19 лютого 2025 року справа №320/26644/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковника Сирського - командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковника Сирського - командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Командувача СВ ЗСУ від 15.03.2023 №88од/дск «Про результати службового розслідування» в частині пункту 1 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у військовому званні на один ступінь відносно позивача та поновити його у військовому званні «капітан» з дня його пониження у військовому званні «старший лейтенант».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що вважає спірний наказ незаконним у зв'язку з необ'єктивністю проведеного службового розслідування, обвинувального характеру висновків та упередженого ставлення до позивача зі сторони комісії, що проводила службове розслідування.
Позивач стверджує, що текст наказу містить абстрактні поняття, що не підкріплені відповідними документами. Позивач зазначає, що у спірному наказі не зазначено, які саме положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ ним порушено, не зазначено тяжких наслідків від його дій (бездіяльності) як і відсутні жодні документальні підтвердження викладених фактів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що приймаючи спірний наказ відповідач діяв у межах наданих йому повноважень.
Відповідач пояснив, що за результатами проведеного службового розслідування, враховуючи доведення вини військовослужбовця, відповідачем було прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та, враховуючи характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, визначено вид дисциплінарного стягнення - пониження у званні.
Відповідач стверджує про відсутність підстав для надання позивачу копії акта службового розслідування з огляду на наявність у ньому інформації з обмеженим доступом, а тому відсутні підстави вважати про порушення прав позивача у цій частині.
Відповідач зауважує, що позивач при наданні письмових пояснень був обізнаний з проведенням службового розслідування з огляду на наявність на бланку пояснень реквізитів наказу про призначення такого.
Також, на думку відповідача, в його діях відсутні ознаки порушення порядку проведення службового розслідування в частині видання та ознайомлення позивача з наказом, оскільки відповідно до Порядку №608 на відповідача не покладено обов'язку доведення змісту наказу до позивача. Цей обов'язок покладено на командира військової частини, в якій позивач проходив військову службу.
Щодо невідповідності зазначених в акті службового розслідування та спірному наказі фактичних обставин та недоведеності висновків документами, зазначення абстрактних, а не конкретних понять/порушень, відповідач зазначає, що такі доводи позивача спростовуються тим, що ОСОБА_1 неналежно поставив бойові завдання підрозділам та неналежно надав бойове розпорядження старшому групи військовослужбовців зведеного підрозділу НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону солдату ОСОБА_2 , зокрема, не вказав висновки з оцінювання противника; завдання, що виконуються силами та засобами старшого командира на напрямку дій підрозділу; бойове завдання підрозділу та час готовності до дій; особисто не перевірив на місці готовність підрозділу до виконання бойового завдання; не надав допомогу підрозділу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків; не перевірив повноту та якість виконання заходів із організації вогневого ураження, взаємодії; неналежно здійснював збір даних про обстановку та їх оцінювання; не забезпечив підтримання безперервної взаємодії; не контролював виконання підрозділами наказів і не надавав їм необхідну допомогу. Зазначене призвело до того, що група військовослужбовців кулеметного взводу зведеного підрозділу 8 осб під командуванням солдата ОСОБА_2 фактично не зайняла визначені бойовим розпорядженням позиції і противник зміг зайти на ці позиції та здійснити вогневе ураження групи під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 , яка через це вимушена переміщуватися і в подальшому оточити та взяти в полон групу у складі 13 військовослужбовців на позиції біля дамби, що є істотною шкодою інтересам держави і суспільства.
Відповідач стверджує, що підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були підтверджені під час проведення службового розслідування факти неналежного виконання ним своїх функціональних обов'язків.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що з доводами відповідача не погоджується, оскільки встановлені відповідачем обставини та часові проміжки не відповідають та суперечать поданим відповідачем доказам. Позивач наголошує на важливості та необхідності максимально точного відтворення черговості подій в часовому проміжку, оскільки з поданих відповідачем доказів виникає враження, що група ОСОБА_2 відійшла від займаних позицій, що сприяло потраплянню у полон 13 військовослужбовців за час несення служби позивачем (з 07 години 23.02.2023 по 07 годину 24.02.2023), тобто, до того як вона заступила на чергування.
Позивачем надано деталізовані пояснення щодо обставин, які слугували підставою для проведення службового розслідування та винесення відносно нього спірного наказу, зокрема, щодо відходу групи ОСОБА_2 з позицій після закінчення зміни позивача 24.02.2023.
Відповідачем подано до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких повторно зазначено про те, що комісією встановлено, що позивач неналежно поставив бойові завдання підрозділам та неналежно надав бойове розпорядження старшому групи військовослужбовців зведеного підрозділу 8 ОСБ солдату ОСОБА_2 , що призвело до того, що група військовослужбовців кулеметного взводу 8 ОСБ ОСОБА_2 фактично не зайняла визначені бойовим розпорядженням позиції і противник зміг зайти на ці позиції та здійснити вогневе ураження групи під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 , яка через це була вимушена переміщуватися і в подальшому її оточили та взяли в полон у складі 13 військовослужбовців на позиції біля дамби.
Відповідач зазначив, що потрапляння у полон групи військовослужбовців 24.04.2024 є наслідком дій позивача.
Також відповідач вказав, що з наданих військовослужбовцями з групи ОСОБА_4 пояснень вбачається, що позивач був обізнаний про проблеми у військовослужбовців та залишення ними позицій.
Відповідач наголошує, що згідно Бойового статуту позивач особисто повинен вказати місце розташування позицій, у той час як згідно наданих ним пояснень позивач зазначив, що не був на позиціях ОСОБА_5 , а тому попросив ОСОБА_6 вказати місце розташування позицій групі ОСОБА_2. Відповідач зазначає, що позивач не мав права змінювати наказ старшого командира в частині відходу з позицій без наказу старшого командира. Означене, на думку відповідача, є свідченням того, що висновки позивача про залишення групою ОСОБА_2 своїх позицій не раніше 11-13 год 24.02.2023 після зміни позивача не відповідає дійсності, оскільки означена група взагалі не зайшла на позиції, а потім знялась із самовільно визначених позицій та пішла в напрямку ППД, оголивши фланг захисту, що призвело до втрати позицій та, як наслідок, полону 13 військовослужбовців.
