про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
18 лютого 2025 року №320/7508/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позову шляхом зупинення дії наказу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2025 року №22/к «Про скасування наказу №103/к від 25.12.2024 р.».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник зазначає, що вжиття таких заходів щодо позивача до вирішення цієї справи по суті, позбавить його можливості належного захисту порушень прав, зокрема у судовому порядку, оскільки у квітні 2025 року заявнику виповниться 65 років, що суттєво ускладнить реалізацію його права на відставку з посади судді. За посиланнями заявника, цілком очевидно, що невжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішення суду може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутися до суду.
Також, заявник зазначає, що оскаржуваний наказ має очевидні ознаки протиправності, оскільки стосується проходження ним, як суддею публічної служби, і, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має підписуватися головою суду або виконуючим його обов'язки, а не посадовими особами апарату суду, включаючи ліквідатора.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025, визначено склад суду для розгляду вказаної заяви, головуючий суддя Панченко Н.Д.
Вказану заяву було передано судді Панченко Н.Д. для розгляду 17.02.2025, що підтверджується відповідним актом суду.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд, у даному випадку, не вбачає необхідності у призначенні судового засідання та вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В силу положень ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. У зв'язку з цим, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії тощо.
Разом з цим суд зазначає, що сам по собі факт незгоди заявника із наказом, який може бути предметом позову у майбутньому не може слугувати беззаперечним доказом того, що таке рішення є протиправними.
У свою чергу надання судом правової оцінки оспорюваному акту індивідуальної дії на етапі розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви фактично буде мати наслідком вирішення спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 800/521/17 зробила висновок, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом (до аналогічних висновків приходив Верховний Суд у постановах від 30.08.2022 у справі N 640/16613/21, від 21.11.2018 у справі N 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі N 826/10936/18, від 30.03.2021 N 420/4037/20, від 14.07.2021 у справі N300/2540/19, від 06.10.2021 у справі N 640/424/21, від 20.07.2022 у справі N 640/16623/19).
Крім цього, незважаючи на те, що ознаки "очевидності" протиправності рішення не мають окреслених меж, заявником у наданій суду першої інстанції заяві не вказано аргументів, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи стосовно протиправності наказу мають оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Також у даній заяві не розкрито змісту питання, в чому саме полягатиме ускладнення чи неможливість поновлення порушених прав або інтересів позивача, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, не пояснив в чому буде полягати складність вчинення цих дій та витрат, що будуть пов'язані з відновленням прав позивача, враховуючи, що заявник відрахований зі штату суду ще у 2010 році.
За наведених обставин та враховуючи, що викладені заявником у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про очевидність та наявність поза обґрунтованим сумнівом ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.