19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16972/24 пров. № А/857/2215/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 380/16972/24 за адміністративним позовом Приватної агрофірми "Дністер" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїСидор Н.Т.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Приватна агрофірма “Дністер» звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, у якому просила:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли було надіслано засобами електронного зв'язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватної Агрофірми “Дністер» від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 380/16972/24 позов Приватної агрофірми “Дністер» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття надісланих Приватною агрофірмою “Дністер» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230.
Зобов'язано Державну податкову службу України прийняти на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватної агрофірми “Дністер» від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230, датою їх подання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок сплаченого судового збору на користь Приватної агрофірми “Дністер» (81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4, ЄДРПОУ 03762064).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове, яким у задоволенні цих вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що Приватною Агрофірмою «Дністер» набуто статусу суб'єкта електронного документообігу 15.02.2024 відповідно до першого надісланого електронного документа.
Податкові накладні, надіслані на реєстрацію Приватною Агрофірмою «Дністер», складені з 08.02.2024 по 13.02.2024 до набуття права підпису електронних документів керівником позивача Лавренюк Русланою Богданівною.
Відповідач зазначає, що до Єдиного реєстру податкових накладних приймаються податкові накладні після перевірки, зокрема, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування. Натомість, отримавши податкові накладні визначені у позовній заяві в даній справі, ДПС встановило, що такі підписані кваліфікованим електронним підписом директора, який не був директором станом на дату складання таких податкових накладних.
Як наслідок відповідач вказує, що подані на реєстрацію податкові накладні не можуть бути прийняті у зв'язку з порушенням вимог статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2286518869 Руслана Лавренюк).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.
Поміж цим, у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:
- у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли між обов'язком скласти податкову накладну та подати її на реєстрацію у позивача змінився керівник, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора.
- електронні документи (податкові накладні) Приватною агрофірмою “Дністер» підписано чинним електронним цифровим підписом нового керівника та подано їх до контролюючого органу для реєстрації, що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг»;
- податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що вимоги в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватної агрофірми «Дністер» від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230, задоволенню не підлягають, оскільки вказані податкові накладні не були перевірені на відповідність за всіма критеріями, згідно пункту 12 Порядку № 1246, зокрема на предмет: дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватна агрофірма “Дністер» зареєстрована як юридична особа, основний вид економічної діяльності 08.12 - добування піску, гравію, глини і каоліну.
За даними протоколу загальних зборів учасників Приватної агрофірми “Дністер» від 13.02.2024 № 13/02/2024:
- директора ОСОБА_1 звільнено 10.02.2024з просади директора Приватної агрофірми “Дністер» у зв'язку із його смертю;
- на посаду директора Приватної агрофірми “Дністер» з 14.02.2024 призначено Лавренюк Руслану Богданівну з усіма повноваженнями передбаченими діючою редакцією статуту Агрофірми.
Відповідно до наказу від 14.02.2024 № 18-к “Про призначення директора» ОСОБА_2 з 14.02.2024 призначено директором Приватної агрофірми “Дністер», згідно з протоколом загальних зборів учасників Приватної агрофірми “Дністер» від 13.02.2024 № 13/02/2024.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 14.02.2024 Лавренюк Руслана Богданівна є керівником Приватної агрофірми “Дністер».
У лютому 2024 року на нового директора позивача ОСОБА_2 зареєстрований новий сертифікат (ключ).
Також директором Приватної агрофірми “Дністер» ОСОБА_2 отриманий кваліфікований електронний підпис зі строком чинності з 15.02.2024 по 23.10.2024 та надіслано до контролюючого органу повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.
У період перебування ОСОБА_1 на посаді директора Приватної агрофірми “Дністер» складено податкові накладні:
- від 08.02.2024 № 93 на суму 8 544,00 грн, сума ПДВ - 1 424,00 грн;
- від 09.02.2024 № 160 на суму 16 780,80 грн, сума ПДВ - 2 796,80 грн;
- від 12.02.2024 № 174 на суму 12 384,00 грн, сума ПДВ - 2 064,00 грн;
- від 13.02.2024 № 230 на суму 12 576,00 грн, сума ПДВ - 2 096,00 грн.
Отож, на дату виникнення податкових зобов'язань та на момент складання позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України податкових накладних, що датовані 08.02.2024, 09.02.2024,12.02.2024,13.02.2024 директором Приватної агрофірми “Дністер» був ОСОБА_1 , а на дату подачі до реєстрації 26.02.2024 та 27.02.2024 вказаних податкових накладних, директором Приватної агрофірми “Дністер» була Лавренюк Р.Б., яка призначена на посаду директора з 14.02.2024.
Відтак момент виникнення обов'язку позивача скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄДРПН не збігається в часі.
Згідно з квитанціями ДПС України від 26.02.2024, від 27.02.2024 вказані податкові накладні прийнято не було.
Так, причину не прийняття зазначено: “Документ не може бути прийнятий. Порушено вимоги статті 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2286518869 Руслана Лавренюк).
Не погодившись з діями ДПС України щодо неприйняття на реєстрацію податкових накладних, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктами 13-15 Порядку № 1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України “Про електронні довірчі послуги».
Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі також - Порядок).
Пунктами 1-7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком. Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).
Згідно п. 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:
електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за змістом Порядку № 1246 кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації податкової накладної, а не при її складанні.
З матеріалів справи слідує, що між датою першої події яка супроводжується обов'язком скласти податкову накладну та датою подачі її на реєстрацію у позивача змінився керівник у зв'язку з чим було змінено і кваліфікований електронний підпис директора.
При цьому, подані для реєстрації в ЄДРПН податкові накладні в електронній формі підписано чинним електронним цифровим підписом нового керівника Приватної агрофірми “Дністер», що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг».
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що станом на час складання спірних податкових накладних Лавренюк Р.Б. не була уповноваженою особою на їх підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, позаяк з 14.02.2024 року вказаний керівник набув відповідних повноважень щодо підписання та подання на реєстрацію податкових накладних в тому числі і тих які були складені за фактом першої події, однак не були зареєстровані позивачем у зв'язку зі смертю попереднього керівника.
За приведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що накладення новим керівником Лавренюк Р.Б. електронного кваліфікованого підпису у період 26.02.2024 та 27.02.2024 на перелічені у цій справі податкові накладні та їх направлення для реєстрації в ЄРПН було здійснено у межах повноважень вказаного керівника позивача, що відповідно, виключає наявність правових підстав для неприйняття контролюючим органом податкових накладних, щодо яких виник спір.
При цьому колегія суддів зазначає, що приведені у апеляційній скарзі норми податкового законодавства не містять прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.
Стосовно ж посилань відповідача на висновки судів апеляційної інстанції в подібних спорах, то колегія суддів зазначає, що такі доводи відповідача не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.04.2024 по справі № 160/18959/21, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ДПС України щодо неприйняття податкових накладних Приватної агрофірми “Дністер» від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230 за умови підписання таких КЕП уповноваженим директором на дату подання податкових накладних на реєстрацію є протиправними, а тому суд першої інстанції підставно задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Державної податкової служби України прийняти на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкові накладні Приватної агрофірми “Дністер» від 08.02.2024 № 93; від 09.02.2024 № 160; від 12.02.2024 № 174; від 13.02.2024 № 230, датою їх подання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 380/16972/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос