19 лютого 2025 року м. Київ справа №320/37984/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон 2015»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими
платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
від 01.02.2023 №238/ж10/31-00-07-05-01-24, -
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Легіон 2015» з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 №238/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким до ТОВ “Легіон 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5100,00 грн.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дій у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зазначений код УКТ ЗЕД « 2203 00» жодним чином не вплинуло, ні на відпуск алкогольних напоїв, ні на визначення під категорії згідно з УКТ ЗЕД, так як вірно зазначені перші шість цифр « 2203 00», найменування, ціну та кількість товару, які повністю дають можливість ідентифікувати, що застосовано УКТ ЗЕД. Таким чином, на думку позивача, висновки акта перевірки є необґрунтованими, а тому не можуть братися до уваги при прийнятті рішення за результатами такої фактичної перевірки.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон 2015» належним чином засвідчену копію фіскального чеку №331 від 08.07.2022. Витребувано від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: належним чином засвідчену копію фіскального чеку №331 від 08.07.2022; витяг з інформаційного ресурсу ДПС України (СОД РРО), про те, що 08.07.2022 о 14:54:00, чек №331, через РРО під фіскальним номером 3000249994 проведено реалізацію підакцизного товару - пива “Бочкове» св. 4.8%, пет. 1 л, у кількості 1 пляшка по ціні 45,40 грн.
12.11.2024 та 19.11.2024 надішли документи від відповідача на вимогу ухвали суду.
15.11.2024 надійшли документи від позивача на вимогу ухвали суду.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом, на підставі наказу від 22.11.2022 №5356-п та направлення від 29.11.2022, проведена фактична перевірка магазину, що належить ТОВ “Легіон 2015», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 115-Д, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 06.01.2023.
В означеному акті зафіксовано: «не забезпечено використання режиму програмування товару без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: встановлено факт проведення розрахункової операції через РРО ф.н. 3000249994 продажу пива «Бочкове» 4,8%, 1 л. вартістю 45,40 грн без зазначення в фіскальному чеку №331 від 08.07.2022 коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД».
Не погоджуючись із висновками означеного акту, позивачем подано заперечення до акту фактичної перевірки від 05.01.2023.
За результатами розгляду означених заперечень, листом від ГУ ДПС у м. Києві від 31.01.2023 №3035/І/26-15-07-07-01-07 висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення.
Податковим повідомлення-рішення від 01.02.2023 №238/ж10/31-00-07-05-01-24, винесеним на підставі акту фактичної перевірки №589/26/15/07/39775097 від 06.01.2023, встановлено порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та на підставі пункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 7 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до позивача штраф в розмірі 5100,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податковий кодекс України (далі ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до вимог статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, у ході фактичної перевірки магазину позивача, було здійснено контрольна розрахункову операцію з придбання підакцизного товару, а саме - пива «Бочкове» 4,8%, 1 л. вартістю 45,40 грн з друкуванням та видачею відповідного фіскального чеку, у якому відсутнє зазначення коду товару підкатегорії підакцизного товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Отже, було встановлено, що режим програмування реєстратора розрахункових операцій із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості використовується з порушенням положень пункту 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач наполягає на відсутності складу правопорушення, передбаченого пунктом 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, на його думку, зазначення неповного коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД не вплинуло на відпуск алкогольних напоїв чи визначення товарної підкатегорії.
Оцінюючи такі доводи позивача суд враховує таке.
Правовідносини щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265).
Особливості застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (тут і далі - УКТ ЗЕД), основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, особливості застосування специфічних ставок і комбінованих ставок ввізного мита передбачаються Митним тарифом України, який є невід'ємною частиною Закону України “Про Митний тариф України» від 19.10.2022 року № 2697-ІХ. Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Згідно загальних положень статті 2 Закону №265 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) операцій з приймання готівки для подальшого переказ); розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Положеннями статті 3 Закону №265 встановлюється, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій РК-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;
- забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
- забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;
- подавати до контролюючих органів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку;
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Форма та обов'язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення №13).
Підпунктами 1 та 2 розділу II Положення №13 визначається поняття фіскального чека та встановлюється перелік його обов'язкових реквізитів.
Так, відповідно до підпункту 1 розділу II Положення №13, фіскальним касовим чеком на товари (послуги) є розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Підпунктом 2 розділу II Положення №13 зазначається, що обов'язковим реквізитом фіскального чеку є код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який має зазначатись у ряжку 7 чеку.
Зі змісту Закону України про “Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ та додатків до нього вбачається, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності поділена на певну кількість розділів та товарних груп. Кожна група, у свою чергу, ділиться на відповідні позиції, підпозиції, категорії та підкатегорії.
Структура десятизначного коду товару відповідно до УКТ ЗЕД вміщує:
- код товарної групи (перші 2 цифри коду);
- код товарної позиції (перші 4 цифри коду);
- код товарної під позиції (перші 6 цифр коду);
- код товарної категорії (перші 8 цифр коду);
- код товарної підкатегорії (перші 10 цифр товарного коду).
Як вже зазначалось, підпункт 2 розділу II Положення №13 містить однозначний припис про те, що у фіскальному чеку має зазначатись код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Це означає вимогу про наявність у товарному чеку десятизначного коду товару, оскільки код товарної підкатегорії може містити лише десять символів.
Відповідно, вказаний ТОВ “Легіон 2015» код УКТ ЗЕД у вигляді “ 2203 00» (замість 2203 00 01 00) є таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить усіх необхідних елементів, які є обов'язковими для зазначення при відпуску підакцизних товарів.
З огляду на вищезазначене, суд вважає доводи позивача про відсутність підстав щодо застосування штрафних санкцій за порушення положень пункту 11 статті 3 Закону №265 є необґрунтованими.
Згідно підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПК України встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів, належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу “живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (пункт 215.1 статті 215 ПК України).
Пунктом 7 статті 17 Закону №265 визначено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару їх зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Статтею 17 Закону №265 передбачено за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Абзацом 1 пункту 11 розділу II Прикінцеві положення Закону №265 визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону №265 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного?
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
VI. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Жук Р.В.