Справа № 344/5643/24
Провадження № 33/4808/152/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В.
Суддя-доповідач Васильєв
14 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника адвоката Михайлюка Н.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Михайлюка Н.М. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року, якою захиснику ОСОБА_1 адвокату Михайлюку Н.М. відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року представнику ОСОБА_1 адвокату Михайлюку Н.М. у відкритті провадження за нововиявленими обставинами відмовлено. Заяву представника ОСОБА_1 адвокату Михайлюку Н.М. про перегляд постанови Івано-Франківсмького міського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 року за нововиявленими обставинами повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Михайлюка Н.М. про перегляд постанови Івано-Франківського міського суду від 23.05.2024 року за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам ст.462 КПК України.
Зокрема, у своїй заяві представник, як підставами для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами, вказує на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем за обставин, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а перебував на пасажирському сидінні, а також на те, що працівники поліції не забезпечили ОСОБА_1 належних умов для проходження відповідного медичного огляду в медичному закладі.
Проте, в заяві відсутнє обґрунтування наявності саме нововиявлених обставин у розумінні ст.459 КПК України, оскільки наведені обставини не можна розцінювати як такі обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення та при перегляді рішення суду першої інстанції апеляційним судом і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність постанови, що належить переглянути.
Не погоджуючись із вказаною постановою, адвокат Михайлюк Н.М. подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову необґрунтованою, а також прийнятою із значними порушеннями норм процесуального та матеріального права.
Апелянт вважає, що прийнята постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме відповідним нормам КПК України в порядку якого було розглянуто заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Звертає увагу, що на стадії вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перевірки заяви на відповідність вимогам ст. 462 КПК процесуальним законом передбачено можливість прийняти рішення про відкриття провадження за такою заявою або про повернення її у встановлених ч.3 ст. 429 КПК випадках, а саме з підстав не належного її оформлення. Положеннями ч.3 ст. 429 КПК визначають наслідки не усунення особою недоліків, строк на усунення яких надано судом з залишенням розгляду справи без руху.
Звертає увагу, що зі змісту вказаних положень процесуального закону вбачається, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано без дотримання вимог ст. 462 КПК України, то необхідно залишити її без руху, вказавши на наявні у ній недоліки, а вже у випадку не усунення таких недоліків у встановлений строк - заява повертається особі, яка її подала. Тому вважає, що постанова суду першої інстанції суперечить вказаним вимогам, оскільки повернення такої заяви могло відбутися лише через не усунення заявником недоліків, виявлених у заяві, у випадку їх наявності, після завершення встановленого судом строку для їх усунення.
Стверджує, що суд не перевірив дотримання чи не дотримання заявником вимог, які ставляться до поданої заяви перегляд за нововиявленими обставинами та не встановлював апелянту строк на усунення у його заяві недоліків у випадку їх наявності.
На думку адвоката Михайлюка Н.М., суддя одноособово розглянув заяву по суті, оскільки встановив, що підстав, передбачених ст. 459 КПК України для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами у заяві не міститься.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконним складом суду, оскільки ч.3 ст. 76 КПК передбачає недопустимість повторної участі судді у провадженні, у даній справі суддя Тринчук В.В. уже приймав участь.
До початку судового засідання адвокат Михайлюк Н.М. подав клопотання про доручення письмових доказів, оскільки вважає, що вони доводять повторну участь судді у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.
Зі змісту доводів захисника адвоката Михайлюка Н.М. вбачається, що ОСОБА_1 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що Дзундза Р.М. знає про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлявся про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні, враховуючи, що його участь під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Михайлюк Н.М. підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.01.2025 року та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову судді необхідно скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Так, постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 копійок.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.10.2024 року вищезазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.