У додаткових поясненнях відповідач також зазначив про невжиття позивачем заходів для всебічного забезпечення бою та віддання наказу, на видання якого позивач не мав права.
Присутні у судовому засіданні 29.02.2024 представники позивача та відповідача після надання пояснень заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 29.02.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Матеріалами справи підтверджено, що пунктом 1 наказу Командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_7 від 15.03.2023 №88од/дск «Про результати службового розслідування» за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов'язання свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов'язання виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, пункту 13 розділу І Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України (частина ІІ), в частині зобов'язання вказати у бойовому розпорядженні висновки з оцінювання противника, завдання, що виконуються силами та засобами старшого командира на напрямку дій підрозділу, бойове завдання підрозділу та час готовності до дій, пункту 16 розділу І Бойового статуту в частині зобов'язання особисто перевірити на місці готовність підрозділу до виконання бойового завдання, надавати допомогу підрозділу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків, перевірити повноту та якість виконання заходів із організації вогневого ураження та взаємодії, пункту 17 (1.2.4 Управління в ході ведення бою (дій)) розділу І Бойового статуту в частині зобов'язання здійснювати збір даних про обстановку та їх оцінювання, підтримувати безперервну взаємодію, здійснювати контроль за виконанням підрозділами наказів і надавати їм необхідну допомогу, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - пониження у військовому званні на один ступінь.
В наказі зазначено, що наказом командувача УСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 №68од/дск призначено судове розслідування з метою уточнення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню 26.02.2023 особовим складом 8 ОСБ позицій у смузі відповідальності 56 ОМБ, його неготовності до виконання бойових завдань відповідно до термінового бойового донесення командира 8 ОСБ від 26.02.2023 №204т, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
За результатами проведеної роботи складено акт службового розслідування від 10.03.2013 №1187 дск/п та встановлено наступне:
ОСОБА_1 неналежним чином поставив бойові завдання підрозділам та неналежним чином надав бойове розпорядження старшому групи військовослужбовців зведеного підрозділу 8 ОСБ солдату ОСОБА_2 , зокрема, не вказав висновки з оцінювання противника, завдання, що виконуються силами та засобами старшого командира на напрямку дій підрозділу, бойове завдання підрозділу та час готовності до дій, особисто не перевірив на місці готовність підрозділу до виконання бойового завдання, не надав допомогу підрозділу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків, не перевірив повноту та якість виконання заходів з організації вогневого ураження, взаємодії, неналежним чином здійснював збір даних про обстановку та їх оцінювання, не забезпечив підтримання безперервної взаємодії, не контролював виконання підрозділами наказів і не надавав їм необхідну допомогу.
Зазначене призвело до того, що група військовослужбовців зведеного підрозділу 8 ОСБ під командуванням ОСОБА_2 фактично не зайняла визначені бойовим розпорядженням позиції капітана ОСОБА_1 і противник зміг зайти на ці позиції та здійснити вогневе ураження групи під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 , яка через це була вимушена переміщуватися, і в подальшому оточити та взяти в полон групу у складі 13 військовослужбовців на позиції біля дамби, що є істотною шкодою інтересам держави та суспільства.
Такі дії призвели до вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а саме: неналежного виконання обов'язків військової служби.
Не погоджуючись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення спірним наказом, позивачем було подано скаргу від 28.04.2023 №1-04/23, за результатами розгляду якої листом ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.06.2023 №ОСУВХортиця/ОГ/3648 повідомлено про проведення додаткового вивчення та аналізу матеріалів службового розслідування та не встановлено підстав для скасування наказу від 15.03.2023 №88од/дск «Про результати службового розслідування».
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з нормами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями частин першої та другої статті 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі по тексту також Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
За приписами статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі по тексту також Статут внутрішньої служби ЗСУ).
Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 84, 85 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Статтею 98 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку про покладення на військовослужбовців обов'язку дотримання військової дисципліни. Водночас, у випадку невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків до нього можливе застосування дисциплінарного стягнення, накладенню якого може передувати службове розслідування.
При цьому, підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі по тексту також Порядок №608).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (пункт 2 розділу V Порядку №608).
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку №608 в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №608 у резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку №608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку №608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку №608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_7 від 28.02.2023 №68од/дск призначено службове розслідування стосовно командування 8 ОСБ, особовий склад якого 26.02.2023 самовільно залишив позиції в смузі відповідальності 56 осб, не готовий до виконання бойових завдань відповідно до термінового бойового донесення командира 8 осб від 26.02.2023 №204т, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування вирішено провести з 28 лютого по 09 березня 2023 року.
Для проведення службового розслідування призначено комісію, голові якої доручено організувати проведення такого розслідування, а акт та матеріали службового розслідування подати встановленим порядком на розгляд командувачу до 10 березня 2023 року.
Наказом командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.03.2023 №75од/дск внесено зміни до наказу від 28.02.2023 №68од/дск в частині членів комісії, призначених для проведення службового розслідування.
В ході проведення службового розслідування до ВЧ НОМЕР_3 направлено запит ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.03.2023 №1276/мб2 про надання відомостей (інформації, копії документів тощо) та відповідей на поставлені запитання щодо обставин, з приводу яких було призначено службове розслідування.
Головою комісії з проведення службового розслідування надано доручення члену комісії щодо забезпечення контролю за своєчасним та повним виконанням запиту від 01.03.2023 №1276мб2 та на отримання пояснень.
Листом від 09.03.2023 №616дск командиром 56 омб ОСОБА_8 надано відомості на запит від 01.03.2023 №1276/мб2 та відповіді на поставлені питання.
До ВЧ НОМЕР_4 направлено запит ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.03.2023 №1277/мб2 та №1278мб2 про надання відомостей (інформації, копії документів тощо) та відповідей на поставлені запитання в рамках проведення службового розслідування згідно наказу від 28.02.2023 №68од/дск, а також витребуваних документів (службові та медичні характеристики, накази про призначення військовослужбовців бойові накази (розпорядження), рапорти, скарги, доповіді).
Також в ході проведення службового розслідування було відібрано пояснення, зокрема, у позивача, а також у військовослужбовців, які в охоплений розслідуванням період несли службу в районі населених пунктів Берхівка - Дубово-Василівка.
10 березня 2023 року за результатами проведеного службового розслідування складено акт службового розслідування, в якому зазначено, що відповідно до термінового бойового донесення командира 8 ОСБ від 26.02.2023 №204т встановлено, що 24.02.2023 складом зведеного підрозділу 8 ОСБ не було здійснено зайняття оборони згідно визначених бойових позицій поблизу населених пунктів Берхівка та Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області (в смузі 56 ОМБ) з причин самовільного залишення особовим складом зведеного підрозділу 8 ОСБ утримуючих бойових позицій під час бою.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, враховуючи висновки проведеної перевірки, відповідно до яких вина позивача вважається доведеною, відповідачем прийнято рішення у формі спірного наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з визначенням виду дисциплінарного стягнення - пониження у військовому званні на 1 ступінь.
Надаючи оцінку процедурним аспектам прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що службове розслідування проведено у відповідності до вимог Порядку №608.
Судом відхиляються доводи позивача стосовно порушення порядку проведення службового розслідування в частині ненадання йому копій документів, які стосуються службового розслідування та неознайомлення його з актом службового розслідування з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано рапорт до Міністерства оборони України для відповідача про надання, зокрема, належним чином завіреної копії акта службового розслідування від 10.03.2023 №1187дск/п для ознайомлення з підставами притягнення його до відповідальності.
Листом від 08.06.2023 №ОСУВХортиця/ОГ/3575 за результатами розгляду рапорту повідомлено, що він містить інформацію з обмеженим доступом, а тому підстави для надання копії такого документу відсутні.
Як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку №608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником).
Водночас, надання позивачу права на ознайомлення з актом службового розслідування не є тотожним наданню йому копії такого акта з огляду на те, що відповідачем повідомлено про наявність у ньому інформації, віднесеної до Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 30.01.2023 №12.
Суд зауважує, що лист від 08.06.2023 №ОСУВ/ ІНФОРМАЦІЯ_1 /ОГ/3575 не містить відмови у наданні позивачу акта службового розслідування для ознайомлення з огляду на те, що у рапорті позивач не просив надати йому такий акт для ознайомлення, а прохальна частина рапорту містить прохання надати копію такого акта.
З урахуванням означеного суд дійшов висновку, що дії відповідача у цій частині відповідають положенням Порядку №608, а права позивача щодо ознайомлення його з актом перевірки не порушено з огляду на відсутність в матеріалах справи відмови щодо ознайомлення його з актом службового розслідування.
Дослідивши матеріали службового розслідування, судом встановлено таке.
Відповідно до бойового розпорядження 56 омпбр №267дск від 20.02.2023 у зв'язку із службовою необхідністю, за окремим сигналом, командир 8 осб 21.08.2023 забезпечити прибуття та передачу у районі н.п. Берхівка зведеного підрозділу у кількості 70 військовослужбовців із штатним озброєнням, боєкомплектом та в засобах захисту.
Відповідно до бойового розпорядження 56 омпбр №385дск від 21.02.2023 у зв'язку із службовою необхідністю командиру 8 осб до 07.00 22.08.2023 організувати взаємодію з командиром 37 омпб 56 омбп та до 08.00 22.02.2023 перейти в оперативне підпорядкування командира 37 омпб.
Судом встановлено, що у бойових розпорядженнях від 20.02.2023 №267дск та №385дск зазначено про забезпечення прибуття військовослужбовців 21.08.2023, та організацію взаємодії з командиром НОМЕР_5 омпб НОМЕР_6 омбр до 07.00 год. 22.08.2023 що, на думку суду, є технічною опискою у даті (невірно зазначено місяць - « 08» замість « 02»).
Згідно бойового розпорядження 56 омпбр №391дск від 22.02.2023 пунктами 3.3, 3.4, 3.5 бойового завдання визначено командиру ср 8 осб перейти у підпорядкування 37 омпб та на зайнятих позиціях продовжити ведення оборонного бою; заміну та здійснення переміщення (перегрупування) здійснити приховано з дотриманням заходів безпеки та заходів маскування особового складу та військової техніки; організувати взаємодію з сусідами праворуч та ліворуч щодо підтримки та прикриття в ході здійснення визначених завдань.
Відповідно до пункту 3.2 бойового розпорядження 56 омпбр №391дск від 22.02.2023 визначено після проведення заходів здійснення заміни увійти у взаємодію з ср 8 осб, в ході якої прийняти ср 8 осб та перейти до сумісного виконання завдання в районі оборони: пф (х=53 90261 у=74 22860), (х=53 90397, у=74 22786), лф (х=53 90804, у=74 22659), г (х=53 90635, у=74 21312), де створити систему спостереження, вогневого контролю з метою недопущення просування противника та оточення наших підрозділів в напрямку Берхівка, Дубово-Василівка.
Відповідно до пункту 5 наказу командира ВЧ НОМЕР_4 по стройовій частині від 23.02.2023 №54, зокрема позивача, ОСОБА_5 залучено у складі групи №2 (зведеної) з 07:00 23.02.2023 до 07:00 24.02.2023 для виконання бойових завдань в зону бойових дій.
Означеним наказом до виконання бойових завдань залучено групу №2 (зведену) з 19:00 23.02.2023 до 19:00 24.02.2023 у складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 ,, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Пунктами 3.1, 3.3 бойового розпорядження 56 омпбр №397дск від 23.02.2023 визначено бойове завдання: командиру 8 осб організувати та передати у підпорядкування командира 1 сб НОМЕР_6 омпбр особовий склад у кількості 35 військовослужбовців; завдання здійснювати приховано з дотриманням заходів безпеки та заходів маскування особового складу та військової техніки.
