про повернення позовної заяви
19 лютого 2025 року м. Київ справа № 320/46648/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області , в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 08 листопада 2022 року, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ЄДРПОУ42552598) щодо громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 80112500054480 від 08 листопада 2022 року про скасування посвідки на постійне проживання, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ЄДРПОУ42552598) щодо громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій просить поновити пропущений строк звернення до суду на подачу адміністративного позову у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення він не отримував і відомо позивачу стало лише після отримання відповіді на адвокатський запит представника позивача. Також, позивач зазначає, що у зв'язку з хворобою та через важкий стан здоров'я не міг вчасно звернутись до суду та просить причини пропуску строку вважати поважними.
Дослідивши клопотання про поновлення процесуального строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що позивачем заявлено вимоги про скасування рішень відповідача від 08.11.2022.
В той же час, звернення позивача до суду мало місце 30.09.2024, тобто більше ніж через шість місяців, а отже позивачем було пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
В заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач просив поновити такий строк, посилаючись на той факт, що з моменту прийняття оскаржуваного рішення по 17 грудня 2023 року позивачу було невідомо про прийняття такого рішення, копію оспорюваного рішення він не отримував. Відомо позивачу стало після отримання відповіді на адвокатський запит представника позивача. Після отримання копії оспорюваного рішення, позивач захворів та в січні 2024 року потрапив у лікарню, після чого продовжив лікуватись вдома. У червні 2024 року стан здоров'я позивача погіршився і він знову пробув у лікарні 10 днів, після чого продовжив лікування вдома. Тому, не мав змоги звернутись до суду.
Розглянувши подане позивачем клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначає, що копію рішення не отримував та відомо йому стало після отримання відповіді на адвокатський запит представника позивача. При цьому, в клопотанні не міститься копія адвокатського запиту, натомість позивач долучає лист від 25.12.2023 Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в якому, розглянувши адвокатський запит від 13.12.2023 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повідомляє про прийняте оскаржуване рішення.
Отже, після отримання листа від 25.12.2023 Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області позивач дізнався про прийняте відповідачем оскаржуване рішення і повинен був звернутись до суду в межах строку звернення.
Разом з цим, звернення до суду із цим позовом відбулось лише 30.09.2024, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, позивач зазначає, що у січні 2024 року захворів та потрапив у лікарню, а опісля лікувався вдома. У червні 2024 року стан здоров'я позивача погіршився і він знову пробув у лікарні 10 днів, після чого продовжив лікування вдома, що підтверджується копіями довідок з лікарні Лівану та копіями нотаріально завірених перекладів.
Судом встановлено, що відповідно до нотаріально завірених перекладів в даних довідках від 25.01.2024 та 25.06.2024 зазначається, що позивач хворів пневмонією та був госпіталізований на 10 днів з подальшим лікуванням вдома протягом ще 10 днів.
У кожному конкретному випадку суд досліджує обставини, зазначені позивачем, у їх сукупності із наданими доказами на їх підтвердження.
Однак, позивачем не наведено обставин, що причини пропуску строку з грудня 2023 року, коли позивач дізнався про прийняте рішення відповідача і по 30 вересня 2024 (дата звернення до суду) зумовлено саме хворобою та станом здоров'я позивача.
Таким чином, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Будь-яких інших обставин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, у заяві від 09.12.2024 не зазначено.
Отже, позивачем не доведено належними і допустимими засобами доказування тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду виникли протягом всього строку, який пропущено.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
З огляду на викладене, суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, зазначені позивачем.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у заяві не підтверджується поважність причин пропуску, визнані судом необґрунтованими, а тому суд повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України, позивач має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовною заявою до суду.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання тексту ухвали.
Суддя Діска А.Б.