Ухвала від 18.02.2025 по справі 360/220/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

18 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 360/220/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Каверіна Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Каверіна Володимира Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» за 2015-2018 роки;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» за 2015-2018 роки.

Ухвалою суду від 10.02.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та доказів її надіслання відповідачу; належним чином засвідчених копій: паспорту, інформації про зареєстроване місце проживання та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру позивача; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання зазначеної ухвали суду представником позивача надано належним чином засвідчені копії: паспорту, інформації про зареєстроване місце проживання та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру позивача, уточненої позовної заяви та клопотання щодо строку звернення до суду.

Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначено, що спірний період, за який позивач просить нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, охоплює 2015-2018 роки, тобто до набрання чинності Законом № 2352-IX. Враховуючи викладене та з урахуванням сталої судової практики, відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Щодо посилань в клопотанні на застосування частини другої статті 233 КЗпП України в редакції до 19.07.2022, суд зазначає, що до спірних правовідносин суд застосовує положення статті 3 КАС України, а саме: частину третю, згідно якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На виконання вимог частини третьої статті 3 КАС України суд першої інстанції при вчиненні окремої процесуальної дії - вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, застосовує норми КЗпП України чинні саме станом на момент подання позову - 03.02.2025.

Крім того, суд зауважує, що згідно до частини четвертої статті 3 КАС України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відтак, до строків звернення до суду позивача відповідно до частини четвертої статті 3 КАС України не можуть бути застосовані положення статті 233 КЗпП України чинні станом до 19.07.2022.

Отже, суд, не застосовуючи до спірних правовідносин положення КЗпП України до 19.07.2022, застосовує положення частини третьої та четвертої статті 3 КАС України.

Суд повторно зазначає, що позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2018, отже, отримавши після звільнення зі служби грошові кошти позивач достовірно знав про виплачені йому суми та мав можливість вчинити дії для з'ясування складових виплачених йому сум грошового забезпечення чи звернутися за правовою допомогою, гарантованою йому статтею 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, позивачем не надано та не зазначено жодних об'єктивних причин пропуску і підстав, з яких він вважає ці причини поважними, а самі лише посилання на судову практику чи зазначення про очікування щодо права на звернення до суду з даною категорією позову без обмеження будь-яким строком не є належними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а від 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що «поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Беручи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23) та від 01 лютого 2024 року (справа №990/270/23), надаючи оцінку доводам позивача, суд зауважує, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі (в даному випадку пасивність поведінки позивача полягала в тому, що останній ще під час проходження служби достовірно знав про нараховані та виплачені йому суми грошового забезпечення, а також протягом значного періоду часу не вчиняв дій щодо звернення до відповідача) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом.

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на 3 календарних дні з дня отримання ухвали про продовження строку.

Керуючись статтями 121, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Продовжити адвокату Каверіну Володимиру Миколайовичу в інтересах ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) календарних дні з дня отримання даної ухвали суду.

Запропонувати позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяЄ.О. Кисельова

Попередній документ
125273772
Наступний документ
125273774
Інформація про рішення:
№ рішення: 125273773
№ справи: 360/220/25
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 21.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.07.2025)
Дата надходження: 02.05.2025
Розклад засідань:
29.04.2025 00:00 Перший апеляційний адміністративний суд