Відповідно до бойового розпорядження №40 командира 8 осб від 23.02.2023 08.15, на виконання бойового розпорядження №391дск:
- визначити військовослужбовців для створення зведеного підрозділу;
- очолити зведений підрозділ заступнику командира батальйону з морально-психологічного забезпечення та передати в підпорядкування 1мб НОМЕР_6 омпбр;
- створити зведені групи: 1 - група 1 ср, відділення розвідки; 2 - група 2ср; 3 - група КлВ;
- провести заходи щодо зміни зведеного підрозділу та перейти до суміжного виконання бойового завдання з 37 омпб в районі оборони: пф (х=53 90261 у=74 22860), (х= 53 90397 , у=74 22786), лф (х=53 90804, у= 74 22659 ), г (х=53 90635, у=74 21312), де створити систему спостереження, вогневого контролю з метою недопущення просування противника та оточення наших підрозділів в напрямку Берхівка, Дубово-Василівка;
- командиру зведеного підрозділу перейти у підпорядкування 37 омпб та на своєчасно підготовлених позиціях продовжити ведення оборонного;
- заміну та здійснення переміщення (перегрупування) здійснити приховано з дотриманням заходів безпеки та заходів маскування особового складу та військової техніки;
- організувати взаємодію з сусідами праворуч та ліворуч щодо підтримки та прикриття в ході здійснення визначених завдань.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 по стройовій частині від 24.02.2023 №55 до виконання бойових завдань в зоні бойових дій залучено групу №3 (зведену) з 07:00 24.02.2023 до 07:00 25.02.2023, зокрема, у складі капітана ОСОБА_17 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 від 24.02.2023 №55 призначено службове розслідування щодо самовільного залишення поля бою 24.02.2023 військовослужбовцями взводу протитанкових керованих ракет та кулеметного взводу ВЧ НОМЕР_4 .
Позатерміновими бойовими донесеннями командира 8 осб ОСОБА_18 командиру 56 омпбр від 23.02.2023 (через оперативного чергового) повідомлялося таке:
- під час мінометного обстрілу позицій 8 осб в районі н.п. Берхівка 23.02.2023 11.30 було поранено ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
- під час мінометного обстрілу позицій 8 осб в районі н.п. Берхівка 23.02.2023 о 13.30 - 300 - 2, 200 - 1;
- під час мінометного обстрілу позицій 8 осб в районі н.п. Берхівка 23.02.2023 о 15.00 - 200 - 1, просить надати допомогу для подавлення мінометних розрахунків противника.
Відповідно до бойового розпорядження №419дск від 25.02.2023 командиру 37 омпб сумісно з командиром зведеної роти 8 осб у термін до 14.00 26.02.2023 спланувати та провести відновлення втраченого положення по передньому краю, де перейти до інженерного обладнання першої черги та до ведення оборонного бою. Створити систему спостереження, вогневого контролю з метою недопущення просування противника та оточення наших підрозділів у визначеному напрямку.
Рапортом від 25.02.2023 командир 1 роти ОСОБА_23 доповів командиру ВЧ НОМЕР_4 , що 24.02.2023 на позиціях 1 роти в результаті ворожого обстрілу та бойових дій вважаються зниклими безвісти на 09.00 25.02.2022 13 військовослужбовців, з яких напроти 2 військовослужбовців міститься позначка « 200».
Відповідно до підсумкового бойового донесення 56 омпбр №209т від 26.02.2023 20.00, у розділі «зміни в стані та положенні» зазначено, що 8 осб унаслідок інтенсивного обстрілу з міномету особовий склад у кількості 16 військовослужбовців залишив вогневі позиції 37 омпб (з ВП «ДОК»), на дану позицію зайшов резерв з 10 військовослужбовців. Відповідно до термінового бойового донесення командира 8 осб станом на 26.02.2023 особовий склад 8 осб не готовий до виконання бойового завдання, а саме: слабкий морально-психічний стан у підрозділах; 50% особового складу потребує лікування; оснащення підрозділів легкою стрілецькою зброєю; легко-броньована/броньована техніка відсутня. У зв'язку з викладеним немає особового складу, який би міг виконувати бойове завдання. Згідно позатермінового бойового донесення командира 37 омпб №121 дкс - пт весь прикомандирований особовий склад стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону самовільно залишив займані позиції.
Відповідно до позатермінового бойового донесення від 26.02.2023 №204т командира 8 осб командиру 56 омпбр (через оперативного чергового) доповідається, що 26.02.2023 особовий склад 8осб не готовий до виконання бойового завдання, а саме: слабкий морально-психічний стан у підрозділах; 50% особового складу потребує лікування; оснащення підрозділів легкою стрілецькою зброєю; легко-броньована/броньована техніка відсутня. В зв'язку з означеним немає особового складу, який би міг виконувати бойове завдання.
Доповідною від 26.02.2023 №281 командира ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_18 командиру тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повідомлено, що станом на 27.02.2023 8 осб не забезпечений основними видами озброєння згідно переліку. Фактично батальйон озброєний тільки легкою стрілецькою зброєю. Крім того, тяжкі втрати, понесені за останні дні, сильно знизили морально-психологічний стан особового складу. До того ж зміна командира частини його ще більше понизила. Станом на сьогоднішній день підрозділ не може виконувати завдання за призначенням. Батальйон потребує поповнення особовим складом, основними видами озброєння, техніки та проведення бойового злагодження, хоча б в тилу прифронтової полоси протягом 2-3 тижнів.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у період з 22 по 26 лютого 2023 року перед 37 омпб, до якої входить 56 омпбр та з 22.02.2023 входить 8 осб поставлено завдання перейти до сумісного виконання завдання в районі оборони (із зазначенням координат позицій), де створити систему спостереження, вогневого контролю з метою недопущення просування противника та оточення їх підрозділів в напрямку Берхівка, Дубово-Василівка.
З наданих позивачем письмових пояснень від 02.03.2023 вбачається, що по суті заданих питань ним надано наступні пояснення: біля 06.00 год. 23.02.2022 8 осб знаходиться на позиціях в районі н.п. Дубово-Василівка та н.п. Берхівка. Групою, яка йшла на заміну на позиціях, керував позивач. Йому було визначено завдання утримування позицій, взаємодія із сусідніми підрозділами, в основному з 37 осб. На час виконання завдання позивач підпорядковувався 37 осб, від командування завдання не отримував.
До складу групи входили:
- група розвідників близько 8 чоловік, старший групи капітан ОСОБА_24 («ОСОБА_24»);
- група РХБЗ близько 7 чоловік, старший капітан «ОСОБА_63»;
- окремий кулеметний взвод у кількості 10 чоловік, старший «ОСОБА_62»;
- 2 взвод і роти у кількості 15 чоловік - старший «ОСОБА_64»;
- 2 рота ку кількості 15 чоловік, старший «ОСОБА_65».
Після заміни особового складу, приблизно через 1 годину позивач повернувся до ВСП батальйону в н.п. Дубово-Василівка.
