Справа № 141/42/25
Провадження № 2-а/141/3/25
14 лютого 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №141/42/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,
20.01.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 20.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що постановою № 3949 від 10.01.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн, оскільки він не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Позивач зазначив, що дійсно, у зв'язку зі своєю необізнаністю, не оновив свої дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, а саме у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року.
Однак, дізнавшись згодом про необхідність оновлювати дані, позивач ОСОБА_1 14.08.2024 особисто звернувся до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , де й оновив свої дані.
Таким чином, позивач зазначає, що станом на 14.08.2024 відповідний відділ ТЦК був обізнаний про те, що ОСОБА_1 не оновив свої особисті дані, однак не притягнув його до адміністративної відповідальності. Відтак, враховуючи строки, визначені ст. 38 КУпАП, останнім днем притягнення позивача до відповідальності, є 14.11.2024.
Поряд з цим, ОСОБА_1 особисто з'явився до відповідного РТЦК 18.09.2024, де йому було надано посвідчення № НОМЕР_1 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час.
За вказаних обставин, позивач вважає, що оскільки при винесенні оскаржуваної постанови не було застосовано ст. 38 КУпАП, яка виключає адміністративну відповідальність, тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 141/42/25, призначено справу до розгляду на 14.02.2025, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи по адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, за наслідками розгляду якої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а також установлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
13.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву від 13.02.2025, в обґрунтування якого зазначено, що 27.12.2024 у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено порушення правил військового обліку, а саме: позивач не уточнив у встановлений законодавством строк військово-облікові дані. За фактом вчинення правопорушення інспектором відділення обліку мобілізаційної роботи сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було складено протокол № 279 відносно гр. ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Представник відповідача зауважує, що в примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Законодавцем зазначено, що у разі можливості отримання даних ТЦК з інших інформаційних реєстрів/систем. Станом на день встановлення законом строку на оновлення персональних даних, на день складення протоколу такої можливості у ТЦК не було. Крім того, законодавцем оновлення персональних даних встановлено, як обов'язок громадянина.
Отже, протоколом № 279 від 27.12.2024 було зафіксовано правопорушення - порушення правил військового обліку в частині не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до відомостей АІТС «Оберіг», позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Окрім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення № 3949 від 10.01.2025 була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , який приступив до обов'язків на посаді згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 102 від 13.05.2022.
Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, але не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надавши заяву під час складення протоколу про розгляд справи за його відсутності. Позивачем на день розгляду справи не було надано заяв/клопотань щодо порядку розгляду справи, а також не надано жодних доказів, що спростовують обставини не оновлення персональних даних відповідно вимог законодавства.
Отже, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, згідно якої на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн видано у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та законами України. Відтак, представник відповідача вважає, що жодних правових підстав для визнання оскаржуваної постанови № 3949 від 10.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП протиправною та скасування її немає, свободи та інтереси позивача по даному адміністративному позову відповідачем порушено не було.
Враховуючи вказані обставини, представник відповідача вважає вимоги позовної заяви безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/42/25, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.
Як убачається із військово-облікового документу - витягу з застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 (Оратів), дата проходження ВЛК: 17.09.2024, постанова ВЛК: придатний. Дата уточнення даних: 14.08.2024.
Згідно посвідчення № 4 від 18.09.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , що працює у ТОВ «С.В.-Транс» на посаді водія автотранспортних засобів, йому відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №493-5 згідно з переліком посад і професій надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на дванадцять місяців з дня одержання відстрочки від призову.
Відповідно до протоколу № 279 від 27.12.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, складеного інспектором відділення обліку мобілізаційної роботи сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , порушив вимоги абзацу 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзац 4 підпункту 101 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У протоколі № 279 від 27.12.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП зазначено, що за порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Також у протоколі № 279 від 27.12.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 10 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 4, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, із вказаного протоколу убачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений із його змістом та надав письмові пояснення, зокрема, пояснив, що у зв'язку із необізнаністю не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Вину свою визнав повністю, просив розглядати справу без його участі.
