддав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
В порушення вимог статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач не виконав свої зобов'язання, що передбачені умовами кредитного договору як своєчасне повернення отриманих грошових коштів та сплату процентів за користування кредитом (Графік платежів за кредитним договором додається). У зв'язку з припиненням платежів на виконання кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором.
Згідно з підпунктом 5 п. 2.1. кредитного договору, кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
За договором факторингу №015-220221 від 22.02.2021, укладеним кредитодавцем з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та договором факторингу №20240205/1 від 05.02.2024, укладеним ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» з позивачем, останній набув статус кредитора та отримав право грошової вимоги, до осіб, які є боржниками «ТОВ ЛІНЕУРА Україна», зокрема, до відповідача.
У зв'язку з тим, що всупереч умовам кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту і істотно порушує взяті на себе договірні зобов'язання виникла заборгованість, яка станом на 02.09.2024 становить 18 387, 79 грн, а саме: заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) - 10 000, 00 грн.; залишок заборгованості по процентах за користування - 5 700, 00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 2 687, 79 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму, судовий збір в сумі 2 422, 00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 25.09.2024.
Відповідь №806527 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача згенерована судом 25.09.2024.
Ухвалою суду від 27.09.2024 справа прийнята до розгляду, відкрите провадження у цивільній справі. Суд постановив розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала суду була направлена судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Одержана 05.10.2024 (а. с. 57).
Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші клопотання та заяви від відповідача суду також не надійшли.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, надані позивачем, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні відносини, а саме: зобов'язальні відносини, які виникли на підставі кредитного договору, які регулюються нормами ЦК України та Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію», а також відносини, підставою виникнення яких є договір факторингу.
Судом встановлено, що 17.03.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №656052 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачці було надано у кредит грошові кошти в сумі 10 000, 00 грн, строком на 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути подовжений у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання клієнтом умов договору та становить: стандартна процентна ставка - 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693, 50% річних); знижена процентна ставка становить 1,33% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (485, 45 % річних). Орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою ставкою - 13 990, 00 грн, за стандартною ставкою - 15 700, 00 грн (а. с. 8-11).
З Графіку платежів вбачається, що дата повернення позики та сплати нарахованих процентів - 16.04.2020 (а. с. 11 зворот).
П. 2.1. договору передбачено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.1. укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході, та/ або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Вище зазначений договір та графік платежів підписані відповідачем електронним підписом з використанням номеру мобільного телефону відповідача, що передбачено п. 9.8 договору.
Крім того, на підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано підписаний відповідачем електронним цифровим підписом паспорт споживчого кредиту (а. с. 32-33).
Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №98-2602 від 26.02.2024 підтверджується перерахування коштів на платіжну картку клієнта 17.03.2020 на суму 10 060, 00 грн, маска-карта НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua- 51145211 (а. с. 23).
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зверталось до відповідача з листом-претензією про заборгованість, яка утворилась станом на 26.11.2020, а саме: тіло кредиту - 10 000 , 00 грн, проценти за користування кредитом (в тому числі прострочені) 5 700, 00 грн, неустойка (штраф або пеня) - 800, 00 грн (а. с. 12).
22.02.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №015-220221, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується відступити ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права грошових вимог до боржників, які виникли на підставі кредитних договорів з боржниками в розмірі дійсної заборгованості, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» зобов'язується передати грошові кошти в погодженій відповідно до умов цього договору сумі (а. с. 13-15).
Згідно з реєстром прав вимог №015-220221 від 22.02.2021 до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», перейшло право вимоги за договором №656052 від 17.03.2020, позичальником за яким є ОСОБА_1 : сума заборгованості за тілом 10 000 грн, залишок заборгованості по процентам за користування 5 700, 00 грн. Загальна сума заборгованості 15 700, 00 грн. (а. с. 20).
05.02.2024 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено договір факторингу №20240205/1, згідно з умовами якого, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за плату у передбачений договором спосіб, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступає ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 34-37). На підтвердження виконання фактором зобов'язань за договором факторингу надано платіжну інструкцію №406 від 06.02.2024 (а. с. 19).
Згідно з Витягом з реєстру прав вимог №20240205/1, сформованим 02.09.2024 до ТОВ «АРТЕМІДА-Ф», перейшло право вимоги за договором №656052 від 17.03.2020, позичальником за яким є ОСОБА_1 : сума заборгованості за тілом 10 000 грн, залишок заборгованості по процентам за користування 5 700, 00 грн. Загальна сума заборгованості 15 700, 00 грн. (а. с. 22).
