1Справа № 335/833/25 2/335/1171/2025
19 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В. ознайомившись із матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку прийняття спадщини та визнання права власності на транспортний засіб,-
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку прийняття спадщини та визнання права власності на транспортний засіб.
Ухвалою судді від 03.02.2025, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 10 (десять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
14.02.2025 позивач ОСОБА_1 подав позовну заяву (оновлену) до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку прийняття спадщини та визнання права власності на транспортний засіб. В позовній зазначив розрахунок ціни позову. Повідомив, що не звертався до нотаріальної контори за місцем проживання померлої, а оригінали документів будуть пред'явлені в судовому засіданні.
Дослідивши оновлену позовну заяву, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
За змістом п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. З позовної заяви та поданих до неї документів спору про право на спадкування не вбачається, оскільки відмова нотаріуса в оформленні позивачу права на спадщину відсутня.
За змістом висловленої позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/3515/19, відповідачами у справах щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є саме спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Однак позивачем не зазначено останнє місце проживання спадкодавця та докази, які б це підтверджували.
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Із позовної заяви та доданих матеріалів видно, що позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначив, що спадщину після смерті спадкодавця фактично ніхто не прийняв. Проте, не додав до позову довідку про склад сім'ї на момент смерті спадкодавця чи копію будинкової книги.
Так, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців. Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.
Крім того, позивачем не надано до суду витяг зі Спадкового реєстру про наявність/відсутність заповітів.
Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину після смерті спадкодавця та, зокрема, місце відкриття спадщини, підтвердження інших обставин на які посилається позивач у позові. Такі обставини у своїй сукупності визначають як і фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Щодо позовної вимоги про визнання права власності на транспортний засіб, суд зазначає, що позивач має надати до суду відомості про об'єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови.
Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.
Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006.
У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Також, як вбачається із п.9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з'ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України).
За викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність вказану позовну заяву залишити без руху, надавши (продовжити) позивачеві строк для усунення вищезазначених недоліків.
В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.
Керуючись ст. ст. 27, 175, 177,185, 353 ЦПК України, суд
Продовжити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, терміном 5 (п'ять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За правилами ст.353 ЦПК України, ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується.
Суддя І.В. Новасардова