18 лютого 2025 року справа №640/18951/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №00274540704, яким зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 8 856 642,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №00274520704, яким збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Київського кружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №640/18951/22 передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/7369/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 матеріали справи №910/7369/22 (640/18951/22), передано для розгляду Київському окружному адміністративному суду.
27.08.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.08.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Заслухавши у судовому засіданні позиції присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.09.2022 № 3496-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ТАН-2001» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке назначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень 2022 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2022 № 9133382297).
За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений Акт від 16.09.2022 № 25473/26-15-07-04-05/31445756, в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, а саме:
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, з. 201.1, абз. 21 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 090 145 грн., в т.ч. по періодах: червень 2022 року - 1 090 145 грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) на загальну суму 3 856 642, 00 грн за червень 2022 року;
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
На підставі зазначеного, відповідачем 20.10.2022 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №00274540704, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 8 856 642,00 грн;
- №00274520704, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн.
Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, 18.09.2024 у справі №910/7369/22 Північним апеляційним господарським судом було прийнято рішення, яке набрало законної сили та яким встановлено наступні обставини, що мають значення для розгляду даної справи.
Так, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 18.09.2024 по справі №910/7369/22 зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024, зокрема у задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з грошовими вимогами до боржника відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зокрема просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 по справі №910/7369/22 в частині відмови ГУ ДПС у м. Києві у визнанні кредитором до боржника на суму 1 362 681,00 грн - скасувати; прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ГУ Державної податкової служби у м. Києві на суму 1 362 681,00 грн.
ГУ ДПС у м. Києві у поданій заяві зазначив, що у ТОВ «ТАН-2001» (код ЄДРПОУ 31445756) обліковується поточна заборгованість у сумі 1 362 681,00 грн. з ПДВ (основні зобов'язання - 1 090 145,00 грн., штрафні санкції - 272 536,00 грн., залишок несплаченої пені - 0,00 грн.).
ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.09.2022 № 3496-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ТАН-2001» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень 2022 (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2022 №9133382297).
За результатами перевірки був складений акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТАН-2001» від 16.09.2022 за №25473/26-15-07-04-05/31445756 та винесено податкові повідомлення-рішення від 20.10.2022 №00274520704, яким збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 272 536,00 грн., та №00274540704, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 8 856 642,00 грн.
Зі змісту акту перевірки від 16.09.2022 №25473/26-15-07-04-05/31445756 вбачається, що податковим органом було виявлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн, у тому числі за червень 2022, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 8 856 642,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з поданої та зареєстрованої 20.07.2022 Декларації з ПДВ за червень 2022, Додатка 1, Додатка 2 та реєстру виданих та отриманих податкових накладних: податкове зобов'язана склало 1.090.145 грн ПДВ, Податковий кредит 3 391 329 грн ПДВ, за рахунок від'ємного значення ПДВ станом на 01.06.2022 - 12 555 458 грн, усього податковий кредит з урахуванням від'ємного значення в червні становить 15.946.787 грн. В декларації підприємство скористалося правом зарахуванням від'ємного значення ПДВ (його частки) в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, а саме, у розмірі 6.000.000 грн. Таким чином, від'ємне значення ПДВ станом на 01.07.2022 становить 8 856 642 грн.
За висновком суду першої інстанції, вказані ліквідатором банкрута господарські операції, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, мали місце у червні 2022.
Суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, відповідно до п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 ПК України, є правом для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях.
Також встановлено, що зустрічні перевірки податковим органом не проводились.
Твердження податкового органу щодо ненадання документів боржником спростовується тим, що листом від 09.09.2022 №09/09-01 директор боржника повідомив податковий орган, що 24.02.2022 розпочалося широкомасштабне вторгнення росії в Україну, у зв'язку із цією обставиною, директор був змушений вивезти всі документи підприємства у безпечне місце, а сам зі своєю родиною - виїхати за кордон (Німеччина), де знаходиться по теперішній час на лікуванні.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення від 20.10.2022 №00274540704, яким зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 8 856 642,00 грн, та №00274520704, яким збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн, є необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності, із врахуванням обставин даної справи та дії воєнного стану в Україні.
Вказаного податковим органом не спростовано, не доведено наявності під час перевірки безпечного доступу до відповідних документів боржника.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції зауважила, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали в оскаржуваній частині.
Відтак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №910/7369/22 встановлені наступні обставини, які згідно частини 4 статті 78 КАС України не потребують доказування при розгляді даної справи №640/18951/22, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини, а саме:
- спростовано твердження податкового органу щодо ненадання документів боржником в ході вказаної перевірки;
- враховано лист від 09.09.2022 №09/09-01, яким директор боржника повідомив податковий орган, що 24.02.2022 розпочалося широкомасштабне вторгнення росії в Україну, у зв'язку із цією обставиною, директор був змушений вивезти всі документи підприємства у безпечне місце, а сам зі своєю родиною - виїхати за кордон (Німеччина), де знаходиться на лікуванні;
- підтверджено проведення господарських операцій у 2022 році, на підставі яких сформовані дані податкового обліку;
- встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 20.10.2022 №00274540704, яким зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 8 856 642,00 грн, та №00274520704, яким збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн, є необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності.
Також Північним апеляційним господарським судом у постанові від 18.09.2024 у справі №910/7369/22 було зауважено, що суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 ПК України, є правом для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях, а отже ТОВ «ТАН-2001» діяло в межах чинного законодавства, в тому числі й при перевірці, за результатом якої був складений акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТАН-2001» від 16.09.2022 за №25473/26-15-07-04-05/31445756 та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, вищевикладені обставини, які встановлені судом і не потребують доведення, свідчать про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 20.10.2022 №00274540704 та №00274520704, які на підставі наведеного підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 962, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» (03186, Київ, вулиця Антонова, будинок 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №00274540704 та №00274520704.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАН-2001» понесені останнім судові витрати у розмірі 4 962, 00 грн (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.