Ухвала від 18.02.2025 по справі 320/58007/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

18 лютого 2025 року № 320/58007/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

1. Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови провести з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром пенсії,від грошового забезпечення ,яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 28.09.2022 № 49/7813 виданою Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України із установленням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

2. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром пенсії,від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 28.09.2022 № 49/7813 виданою Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України із установленням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору, а тому, позивачем частково усунено недоліки позовної заяви.

Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивачем подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 35 рішення від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") зазначив, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, позовна заява в частині позовних щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень з 01.03.2024 по 28.05.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року № 713 підлягає поверненню, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21 лютого 2024 року в справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23.

Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати до пенсії за період з 01.03.2024 по 28.05.2024 повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання тексту ухвали.

Суддя Діска А.Б.

Попередній документ
125273471
Наступний документ
125273473
Інформація про рішення:
№ рішення: 125273472
№ справи: 320/58007/24
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 21.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (06.02.2026)
Дата надходження: 03.02.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії