про залишення позову без розгляду
19 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9435/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи № 640/9435/20 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати Службу безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/9435/20 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 прийнято до провадження справу № 640/9435/20; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З дослідження матеріалів справи, під час прийняття справи до провадження, судом встановлено, що 28.07.2020 відповідач подав пояснення у справі, в яких вказав, що ним добровільно виконано вимоги позовної заяви та додано до матеріалів справи довідку від 20.07.2020 № 21/3/2-9/878-249 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 витребувано у ОСОБА_1 пояснення щодо надання Службою безпеки України довідки від 20.07.2020 № 21/3/2-9/878-249 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, згідно із постановою Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з актуальними даними щодо заявлених позовних вимог станом на час вирішення даної справи.
Відповідь на вказану ухвалу в матеріалах справи відсутня.
На підставі викладеного вищенаведеною ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 витребувано у позивача докази на підтвердження обставин оформлення/не оформлення та направлення/не направлення відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача, щодо якої заявлено позовні вимоги в цій справі, з урахуванням наданих відповідачем 28.07.2020 письмових пояснень у справі та встановлено строк для їх подання протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Також у вказаній ухвалі позивачу роз'яснено, що у відповідності до вимог частини 9 статті 80 КАС України та пункту 9 частини 2 статті 240 КАС України, у разі не подання позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, без поважних причин, суд залишає позов без розгляду.
Вищевказану ухвалу суду від 23.01.2025 надіслано судом в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення відправлення.
Вищевказану ухвалу суду вручено позивачу 03.02.2025.
Проте, станом на 19 лютого 2025 року позивачем не подано витребуваних доказів, у встановлений судом строк. Причини неподання таких доказів, позивач також не повідомив.
Також відповідно до пункту 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Судом враховано норми поштового обігу в частині строків пересилань поштового відправлення та фактично надано позивачу додатковий час для можливого подання позивачем витребуваних судом доказів засобами поштового зв'язку, проте станом на 19 лютого 2025 року від позивача відповідні докази не надходили.
Крім того, жодних повідомлень щодо причин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду від 23.01.2025, у строк визначений судом, також не надходило.
Отже, суд зазначає, що фактично позивачем вдруге не виконано вимог ухвал суду про витребування у нього доказів, а саме ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 та ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2025.
При цьому, без витребуваних доказів неможливо встановити дійсні обставини даної справи, а також об'єктивно здійснити розгляд справи та ухвалити правильне та законне рішення.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також пунктами 4, 7 частини 5 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо подання доказів в порядку та строки, встановлені судом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частинами 6, 7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 9 статті 80 КАС України встановлено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
До того ж, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Отже, оскільки позивач не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, у строк, встановлений ухвалою суду від 23.01.2025 та не повідомив про причини їх неподання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтею 6, 9, 44, 77, 80, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.М. Качанок