Близько 14.00 здійснювався інтенсивний обстріл їх позицій. Близько 13.00 надійшла доповідь від ОСОБА_25 (у нього був зв'язок з ОСОБА_66 і ОСОБА_67) про поранення 4 військовослужбовців (1 розвідник та 3 хіміка). В районі 13-14.00 позивачу доповів ОСОБА_62 про те, що у нього на позиції1 військовослужбовець загинув. Ще приблизно через 30 хвилин ОСОБА_62 доповів ще про одного 200-го. Близько 15.00 позивач доповів командиру батальйону ОСОБА_26 про те, що необхідно провести заміну кулеметників у зв'язку із втратою боєготовності групи (з 10 чоловік - 2-200, решта 8 - поранені та контужені). Близько 16.00 група була в повному складі евакуйована, а близько 18.00 на позиції зайшла інша група кулеметників в кількості 8 чоловік, старший «ОСОБА_31» ( ОСОБА_2 ). Евакуація здійснювалась після закінчення обстрілу та уточнення інформації щодо обстановки. Активні дії та пересування противника не спостерігались. Так як водій не знав точно куди їхати, позивач поїхав і також допомагав заводити нову групу кулеметників. Не доїжджаючи до позицій, групу висадили та далі її супроводження здійснював ОСОБА_24 (командир кулеметного взводу). Так як було вже дуже темно, військовослужбовці на самі позиції не зайшли, а були поруч з ними і почали там окопуватись. Вночі група кулеметників на чолі з ОСОБА_68 робили запити на відхід з позицій у зв'язку з обстрілами, однак позивач заборонив їм відходити і вони залишились на місці. Близько 5.30 на позиції виїхав старший солдат ОСОБА_27 (евакуаційна група) та ОСОБА_62, які забрали НОМЕР_9 та довели кулеметників до позицій.
Інструктажі з кулеметниками позивач не проводив, сектори стрільби не визначав. Зазначені заходи повинні були бути проведені на КСП батальйоні перед відправкою військовослужбовців на позиції. Близько 8.00 24.02.2023 їх поміняли (крім кулеметників, які заступили напередодні ввечері). Позивача змінив капітан ОСОБА_28 (Снайпер). Жодних розвідданих позивачу не надавалось ні перед заступанням на чергування, ні під час чергування. Під час його чергування всі позиції залишалися. Самовільного залишення позицій не було. Відмов від виконання бойових наказів (розпоряджень) також не було.
З наданих ОСОБА_5 , позивний «ОСОБА_62», пояснень від 03.03.2023 вбачається наступне: близько 5.00 24.02.2023 він на медавтомобілі разом з водієм ОСОБА_29 (військовослужбовець 8 осб) вибули на позиції для того, щоб забрати тіла військовослужбовців, які загинули напередодні під час бою. Поки вони їхали, звуків обстрілів або боїв він не чув. Близько 5.30, не доїжджаючи до позицій близько 300-400 метрів вони побачили ОСОБА_69, який виходив їм назустріч. Авто зупинилось, ОСОБА_5 вийшов з машини та пішов у напрямку позицій, а ОСОБА_31 та інші військовослужбовці пішли за ним. ОСОБА_5 привів їх на позиції, де вони повинні були оборонятися. Забравши тіла загиблих та винісши їх до дороги, ОСОБА_5 викликав автомобіль для евакуації. Протягом хвилини, поки під'їжджав автомобіль, ОСОБА_5 розповів ОСОБА_30 , де ще знаходяться окопи з їх позиції. Під час завантаження тіл всі військовослужбовці були біля авто. ОСОБА_5 сів в авто та поїхав, а ОСОБА_31 із своїми військовослужбовцями залишились на позиціях. ОСОБА_31 нічого не запитував у ОСОБА_5 , а останній нічого йому не розповідав так як відчував себе погано. Після від'їзду звуків вибухів або обстрілів він не чув. Вважає, що після того, як він показував ОСОБА_30 позиції від початку і до краю, крім того, він на них був, ОСОБА_31 повинен був розуміти та знати, які саме позиції він повинен був обороняти.
З наданих ОСОБА_2 (позивний « ОСОБА_31 ») пояснень від 02.03.2023 вбачається наступне: 23.02.2023 ТВО командира кулеметного взводу, позивний «ОСОБА_70», близько 18.00 прибув до їх групи, яка знаходилась у школі н.п. Міньківка, та повідомив, що їх групі (9 чоловік) необхідно зібратись і прибути до штабу. Після прибуття до штабу підполковник ОСОБА_32 визначив їм завдання виїхати до позицій та копати окопи позаду позицій. Місце на карті визначив приблизно х-90378, у-22473. По дорозі в н.п. Дубово-Василівка до них в авто підсів заступник командира, позивний « ОСОБА_33 » (позивач) та було продовжено рух. Коли вони опинились у полі, ОСОБА_33 дав команду вигружатися, після цього повідомив їм, що у ОСОБА_34 , який був на позиціях, 2 - 200 та 8 - 300 та змінив їх завдання, повідомив, що вони повинні зайняти та обороняти позиції Туза. По прибуттю до ОСОБА_4 та його групи вийшов військовослужбовець з позивним ОСОБА_35 . ОСОБА_33 з ними не пішов, а розвернувся і поїхав. ОСОБА_24 повів їх у напрямку позицій, але до самих позицій не довів. До позицій вони не дійшли, тому що ОСОБА_24 сказав, що там ніби вже орки, тому бути на місці та окопуватись. Він вказав місце рукою в лісосмузі орієнтовно х: 53-90303, у:74-22786. По прибуттю ні ОСОБА_33 , ні ОСОБА_35 не пояснили ОСОБА_4 та його групі, де ворог, де і хто є сусідами. ОСОБА_24 сказав контролювати лівий фланг, який не зрозумів та не уточнював.
ОСОБА_4 про те, що їх не довели до позиції, доповів ОСОБА_36 , але він сказав, що на позиціях нікого немає і щоб вони йшли їх займати. Однак було темно і ОСОБА_4 з групою нічого не бачили, тому залишались там, де прийшли. ОСОБА_4 визначив завдання ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 )і ОСОБА_39 спостерігати за місцевістю у тепловізори. ОСОБА_52 ( ОСОБА_40 ) прикривав спостерігачів. ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 ), ОСОБА_43 ( ОСОБА_44 ), ОСОБА_45 ( ОСОБА_46 , ОСОБА_4 , ОСОБА_47 ( ОСОБА_48 , ОСОБА_49 ( ОСОБА_50 почали окопуватись (було всього 3 лопати). Приблизно через годину-півтори лопати та сокира почали спадати з держаків, що не дозволяло нормально копати. ОСОБА_4 доповів ОСОБА_36 про проблему, і він сказав, що там десь повинні бути ще лопати, які вони пошукали, але не знайшли та намагалися знову копати, проте не виходило. ОСОБА_4 знову доповів ОСОБА_36 , але він не відповів. Далі ОСОБА_4 з групою почули звук дрона та їх почали обстрілювати з мінометів та АГС-17, про що ОСОБА_4 відразу доповів ОСОБА_36 . По рації хтось (хто саме, не знає) вказав позиції, з яких б'ють орки, на що ОСОБА_33 повідомив, що немає чим по ним бити.
За ніч їх обстрілювали близько 3-4 разів, загалом обстріл тривав до ранку. Вночі ОСОБА_4 запитував у ОСОБА_51 , що їм робити, тому що вони постійно під обстрілом без нормальних окопів. ОСОБА_33 сказав, що треба протриматись, а вранці близько 5 години хтось приїде і проведе їх на позиції. Близько 7 ранку приїхав ОСОБА_62 та попросив допомоги витягнути з позицій 200х. ОСОБА_52 залишився, а решта побігли з Тузом допомагати транспортувати 200х. Транспортування зайняло близько 10 хвилин, після цього вони повернулись до ОСОБА_53 , так як позицій там фактично не залишалось, дерева були всі поломані, окопи практично вирівняні внаслідок численних вибухів. Коли вони поверталися до ОСОБА_53 , по старим позиціям почався мінометний обстріл, про що ОСОБА_4 доповів ОСОБА_36 . Він сказав лягати і лежати, так як о 7 ранку їх замінять. Пізніше ОСОБА_33 повідомив ОСОБА_4 , що їх міняти не будуть, а нова зміна підвезе лопати, однак зміна цього не зробила. Близько 10 ранку ОСОБА_4 побачив як відбувається зміна на інших позиціях. Під час зміни в одну з вантажних машин (їх було 2) противник влучив з ПТУРа, також було ще 2 постріли, проте вони не влучили. Також під час початку зміни почалися масовані обстріли з мінометів всіх позицій, у тому числі і позиції, яку займав ОСОБА_4 та його група. Він одразу доповів ОСОБА_36 і запитав, що робити. ОСОБА_33 сказав відвести людей на безпечну відстань і вони відійшли назад по посадці приблизно на 100-150 метрів. В особового складу почала з'являтись паніка, так як незрозуміло, для чого вони там знаходяться. Вийшовши на дорогу, вони побачили як по дорозі йшли поранені і контужені (3 чи 4 чоловіки) в напрямку тилу з інших підрозділів. Також серед них були і неушкоджені противотанкісти - 4 чоловіки та 1 чоловік з 1-ї роти 8 осб. ОСОБА_4 сказав, що вони зійшли з дороги і запитав, куди вони йдуть, на що отримав відповідь, що їх обстрілюють, допомоги немає і вони йдуть з позицій. Вони усі разом вирішили об'єднатись і разом піти по дорозі, не знаючи, куди йдуть.
Дійшовши до перехрестя, вони побачили УАЗ, який під'їхав, забрав 300-х та поїхав у зворотному напрямку. Вони не знали, що робити, тому пішли вслід за авто та, трохи пройшовши, побачили своїх військовослужбовців. До них підійшов ОСОБА_54 , запитав, хто старший. ОСОБА_4 представився і у них відбулась розмова на підвищених тонах. ОСОБА_4 розповів ОСОБА_55 про все, що сталося вночі і запитав, чи знає він про це. Спайпер сказав, що не знає та зв'язався по рації з комбатом, після чого сказав, що у розпорядженні ОСОБА_4 4 військовослужбовці, яких вони зустріли раніше і сказав зайняти позицію в цій посадці, в якій вони знаходились. Після цього він показав маршрут до села, у разі необхідності, залишив їх і пішов. При цьому, він весь час був розгублений. Близько 2-3 годин вони стояли в цій посадці, після чого з їхнього боку почав стріляти танк, а зі сторони противника знову почався мінометний обстріл по позиції, де вони знаходились. ОСОБА_4 відразу доповів ОСОБА_55 , що їх знову обстрілюють і що вони відходять у село. Доповідь під час відходу ОСОБА_4 повторював 2-3 рази, однак відповіді не було. Коли вони підходили до села, на зв'язок вийшов ОСОБА_54 та сказав повертатись на позицію ОСОБА_34 . По рації хтось сказав, що їх туди відправляти не можна та запросив підтримку артилерії. Снайпер промовчав і нічого не сказав. ОСОБА_4 доповів ОСОБА_55 , що його хлопці втомлені та приглушені і туди не підуть, на що він сказав «Сам іди». ОСОБА_4 не знав, що йому сказати і вони пішли у село та сіли біля якоїсь хати.
В поясненнях ОСОБА_17 (позивний « ОСОБА_54 ») від 02.03.2023 зазначено, що 24.02.2023 він заступив на чергування по взаємодії з управлінням 37 омпб 56 омпбр на спільному КПС, який знаходиться в н.п. Дубово-Василівка. О 7.00 він прибув на точку зустрічі разом з особовим складом, який повинен був заступити на позиції (замінити попередніх всл) (3 групи: 1 група - старший позивний ОСОБА_56 , 2 група - старший - позивний ОСОБА_57 , 3 група - старший позивний - ОСОБА_58 , 4 група - позивний ОСОБА_31 ). 2 група ОСОБА_57 зайняла позицію біля дамби, 3 група ОСОБА_59 2 зайняли позицію на краю лісопосадки справа від поля, справа і ззаду від позиції ОСОБА_57 , прикривали правий фланг ОСОБА_57 і підходи ззаду. 4 група ОСОБА_31 знаходилася зліва і ззаду від Комрад, прикривали лівий фланг Комрад і напрямок зі сторони н. п. Верхівка. Приблизно о 7.30 під час зміни на позиції ОСОБА_57 почався обстріл позиції противником з ПТУРів (3 постріли). Приблизно о 9.30 почався мінометний обстріл позицій, який тривав приблизно до 11.00. В результаті обстрілу на Лела - 5 поранених, на ОСОБА_57 - 4 поранених, на ОСОБА_58 - 1 загинув, ОСОБА_31 про наявні втрати не доповідав. За рішенням ОСОБА_71 викликано 2 групи евакуації, які евакуювали поранених. Близько 11.10 оператор БПЛА повідомив, що всл 8 осб відходять з позицій, у зв'язку з чим ОСОБА_28 висунувся, щоб перехопити всл з ОСОБА_31 і повернути їх на позиції. Приблизно о 12.00 зміг перехопити всл з ОСОБА_68 і, як виявилося, з ОСОБА_59 2 на відстані приблизно 1,5 км вглиб від позицій. Зазначені військовослужбовці категорично відмовилися повернутися на позиції, у зв'язку з чим ОСОБА_28 наказав їм зайняти оборону на краю лісопосадки біля дороги, щоб не допустити прориву противника вглиб, що вони виконали. Після цього, приблизно о 12.10 ОСОБА_28 спробував зв'язатися з ОСОБА_57 , однак відповіді не отримав. Тоді викликав ОСОБА_60 і вони змогли встановити зв'язок з ОСОБА_57 , який доповів, що бачить противника і розпочався штурм їх позицій. Приблизно через 15 хвилин після цього звуки стрілецького бою з напрямку ОСОБА_57 припинилися, після чого ОСОБА_28 не зміг зв'язатися з ОСОБА_57 . 01.03.2023 з представниками 8 осб зв'язалися родичі всл, які були на позиції ОСОБА_57 і повідомили, що з ними зв'язались представники росіян і повідомили, що взяли в полон 13 всл (з ОСОБА_57 ), дали поспілкуватися з 1 всл, який підтвердив, що інші в полоні.
Причинами, через що були втрачені позиції, вважає самовільне залишення опорних пунктів всл з групи ОСОБА_31 , що відкрило лівий фланг позицій ОСОБА_57 і взяли ОСОБА_57 в кільце. Причинами, через які всл з ОСОБА_31 та ОСОБА_59 2 самовільно покинули свої позиції, вважає, що це страх за своє життя, викликаний попередніми втратами їх побратимів. Рівень взаємодії з 37 омпб був на належному рівні, однак, 37 омпб не змогла забезпечити належну контрмінометну боротьбу.
З наданих військовослужбовцями, у тому числі позивачем, пояснень вбачається, що група під командуванням ОСОБА_4 (позивний - ОСОБА_31 ) 23.02.2023 близько 19.00 замінила групу під командуванням ОСОБА_61 (позивний - ОСОБА_62 ) в районі позиції, яку вони повинні були утримувати.
При цьому, сторонами не заперечується, що група під командуванням ОСОБА_4 належну позицію не зайняла ні 23.02.2023, ні 24.02.2023 (у період командування означеним підрозділом ОСОБА_1 ), на таку позицію не була заведена. Крім того, перебуваючи неподалік з позицією, яку мала б зайняти група під командуванням ОСОБА_4 , останньому не було надано допомогу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків у ніч з 23 на 24 лютого 2023 року.
Відповідно до підпункту 3.1.19 акта службового розслідування у ході службового розслідування комісією встановлено, що група військовослужбовців 8 осб у кількості 9 військовослужбовців під командуванням солдата ОСОБА_2 24.02.2023 належно не виконала бойове завдання, а саме: не зайняла визначені позиції та в подальшому самовільно залишила поле бою, що створило умови для оточення та взяття в полон групи військовослужбовців 8 осб, яка знаходиться біля дамби, в кількості 13 осіб і втрати позицій. Група військовослужбовців 8 осб у кількості 3 військовослужбовців під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 фактично втратила боєздатність (із 4 військовослужбовців 1 загинув, 1 отримав контузію та у 1 погіршився стан здоров'я) та у зв'язку з стрілецьким вогнем з напряму, де повинна була зайняти оборону група під командуванням солдата ОСОБА_2 , що свідчило про ознаки оточення противником та неможливістю зв'язатися з командуванням, з метою збереження життя особового складу за командою ОСОБА_3 відійшла.
Встановлено, що умовою, яка сприяла самовільному залишенню особовим складом 8 осб групою під командуванням солдата ОСОБА_2 позицій у смузі відповідальності 56 омпбр є неналежна організація виконання поставленого завдання старшим зведеної групи - ОСОБА_1 , який не завів групу під командуванням ОСОБА_2 на визначені позиції та не забезпечив контроль виконання бойового завдання.
Таким чином в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення ним вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ в частині зобов'язання свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України і чесно виконувати військовий обов'язок; статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ в частині зобов'язання виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; пункту 13 розділу 1 Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗСУ (частина ІІ) в частині зобов'язання вказати у бойовому розпорядженні висновки з оцінювання противника, завдання, що виконуються силами та засобами старшого командира на напрямку дій підрозділу, бойове завдання підрозділу та час готовності до дій; пункту 16 розділу І бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗСУ (частина ІІ) в частині зобов'язання особисто перевірити на місці готовність підрозділу до виконання бойового завдання, надавати допомогу підрозділу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків, перевірити повноту та якість виконання заходів із організації вогневого ураження та взаємодії; пункту 17 (1.2.4 Управління у ході ведення бою (дій)) розділу І Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗСУ (частина ІІ) в частині зобов'язання здійснювати збір даних про обстановку та їх оцінювання, підтримувати безперервну взаємодію, здійснювати контроль за виконанням підрозділами наказів і надавати їм необхідну допомогу.
Встановлено, що причиною, яка сприяла самовільному залишенню особовим складом 8 осб групою під командуванням солдата ОСОБА_2 позицій в смузі відповідальності 56 омпбр є страх за власне життя та неспроможність командира 3 відділення кулеметного взводу 8 осб солдата ОСОБА_2 забезпечити управління підпорядкованим підрозділом.
