П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/34719/24
Перша інстанція: суддя Скриль Ю.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2024 року у справі № 947/34719/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Таркіної Анастасії Сергіївни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У жовтні 2024 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №035969 від 19.09.2024.
05.11.2024 представник відповідача Департаменту патрульної поліції надав суду першої інстанції заяву про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду із вказаним позовом, на спірні правовідносини розповсюджуються норми КАС України щодо встановлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач особисто підписав її у день складання, а саме 19.09.2024, таким чином строк звернення до суду сплинув 30.09.2024.
Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 27 листопада 2024 року позов залишив без розгляду.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на тому, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки адміністративний позов було надіслано до суду першої інстанції 27.09.2024 через кур'єра Товариство з обмеженою відповідальністю "Двадцять п'ять годин", про що свідчить кур'єрська накладна.
Враховуючи приписи частини дев'ятої статті 120 КАС України , апелянт зазначає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, в межах апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що 29.10.2024 до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_3 , у якій позивач просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 035969 від 19.09.2024, якою на підставі ч. 4 ст. 126 КУпАП застосовано до ОСОБА_3 адміністративне стягнення штраф у розмірі 20 400,00 грн визнати незаконною та скасувати.
Водночас, апелянт наголошує, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки відповідно до квитанції кур'єрської служби адміністративний позов було надіслано до суду 27.09.2024 через кур'єра Товариства з обмеженою відповідальністю "Двадцять п'ять годин", про що свідчить кур'єрська накладна.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Разом із тим, усі ці обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, оскільки питання дотримання позивачем строку звернення до суду крізь призму норм ч. 9 ст. 120 КАС України судом не досліджувалося.
Також у вимірі доводів і підстави апеляційного оскарження колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на такий аспект.
З системного аналізу норми статті 123 КАС України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, вбачається, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом із цим, положення КАС України закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Колегія суддів уважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовно судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Такий правий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19, від 10 листопада 2022 року у справі №320/11921/20, від 23 серпня 2023 року у справі № 420/4959/20 та багатьох інших.
Між тим, у розглядуваній справі суд першої інстанції, виявивши, на його думку, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості спростувати такий факт або ж подати відповідну заяву із наведенням поважних причин такого пропуску.
За викладених обставин, колегія суддів уважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно із статтею 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду, а тому ухвалене судове рішення на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2024 року у справі № 947/34719/24 - скасувати.
Справу № 947/34719/24 за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Таркіної Анастасії Сергіївни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк