17 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19431/24 пров. № А/857/30175/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року (судді Кисельової О.Й., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/19431/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 11.09.2024 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.01.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 16.07.2024 № 62/21-504-5, зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 16.07.2024 № 62/21-504-5, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 16.07.2024 № 62/21-504-5 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 16.07.2024 № 62/21-504-5 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи із 90 % суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не повністю дослідженні та не з'ясовані всі обставини справи, тому просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове про відмову у задоволенні позову повністю.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 у справі № 380/15101/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Управління Служби безпеки України у Львівській області № 62/21-459-53 від 06.08.2020 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
16.07.2024 Управління Служби безпеки України у Львівській області підготувало довідку № 62/21-504-5 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
30.07.2024 позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 16.07.2024 № 62/21-504-5.
Листом від 13.08.2024 № 19668-20752/П-52/8-1300/24 відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі довідки від 16.07.2024 № 62/21-504-5 у зв'язку з тим, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103, якими передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 704, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії прийнято не було
Вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії такою, що порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 51 Закону № 2262-XII визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 цієї постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункт 4 Постанови № 704.
Тому, починаючи з 29.01.2020 відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року».
Подібні правовідносини неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону № 2262-XII та Постанови № 704 дійшов наступних висновків: а) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік); в) встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Такий висновок у подальшому також неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 29 березня 2023 року у справі № 640/8668/21, від 09 травня 2023 року у справі № 380/5158/22.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, яким передбачено, що довідки про розмір грошового забезпечення надаються уповноваженими структурними підрозділами тієї силової структури, з якої особа звільнялась з військової служби.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Судом встановлено, що Управлінням Служби безпеки України у Львівській області видано оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 за №62/21-504-5 від 16.07.2024 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року №380/8002/24 та таку було направлено відповідачу для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.
Відтак, у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2023.
Однак, відповідач-апелянт відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивачу за довідкою за №62/21-504-5 від 16.07.2024 посилаючись на те, що після визнання протиправними і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось.
Проте, суд звертає увагу, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом відповідної довідки. Вказані відповідачем обставини не позбавляють права позивача на перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Згідно із пунктом 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2, 3 статті 51 Закону. В силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.11.2018 у справі №328/4303/16-а, органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Щодо доводів апеляційної скарги з посиланням на висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19, колегія суддів такі відхиляє, оскільки правовідносини в цих справах не є релевантними по справі за позовом ОСОБА_1 .
Згідно постанов Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 380/10075/21, від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 15 листопада 2023 року у справі № 120/965/22-а, висновки ВС, викладені, зокрема, у постановах від 11.02.2021 року у справах №№ 200/3757/20-а, 200/3774/20-а, 240/11952/19, від 14.04.2021 року у справі № 240/12309/20, до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
При цьому, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 13 грудня 2022 року у справі № 240/12647/21, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 27 березня 2023 року у справі № 280/11480/21, від 30 березня 2023 року у справі № 320/9431/21 про скасування рішень судів попередніх інстанції та про задоволення позову в частині вимог за період з 01.01.2021 року, з посиланням, в тому числі, на ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX, визначив наступний спосіб захисту: - зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУПФУ довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 року пенсії.
Також, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 120/5264/22, від 20 грудня 2023 року у справі № 380/1406/23 від 10 січня 2024 року у справі № 400/3128/23 щодо подібних правовідносин за період з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року.
У постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 500/2392/21 та від 16 березня 2023 року у справі № 500/8486/21, застосовуючи зазначені вище висновки в контексті обставин справи, що склалися і у даній справі, Верховний Суд дійшов до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії із 01.02.2020 року, є протиправною.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії виходячи із розміру 90% суми грошового забезпечення, оскільки дана обставина встановлена рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 у справі № 380/15101/21.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 у справі № 380/15101/21 не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що з огляду на виникнення у позивача права на перерахунок пенсії згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 за №380/8002/24, Управлінням Служби безпеки України у Львівській області підготовлено довідку від 16.07.2024 № 62/21-504-5 про розмір грошового забезпечення, а у відповідача з урахуванням положень ст. ст. 51, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку № 45, виникає обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 згідно з грошовим забезпеченням станом та 01.01.2023, таким чином дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові в перерахунку пенсії позивача відповідно до оновленої довідки, є протиправними та слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 16.07.2024 № 62/21-504-5 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи із 90 % суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №380/19431/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 17.02.2025