Як убачається з постанови № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 полковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , установив, що згідно відомостей зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 № 279 гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзац 4 підпункту 101 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Постановою № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП гр. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень).
Вважаючи постанову № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 згідно поданого позову просить її скасувати.
Визначаючись щодо заявлених вимог та установлених обставин, суд керується наступним.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно ст. 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 210 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч. 3 вказаної статті настає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Суд зазначає, що особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Отже, станом на 10.01.2025 (дата розгляду справи про адміністративне правопорушення) діяв особливий період.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, 19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ частина 10 статті 1 викладена в новій редакції та визначає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивач порушив абзац 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", згідно якого громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Також у абз. 4 пп. 101 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, порушення якого ставиться у вину позивачу, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки
Крім того, з 19.05.2024 з набранням чинності Закону №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто було посилено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Таким чином, з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Як установлено судом та убачається з матеріалів справи № 141/42/25, позивач ОСОБА_1 , всупереч положень, визначених частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу 6 пп.101 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України (а саме з 19.05.2024 по 17.07.2024), свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, оскільки уточнив дані лише 14.08.2024, що підтверджується військово-обліковим документом, а саме витягом із застосунку «Резерв+», та власне не заперечується самим позивачем.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки він, уточнивши свої персональні дані лише 14.08.2024, тобто після закінчення 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїми діями порушив правила військового обліку, вчинивши вказане правопорушення в особливий період.
Однак, згідно положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Також постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Поряд з цим, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлюється.
Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
За змістом ст. 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав. Закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.
Встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинно вирішуватись в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.
Зокрема, якщо обставина, передбачена п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП виникла під час розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить, не заперечує та/або погоджується на закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, то закриття провадження є можливим без вирішення питання про встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Як установлено судом, згідно фактичних обставин справи №141/42/25 позивач уточнив свої персональні дані 14.08.2024.
Суд зауважує, що реєстр «Оберіг», який є проєктом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить у собі персональні дані про всіх військовозобов'язаних українців віком від 18 до 60 років, які збираються з різних уже існуючих державних реєстрів від Міністерства фінансів, МВС, Міністерства освіти і науки, Державної судової адміністрації, Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики, ЦВК, Державної прикордонної служб та інших відомств.
При цьому, згідно посвідчення № 4 від 18.09.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого та підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_2 , військовозобов'язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на дванадцять місяців з дня одержання відстрочки від призову,
Відтак, відповідачеві станом на 18.09.2024 були відомі усі відомості відносно позивача, оскільки до заяви для оформлення відстрочки необхідно надати документи, які підтверджують право на відстрочку, у тому числі військово-обліковий документ.
Суд зазначає, що днем виявлення адміністративного правопорушення є день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об?єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.
Отже, з огляду на вказані фактичні обставини справи №141/42/25, днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, є 18.09.2024.
Відтак, згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у данній справі повинно бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення (18.09.2024), але не пізніше одного року з дня його вчинення, тобто до 18.12.2024.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що станом на 18.09.2024 відповідач володів усією інформацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , у тому числі й інформацією про порушення позивачем правил військового обліку, а саме несвоєчасне уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України.
Натомість, протокол № 279 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було оформлено лише 27.12.2024, а постанову № 3949 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесено 10.01.2025, тобто притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось з порушенням строків, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП, щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, відповідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 по справі № 607/7987/17.
Таким чином, враховуючи, що станом на 10.01.2025 (час розгляду справи у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210 КУпАП закінчився, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування постанови №3949 від 10.01.2025.
Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що постанова № 3949 від 10.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню.
При цьому, інші заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються установленими обставинами та висновками суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 210, 251, 256, 268, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 8, 9, 11, 71-79,194,241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 3949 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 10.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
5. Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду оформлено та виготовлено 19.02.2025.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя С.В. Климчук