Справа № 560/14792/24
19 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Білої Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Красилівська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, 04 грудня 2024 року позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Граб Л.С., Матохнюк Д.Б.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року справу №560/14792/24 витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Сьомого апеляційного адміністративного суду 03 лютого 2025 року.
11 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами..
17 лютого 2025 року позивачем подано заяву про відвід суддів, яка обґрунтована тим, що суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В.Ю., мав винести ухвалу про відкриття апеляційного провадження 09.12.2024 року, а натомість, виніс ухвалу від 09.12.2024 року про витребування справи з суду першої інстанції, яка не передбачена законодавством України. Такі дії, на думку заявника, призвели до того, що будуть порушення його права на розгляд апеляційної скарги в передбачений законом термін.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді - Сторчака В.Ю., визнано необґрунтованою.
Справу передано для вирішення питання про відвід суддів, що визначається у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями від 18 лютого 2025 року, суддею для вирішення питання про відвід визначено суддю Білу Л.М.
Згідно із ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною одинадцятою вказаної статті визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Надаючи оцінку обгрунтованості заяви ОСОБА_1 про відвід судді - доповідача Сторчака В.Ю., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
За приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України.
Суд, надавши оцінку доводам заявника, доходить до переконання, що останні свідчать фактично про незгоду сторони з процесуальними діями у справі №560/14792/24, що, насамперед, не може слугувати підставою для відводу суддів відповідно до частини 4 статті 36 КАС України.
Позицію заявника стосовно того, що суддя-доповідач 09.12.2024 року повинен був винести ухвалу про відкриття апеляційного провадження, а не ухвалу про витребування справи з суду першої інстанції, яка не передбачена законодавством України, суд відхиляє, як таку, що грунтується виключно на суб'єктивному та невірному трактуванні заявником норм процесуального права.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя-ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).
Таким чином, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При цьому, прийняття суддею (судом) процесуальних дій, передбачених КАС України, під час апеляційного розгляду, є здійснення судом правосуддя і не є обставиною, що свідчить про упередженість судді.
Положеннями ч. 3 ст. 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що наведені у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відводу головуючого судді Сторчака В.Ю., як такі, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності вказаного судді, оскільки за правилами частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Наведені ОСОБА_1 доводи, за яких, на його думку, є сумніви у неупередженості або об'єктивності головуючого судді Сторчака В.Ю. мають суб'єктивний характер, оскільки належних прикладів вчинення вказаним суддею дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили під сумнів безсторонність судді, не наведено.
Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів у об'єктивності чи неупередженості судді, або свідчили про неможливість його участі у розгляді даної справи з інших підстав, передбачених ст.ст. 36,37 КАС України, Тіхоновим В.Д. не зазначено.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сторчака В.Ю. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сторчака В.Ю. по справі №560/14792/24 відмовити.
Справу №560/14792/24 передати до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду для передачі її попередньо визначеній колегії суддів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя Біла Л.М.