ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17955/24
провадження № 2/753/307/25
18 лютого 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Дядейко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: служба у справаї дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачем та знаходяться на її повному утриманні. Відповідач, в свою чергу, ухиляється від виконання обов'язків по вихованню дитини. За наслідком наведеного позивач вважає, що є всі підстави позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позові, просили суд їх задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві в судове засідання свого представника не направила, проте надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третьої особи за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області районного управління юстиції у м. Києві 19 червня 2015 року, актовий запис №445.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 150 СК України встановлено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;. батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ті ж самі принципи закріплені Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Судом встановлено, що дитина проживає з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні.
Крім того, відповідач матеріальну допомогу на дитину у добровільному порядку не надає та має заборгованість по аліментним зобов'язанням починаючи з 06 лютого 2017 року, яка станом на 31 жовтня 2024 року становить - 235 821,10 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості Сєвєродонецьким ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного МУ МЮУ.
Так, відповідач ухиляється від сплати аліментів, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням.
Наведене свідчить про ухилення відповідача ОСОБА_4 від виконання своїх обов'язків по вихованню сина ОСОБА_5 .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Таким чином, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків. Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
Водночас Пленум Верховного Суду України в п. 15 зазначеної вище постанови роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно висновку Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації №101-12343 від 27 грудня 2024 року, наданого в ході розгляду питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього ОСОБА_6 , відповідно до рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 14.11.2024 року №20) встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дитини, не турбується про стан її здоров'я. Тому орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітнього сина.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги чинного національного та європейського законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач по справі внаслідок винної поведінки та свідомого нехтування покладених на нього, як батька, обов'язків, ухиляється від їх виконання, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами стст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», стст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новочеркаськ, Ростовської області, рф, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) батьківських прав щодо його малолітньої дитини: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 грн. 20 коп. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту заочного рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19.02.2025 року.
Суддя :