Листом ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» повідомило ОСОБА_1 про зміну кредитора з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» та необхідність негайно сплатити борг в сумі 15 700 грн та зазначило банківські реквізити (а. с. 25).
Крім того, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на адресу ОСОБА_1 надіслало досудову вимогу про необхідність сплатити борг за договором №656052 від 17.03.2020 в сумі 15 700 грн, а також попередило, що при зверненні до суду сума збільшиться на суму судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 7 000, 00 грн) (а. с. 25 зворот).
З Розрахунку заборгованості (виписки з особового рахунку) ОСОБА_1 станом на 02.09.2024 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 387, 79 грн, а саме: заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) - 10 000, 00 грн.; залишок заборгованості по процентах за користування - 5 700, 00 грн; заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн; інфляційне збільшення 2 687, 79 грн (а. с. 24).
Розрахунок інфляційного збільшення наведений позивачем в позовній заяві за період з травня 2020 по лютий 2022 року, виходячи з індексів інфляції в цей період (а. с. 3 зворот - 4).
Правовий статус позивача як фінансової установи, яка має право укладати договори факторингу підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, Витягом із Державного реєстру фінансових установ ( а. с. 26, 41,42).
Враховуючи встановлені фактичні обставини суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, враховуючи нижче зазначені норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, а також норми цивільного процесуального права.
Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно приписів статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Судом встановлено, що відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 17.03.2020 був укладений в електронній формі договір №656052 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідно до вимог вище зазначених норм Закону України «Про електронну комерцію» та ЦК України.
Окрім цього, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами кредитного договору було погоджено розмір кредиту, строк кредитування, суму процентів та інше.
Договір підписаний електронним підписом з використанням особистого кабінету відповідача ОСОБА_1 . Відповідач вказала свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, мобільний номер телефону, електронну пошту, в зв'язку з чим, наявні підстави вважати, що сторони узгодили істотні умови кредитного договору: розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що до позивача на підставі укладених договорів факторингу №015-220221 від 22.02.2021 та №20240205/1 від 05.02.2024 перейшло право вимоги до відповідача.
На час подання позову відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором.
Позивач просить стягнути заборгованість по тілу кредиту в сумі 10 000, 00 грн та по відсоткам 5 700 грн. Суд звертає увагу, що саме таку суму відсотків сторони кредитного договору узгодили в договорі, нараховуючи її за стандартною ставкою процентів за користування кредитом строком 30 днів. Отже, зазначена сума підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, стягненню відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України також підлягають інфляційні витрати, нараховані позивачем з використанням індексів інфляції за період з 01.05.2020 по 24.02.2022 року в сумі 2 687, 79 грн. з розрахунку:
15 700,00 x 1.17119713 - 15 700,00 = 2 687,79 грн.
Отже, позов в сумі 18 387, 79 грн підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у своїй постанові від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц дійшов висновку, що: «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання правової допомоги № 202400829.2 від 29.08.2024, укладеного між адвокатом Бачинським О. М. та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», предметом договору є правова допомога, яка полягає у захисті інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до гр. ОСОБА_1 за договором №656052 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.03.2020 (п. 1.1., 1.2). Згідно з пунктами 4.2., 4.4. договору - уразі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта, клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7 000, 00 грн. Клієнт зобов'язується здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення (а. с. 27-28).
В орієнтовному розрахунку суми судових витрат адвокат Бачинський О. М. зазначає, що в суму 7 000, 00 грн включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів, долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи (а. с. 29).
Суд також враховує, що в досудовій вимозі, яка направлялась позивачем, відповідача попереджалось про розмір судових витрат, серед іншого і витрат на правову допомогу в зазначеній в позові сумі.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).
Отже, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони. Відповідач з таким клопотанням до суду не звернувся. Отже, враховуючи вище наведене, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 442, 40 грн. Оплата судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 717 від 03.09.2024 (а. с. 43).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», в особі представника позивача Бачинського Остапа Михайловича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за договором №656052 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.03.2020 в сумі 18 387 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судовий збір в усім 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Копію рішення суду направити позивачу, його представнику та відповідачу на електронну пошту, вказану в позовній заяві. Відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання.
Повне рішення суду складене 19.02.2025.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, б. 87, оф. 54, ЄДРПОУ 42655697.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена Березовська