22.11.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Михайлюк Н.М. подав до суду заяву про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.11.2024 року вказану заяву залишено без розгляду, оскільки суд першої інстанції вважав, що КУпАП не передбачено порядок перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.12.2024 року вищезазначену постанову суду першої інстанції скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року представнику ОСОБА_1 адвокату Михайлюку Н.М. у відкритті провадження за нововиявленими обставинами відмовлено, а заяву про перегляд постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 року повернуто представнику ОСОБА_1 адвокату Михайлюку Н.М.
Апеляційний суд приймає до уваги, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.
Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Враховуючи, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за своїм кримінально-правовим змістом відноситься до кримінальних проваджень, то у разі відсутності чіткої правової норми, якою повинні бути врегульовані певні права особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення правової визначеності, необхідно використовувати аналогію закону та застосовувати правові норми, які регулюють відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації.
Зокрема, порядок вирішення питання щодо про перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачено главою 34 КПК України.
Приймаючи постанову про повернення заяви про перегляд справи ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у даному випадку у відповідності до аналогії закону необхідно керуватися ст.ст.412,415,459,467 КПК України та обґрунтовано послався на вищевказані статті закону в резолютивній частині судового рішення.
При цьому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначені в заяві обставини не можуть біти визнані ново виявленими.
Так, суд обґрунтовано вказав, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначено про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем за обставин, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а перебував на пасажирському сидінні, а також на те, що працівники поліції не забезпечили ОСОБА_1 належних умов для проходження відповідного медичного огляду в медичному закладі.
Проте, в заяві відсутнє обґрунтування наявності саме нововиявлених обставин у розумінні ст.459 КПК України, оскільки наведені обставини не можна розцінювати як такі обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення та при перегляді рішення суду першої інстанції апеляційним судом і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність постанови, що належить переглянути.
Аналізуючи матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено, що заявником в своїй заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами не вказано конкретних обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а лише зазначено про незгоду з судовим рішенням.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду про те, що сам факт незгоди з прийнятим судовим рішенням, яке набрало законної сили не може бути підставою для його невиконання чи перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами.
Так, главою 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У ст. 459 цього Кодексу наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень зазначеної норми права нововиявленими обставинами визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Відповідно до ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Отже, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
У свою чергу, суд першої інстанції вказав, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Михайлюка Н.М. про перегляд постанови Івано-Франківського міського суду від 23.05.2024 року за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам ст. 462 КПК України.
Відповідно до вимог останньої заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається в письмовій формі.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;
5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;
5-1) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу;
5-2) клопотання про поновлення строку подання заяви;
6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.
Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою.
Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення.
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК, відповідно якої заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути повернута, якщо: 1) особа не усунула недоліки заяви, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) її подала особа, яка не має права подавати заяву скаргу; 3) вона подана після закінчення строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
У зв'язку з цим, суддя суду першої інстанції за результатом перевірки поданої захисником Михайлюком Н.М. заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановивши, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК України, оскільки не містить посилання на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, застосувати вимоги ч. 3 ст. 429 КПК України та надати строк на усунення недоліків, які були виявленні у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а не ухвалювати рішення про повернення заяви .
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законне є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо судового провадження, передбачених законодавством України.
Разом з тим, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи адвоката Михайлюка Н.М. про те, що вказану справу розглянуто незаконним складом суду, оскільки головуючий суддя Тринчук В.В. не мав право повторно розглядати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, постановою Івано-Франківського міського суду від 25.11.2024 року суддя Тринчук В.В. дійсно залишив без руху заяву про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Однак, вищевказане рішення не свідчить про повторну участь у розгляді справи, оскільки рішенням суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було залишено без розгляду, що свідчить про те, що вищевказана заява не була розглянута судом і не перевірялась судом щодо її відповідності вимогам ст.462 КПК України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника адвоката Михайлюка Н.М. необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції, якою захиснику адвокату Михайлюку Н.М. відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 407, 462, 464, 466, 467 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката Михайлюка Н.М. задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2025 року, якою захиснику адвокату Михайлюку Н.М. відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв