П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6940/24
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 400/6940/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №11986/6/14-29/24-05-02 від 10.04.2024 про відмову у застосуванні норм пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України;
- зобов'язати Головного управління ДПС у Миколаївській області застосувати до позивача норми пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення №11986/6/14-29/24-05-02 від 10.04.2024, яким позивачу було відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження втрати первинних документів передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, зокрема, обставин знищення первинних документів позивача та неможливості їх вивезення внаслідок повномасштабної військової агресії Російської федерації проти України. Одночасно з цим позивач зазначає, що контролюючому органу було складено та направлено повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів, з вичерпними поясненнями та документами, що підтверджують реальність доводів позивача, з проханням застосування до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, натомість відповідач за результатами розгляду вказаного повідомлення прийняв спірне рішення №11986/6/14-29/24-05-02 від 10.04.2024 року, яке позивач вважає незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси. Також позивач зазначає, що єдиною підставою для відмови у застосуванні норм пп. 69.28 п. 29, є втрата документів, не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територія, тимчасово окупованих збройними силами формуваннями Російської Федерації, бойових дій.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що позиція Міністерства фінансів України стосовно застосування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, викладена в листі від 09.02.2023 №11230-09- 62/3885, яка доведена листом ДПС України від 14.02.2023 №2809/7/99-00-04-01-02-07. Так, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови №1364 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування. Представник відповідача також зазначає, що позивачка не довела наявність на зазначено об'єкті первинної документації, оскільки жодних відомостей про орендоване приміщення з 04.12.2017 до контролюючого органу не надавала. Доводи позивачки щодо обставин знищення первинної документації ПП ФО ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними, оскільки Акт попереднього візуального огляду, складений з метою формування переліків пошкоджених об'єктів, на підставі якого розробляється та затверджується план робіт, при цьому причини пошкодження будинку не вказано, також відсутня інформація щодо знищення первинної документації Терещенко С.В.
Позивачка надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що з 24.02.2022 (дати початку бойових дій) до 02.03.2022 (дати виїзду позивачки з м. Миколаєва) вона не мала можливість забрати документи зважуючи на те, що в перші дні нападу Росії більшість займалася лише терміновою евакуацією родин з місць бойових дій, думати про інше, в тому числі про ці документі не було часу. На підставі того, що позивачкою не було подано повідомлення про оренду приміщення за даною адресою здійснено хибний висновок про те, що нею не зазначено саме які документи зберігалисяза даною адресою (це протирічить змісту повідомлення направленого на адресу відповідача в порядку вимог пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), чому не було складено акт приймання- передачі цих документів ОСОБА_2 у березні 2022р. Це є незрозумілим, враховуючи вищенаведене, яким чином можливо скласти акт приймання- передачі цих документів, якщо позивачка вже з 02.03.2022 не знаходилася в м. Миколаєві, коли 05.03.2022 нею було отримано повідомлення орендодавця про необхідність звільнити орендоване приміщення у зв'язку з виїздом орендодавця, у зв'язку з чим була далі змушена звернутися до ОСОБА_2 . Щодо недоведеність обставин знищення документів на Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473, лише на підставі наявного акту попереднього візуального огляду пошкодженого об'єкту вважає недоречним враховуючі те, що згідно вимог п.5 даного Порядку у разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії Російської Федерації, що зумовили пошкодження об'єктів, уповноважений орган: здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об'єктів з метою формування переліків таких об'єктів розробляє та затверджує план робіт з обстеження (далі - план робіт), тобто попереднім візуальним оглядом пошкоджених об'єктів констатується саме факт події пошкодження, а наступні пункти Порядку регулюють наступні дії відповідних органів, які комісійна встановлюють розмір нанесеної шкоди об'єкту, визначають порядок інших дій по відновленню або демонтажу будівлі або споруди (це технічна частина Порядку, яка не стосується факту події пошкодження). Порядком не передбачено визначення переліку та стану пошкодженого майна власників, яке знаходилося в будинку.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції заперечення на відзив, в яких зазначено, що надані документи не можуть вважатись доказом для підтвердження настання обставин, що призвели до втрати первинних документів, а також, що позивачка припинила свою підприємницьку діяльність 22.07.2020 відповідно до рішення щодо припинення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 підприємницької діяльності (запис ЄДР від 22.07.2020 за № 25220060009026364).
Позивачка надала пояснення на заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що відсутність господарської діяльності з 2018 року підтверджується даними акту від 16.04.2024 №7545/14-29-24-06/ НОМЕР_1 . Також зазначено, що в єдиною підставою для відмови зазначено відсутність документального підтвердження які свідчать про втрату первинних документів ФОП ОСОБА_1 на протязі 2023 та першого кварталу 2024 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2024 у справі № 400/6940/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовив повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивачем не підтверджено знищення доказів на підтвердження податкових зобов'язань відповідними доказами.
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позову.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка припинила підприємницьку діяльність 27.07.2020.
Після отримання позивачкою наказу від 04.03.2024, яким відповідач з посиланням на припинення підприємницької діяльності сповістив про призначення з 03.04.2024 року документальної позапланової невиїзної перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати податків за період 01.01.2017 по 22.07.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за період з 01.01.2016 по 22.07.2020, позивачка листом від 01.04.2024 повідомила відповідача про те, що внаслідок бойових дій були втрачені всі первинні бухгалтерські та податкові документи, в тому числі за період 2016-2020 роки (бухгалтерська та податкова звітність, прибуткові та видаткові накладні, банк, квитанції за оплату товару, послуг, податків та інші, договори з постачальниками товару та послуг, актів інвентаризації, ТТН, книги РРО доходів/розходів, ф-10, документи з нарахування та виплати заробітної плати).
В 2020 позивачкою було прийняте рішення про припинення господарської діяльності.
За згодою з орендодавцем вищенаведені документи залишалися на зберіганні в офісі до появи нового орендаря.
В Повідомленні ОСОБА_1 зазначила, що з початку бойових дій тимчасово з 02 березня 2022 року виїхала з м Миколаєва до рідних, бухгалтерські та податкові документи залишались в офісі.
ОСОБА_1 також повідомила, що з 17.10.2022 до цього часу знаходиться у м. Хмельницькому як внутрішньо переміщена особа.
У зв'язку із бойовими діями орендодавцем ФОП ОСОБА_3 було прийнято рішення 08 березня 2022 року виїхати за кордон, у зв'язку з чим засобами зв'язку 05 березня 2022 року повідомила ОСОБА_1 про необхідність терміново звільнити приміщення, зібрати всі наявні документи, майно та здати ключи.
ОСОБА_1 зазначає, що за її проханням ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_2 ), яка продовжувала знаходитись у м. Миколаєві, вивезено з офісу бухгалтерські та податкові документи ФОП ОСОБА_1 до свого дому за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене також підтверджується повідомленням від 29.03.2024, яке було направлене відповідачу.
За інформацією ОСОБА_1 21 липня 2022 року в результаті обстрілу міста будинок за вказаною адресою було пошкоджено (зірвало дах, вибило вікна, пошкодило фасад будинку), в результаті чого документи, які зберігалися на горищі будинку були знищені (розлетілися вздовж вулиці) .
Для підтвердження втрати первинних документів ОСОБА_1 до Повідомлення було надано наступні документи:
копія листа адміністрації Центрального району м. Миколаєва від 02.09.2022 з актом попереднього візуального огляду пошкодженого об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 :
копія договору оренди приміщення з ФОП ОСОБА_3 ;
копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 ;
копія довідки від 17,10.2022 №6825-5002243637 про реєстрацію ОСОБА_1 в якості внутрішньо переміщеної особи:
копія виписки з ЄДР ФОП ОСОБА_3 ;
копія повідомлення ФОП ОСОБА_3 від 31.03.2024;
скріншот листування засобами електронного зв'язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з цього питання;
повідомлення ОСОБА_2 щодо вищенаведених подій та фактів.
Згідно з наданою довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - ВПО) від 17.10.2022 №6825-5002243637 ОСОБА_1 знаходиться у м. Хмельницькому як ВПО.
В наданій копії Акту попереднього візуального огляду пошкодженого об'єкту, затвердженого 21.07.2022 заступником голови комісії адміністрації Центрального району м. Миколаєва. за адресою: вул. Садова, буд. 6. м. Миколаїв, зазначається про пошкодження будівельних конструкцій будинку. В акті зазначено, що у ході огляду виявлено: повністю знищено дах та частково пошкоджено стропильну систему, вибито 4 вікна, пошкоджено фасад будинку, на стінах наявні тріщини та відпали шматки штукатурки та оздоблення стін стін, в середині помешкання відпали великі шматки стелі з оздобленням.
Згідно рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 10.04.2024 №11986/6/14-29-24-05-02 позивачці відмовлено у застосуванні пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з причин, втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків застосовувати положення цього підпункту. Крім того, до повідомлення не надано документальних підтверджень обставин, що призвели до втрати документів на протязі 2023 року та першого кварталу 2024 року через проведення бойових дій на території Миколаївської міської територіальної громади.
Вважаючи вищевказані дії відповідача протиправним позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем до контролюючого органу та до суду документів не вбачається, що первинні документи позивачки знаходилися саме за адресою: вул. Садова, буд. 6. м. Миколаїв, окрім повідомлення ОСОБА_2 . Інших доказів, в тому числі, передбачених Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, щодо підтвердження факту втрати первинних документів ФОП ОСОБА_1 , окрім витягу з Акту попереднього візуального огляду пошкодженого об'єкту позивачем до контролюючого органу та до суду подано не було.
Крім того, суд зауважив, що позивачка у період з 21.07.2022 по 01.04.2024 не повідомляла податковий орган про втрату первинних документів ні в порядку, передбаченому пунктом 44.5 статті 44 ПК України, ні в порядку, передбаченому підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Разом з тим, враховуючи те що з 24.02.2022 до 11.11.2022 територію міста Миколаєва було віднесено до території активних бойових дій, а з 11.11.2022 до території можливих бойових дій згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, суд першої інстанції виснував, що у позивачки були об'єктивні обставини, що могли свідчити про відсутність можливості повідомити податковий орган про втрату документів, однак, відсутність такої можливості на момент подання заяви та розгляду справи судом не встановлено та позивачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Положеннями статті 44 ПК України 44.3. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;
1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;
1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;
1095 днів - для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень (пункт 44.5 статті 44 ПК України).
Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
З аналізу викладених положень Податкового кодексу України вбачається, що у разі, якщо платник податків втратив (у зв'язку зі знищенням чи зіпсуттям) первинних документів або останні знаходяться на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади, зокрема, такий суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про ці обставини податковий орган.
Контролюючий орган, в свою чергу, розглядає таке повідомлення та відповідно приймає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.
06.12.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до положень Переліку Миколаївська міська територіальна громада була територією, на якій велись активні бойові дії з 26.02.2022 по 11.11.2022.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позиція позивачки зводиться до того, що на прохання позивачки ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_2 ), яка продовжувала знаходитись у м. Миколаєві, було вивезено з офісу бухгалтерські та податкові документи ФОП ОСОБА_1 до свого дому за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене також підтверджується повідомленням від 29.03.2024, яке було направлене відповідачу.
За інформацією ОСОБА_1 21 липня 2022 року в результаті обстрілу міста будинок за вказаною адресою було пошкоджено (зірвало дах, вибило вікна, пошкодило фасад будинку), в результаті чого документи, які зберігалися на горищі будинку були знищені (розлетілися вздовж вулиці) .
Для підтвердження втрати первинних документів ОСОБА_1 до Повідомлення було надано наступні документи:
копія листа адміністрації Центрального району м. Миколаєва від 02.09.2022 з актом попереднього візуального огляду пошкодженого об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 ;
копія договору оренди приміщення з ФОП ОСОБА_3 ;
копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 ;
копія довідки від 17,10.2022 №6825-5002243637 про реєстрацію ОСОБА_1 в якості внутрішньо переміщеної особи:
копія виписки з ЄДР ФОП ОСОБА_3 ;
копія повідомлення ФОП ОСОБА_3 від 31.03.2024;
скріншот листування засобами електронного зв'язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з цього питання;
повідомлення ОСОБА_2 щодо вищенаведених подій та фактів.
Згідно з наданою довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - ВПО) від 17.10.2022 №6825-5002243637 ОСОБА_1 знаходиться у м. Хмельницькому як ВПО.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Положеннями частин 1, 2 статті 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Апеляційним судом з копії Акту попереднього візуального огляду пошкодженого об'єкту, затвердженого 21.07.2022 заступником голови комісії адміністрації Центрального району м. Миколаєва, за адресою: вул. Садова, буд. 6. м. Миколаїв (далі - Акт), встановлено, що вказаний акт містить інформацію про пошкодження будівельних конструкцій будинку.
В акті зазначено, що у ході огляду виявлено: повністю знищено дах та частково пошкоджено стропильну систему, вибито 4 вікна, пошкоджено фасад будинку, на стінах наявні тріщини та відпали шматки штукатурки та оздоблення стін, в середині помешкання відпали великі шматки стелі з оздобленням.
Надаючи оцінку вищевказаному доказу колегія суддів зазначає, що у вказаному акті відсутня інформація щодо пошкодження або знищення первинних бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_1 ..
При цьому, на підтвердження інформації, викладеної в Акті позивачка надала до суду першої інстанції заяви ФОП ОСОБА_3 , за змістом яких ФОП ОСОБА_3 підтверджує передання їй ОСОБА_1 первинних бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_1 на зберігання та, відповідно, зберігання вказаних документів на горищі дому за адресою: АДРЕСА_1 .
Будь-яких інших доказів на підтвердження отримання та зберігання ФОП ОСОБА_3 первинних бухгалтерських документів, зокрема й передбачених Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, позивачем не надано.
Апеляційний суд зазначає, що вищевказані докази не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, які встановлені статтями 74-76 КАС України, та не дають суду можливість достовірно з'ясувати обставини щодо передання та зберігання позивачкою первинних бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_1 на зберігання ФОП ОСОБА_3 та, відповідно, зберігання вказаних документів на горищі дому за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивачка у період з 21.07.2022 по 01.04.2024 не повідомляла податковий орган про втрату первинних документів ні в порядку, передбаченому пунктом 44.5 статті 44 ПК України, ні в порядку, передбаченому підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
За наведеного, враховуючи те що з 24.02.2022 до 11.11.2022 територію міста Миколаєва було віднесено до території активних бойових дій, а з 11.11.2022 до території можливих бойових дій згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у позивачки були об'єктивні обставини, що могли свідчити про відсутність можливості повідомити податковий орган про втрату документів, однак, відсутність такої можливості на момент подання заяви та розгляду справи судом не встановлено та позивачем не доведено.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів, є правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 400/6940/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк