Справа № 367/743/25
Провадження №2-а/367/86/2025
про позовної заяви залишення без руху
14 лютого 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху,
установив:
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовом до інспектора 1 взводу 7 роти 4 батальйону полку Управління патрульної поліції в місті Києві Поповського С.В. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О. Ухвалою судді від 31.01.2025 направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо надання відомостей стосовно ОСОБА_1 з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки зареєстрованим місцем його проживання є територія на якій ведуться активні бойові дії. Згідно з інформацією наданою на запит позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа до 27.12.2023 за адресою в місті Київ. Водночас позивач ОСОБА_1 12.02.2025 надіслав до суду лист, в якому зазначив, що місцем його фактичного проживання на дату звернення до суду є місто Буча, однак будь-яких підтвердних документів не надав.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 169 КАС України з огляду на таке.
І. Щодо місця проживання позивача.
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 зазначив, що місцем його проживання є місто Буча, однак жодного документа на підтвердження вказаного факту не надав. Звернення ОСОБА_1 до Ірпінського міського суду Київської області свідчить про те, що він скористався своїм правом альтернативної підсудності відповідно до статті 25 КАС України. Проте, вказана вище норма Закону передбачає право звернення саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження).
При цьому, суддя зауважує, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати адміністративне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна адміністративна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом, як того вимагають стаття 10 Загальної декларації прав людини та частина перша статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Усі справи, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті першому статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Водночас розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (частина перша статті 318 КАС України).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє належність справи до юрисдикції та підсудності цього суду.
Копії документів, які підтверджували б місце перебування позивача не додано. Місцезнаходження відповідача у позовній заяві зазначено - місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9.
З огляду на те, що зареєстроване місце проживання позивача не відноситься до територіальної підсудності Ірпінського міського суду Київської області, а копії документів про місце перебування позивача не додано, у суду відсутня можливості встановити чи є Ірпінський міський суд Київської області належним судом для розгляду вказаного позову.
ІІ. Щодо змісту та форми позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статей 160 та 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України передбачений вичерпний перелік рішень місцевого загального суду як адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який не підлягає розширеному тлумаченню.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають право накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів. Отже, працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 182 КУпАП.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 згідно з яким, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Оскільки у позовній заяві зазначено відповідачем інспектора патрульної поліції, то позовна заява ОСОБА_1 підлягає уточненню.
ІІІ. Щодо підтвердження надсилання копії позовної заяви з доданими документами відповідачу.
Відповідно до частини дев'ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі, зокрема, заяви по суті справи, заяви про зміну предмета або підстав позову, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином судом визначається позивачу спосіб усунення недоліків, а саме:
1) подати копії документів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивач ОСОБА_1 ;
2) подати позовну заяву, яка відповідатиме вимогам 160, 161 КАС України, у новій редакції та зазначити у ній належного відповідача,
3) подати суду документи на підтвердження виконання вимог частини восьмої статті 44 КАС України.
Дані недоліки мають бути усунені у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо, позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 169 КАС України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Керуючись статтями 160-161,169,243,248,256 КАС України, суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали і роз'яснити, що інакше позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Білогруд