Комісія під час проведення службового розслідування на основі аналізу отриманої інформації та зібраних у сукупності доказів прийшла до наступних висновків: позивач неналежно поставив бойові завдання підрозділам та неналежно надав бойове розпорядження старшому групи військовослужбовців зведеного підрозділу 8 осб солдату ОСОБА_2 , зокрема, не вказав висновки з оцінювання противника, завдання, що виконуються силами та засобами старшого командира на напрямку дій підрозділу, бойове завдання підрозділу та час готовності до дій, особисто не перевірив на місці готовність підрозділу до виконання бойового завдання, не надав допомогу підрозділу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків, не перевірив повноту та якість виконання заходів із організації вогневого ураження, взаємодії, неналежно здійснив збір даних про обстановку та їх оцінювання, не забезпечив підтримання безперервної взаємодії, не контролював виконання підрозділами наказів і не надавав їм необхідну допомогу, чим порушив пункти 13, 16, 17 розділу І Бойового статуту (ІІ частина).
Зазначене призвело до того, що група військовослужбовців зведеного підрозділу 8 осб під командуванням солдата ОСОБА_4 фактично не зайняла визначені бойовим розпорядженням капітана ОСОБА_1 позиції і противник зміг зайти на ці позиції та здійснити вогневе ураження групи під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 , яка через це вимушена переміщуватися, і в подальшому групу у складі 13 військовослужбовців було оточено та взято в полон на позиції біля дамби, що є істотною шкодою інтересам держави та суспільства.
Виходячи з матеріалів службового розслідування вбачається, що вина позивача виражається у формі непрямого умислу.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, є особиста недисциплінованість та неналежне виконання своїх службових обов'язків, зокрема, позивачем.
Обтяжуючими обставинами є вчинення правопорушення в умовах воєнного стану. Пом'якшуючими обставинами є службова характеристика ОСОБА_1 , відповідно до якої за час проходження служби він зарекомендував себе з позитивної сторони та відповідно до копії службової картки стягнень не обліковано.
За загальноприйнятим визначенням позиція - це ділянка місцевості, зайнята військами і обладнана для ведення оборони або як вихідний рубіж для наступу.
Відповідно до пунктів 13, 16 розділу І Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України (частина ІІ), затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30. 12.2016 № 605 (далі по тексту - Бойовий статут), у бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує: висновки з оцінювання противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій роти (взводу); бойове завдання роти (взводу); час готовності до дій. При необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання батальйону (роти), сусідів та інші дані.
Практична робота у підпорядкованих підрозділах командиром батальйону (роти) проводиться, як правило, після завершення виконання основних заходів з організації бою (дій). Командир особисто або через своїх заступників (штаб батальйону) перевіряє на місці готовність підрозділів до виконання бойового завдання, надає командирам підрозділів допомогу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків.
У підрозділах перевіряється їх стан, укомплектованість особовим складом, озброєнням і технікою, забезпеченість боєприпасами, паливом, іншими МтЗ, при наявності часу - злагодженість підрозділів.
Під час роботи з командирами підрозділів визначається відповідність прийнятих ними рішень до поставлених бойових завдань; перевіряється повнота і якість виконання заходів з організації вогневого ураження, взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою (дій). Командир батальйону (роти) сумісно з підлеглими командирами може розглядати способи виконання основних завдань і порядок дій підрозділів за окремими етапами бою (дій).
Згідно з пунктом 17 (1.2.4 Управління у ході ведення бою (дій)) розділу І Бойового статуту робота командира батальйону (роти) з управління підрозділами у ході ведення бою (дій) спрямовується на реалізацію прийнятого рішення. Вона включає: спостереження за результатами дій підрозділів та вогню, збір даних про обстановку та її оцінювання, своєчасне уточнення і доведення до підлеглих уточнених завдань; підтримання безперервної взаємодії та всебічного забезпечення бою (дій); здійснення контролю за виконанням підрозділами наказів і надання їм необхідної допомоги.
У ході ведення бою (дій) можуть уточнюватися бойові завдання підрозділам, окремі питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення. У разі різкої зміни обстановки командир батальйону (роти) зобов'язаний уточнити своє рішення або прийняти нове та доповісти про нього старшому командиру.
Водночас, як встановлено під час проведення службового розслідування та підтверджується матеріалами справи, під час чергування у період з 23 по 24 лютого 2023 року позивач неналежно надав бойове розпорядження старшому групи військовослужбовців зведеного підрозділу 8 осб солдату ОСОБА_2 , зокрема, не вказав висновки з оцінювання противника, завдання, що виконуються силами та засобами старшого командира на напрямку дій підрозділу, бойове завдання підрозділу та час готовності до дій; особисто не перевірив на місці готовність підрозділу до виконання бойового завдання; не надав допомогу підрозділу у вирішенні проблемних питань та усуненні недоліків; не перевірив повноту та якість виконання заходів із організації вогневого ураження, взаємодії; неналежно здійснив збір даних про обстановку та їх оцінювання; не забезпечив підтримання безперервної взаємодії; не контролював виконання підрозділами наказів і не надавав їм необхідну допомогу, чим порушив пункти 13, 16, 17 розділу І Бойового статуту (ІІ частина).
Зазначене призвело до того, що група військовослужбовців зведеного підрозділу 8 осб під командуванням солдата ОСОБА_4 фактично не зайняла визначені бойовим розпорядженням капітана ОСОБА_1 позиції та в подальшому покинула позиції, які знаходились неподалік від позицій, що повинна була зайняти означена група, та, як наслідок, противник зміг зайти на ці позиції та здійснити вогневе ураження групи під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 , яка через це вимушена переміщуватися, і в подальшому групу у складі 13 військовослужбовців було оточено та взято в полон на позиції біля дамби, що є істотною шкодою інтересам держави та суспільства.
Судом береться до уваги той факт, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини.
Поряд із цим, суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного правопорушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2018 у справі №807/1325/16 вже формував правову позицію, яка полягає у тому, що Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2023 у справі № 380/12332/20.
Це узгоджується з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, де передбачено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2020 у справі № 805/4255/16-а, від 10.04.2019 у справі № 813/3020/16, від 28.02.2020 у справі № 620/1355/19, від 18.02.2021 у справі №1.380.2019.000616, від 22.10.2021 у справі № 460/2869/18.
Таким чином, з огляду на встановлені у цій справі обставини суд дійшов висновку, що прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем було дотримано процедуру, враховано характер та обставини правопорушення, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, а обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення, який не є найсуворішим, не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності складу дисциплінарного правопорушення позивача.
Щодо доводів позивача про невідповідність та суперечності у датах, коли трапилась подія, що призвела до призначення службового розслідування, суд зазначає таке.
З тексту наказу командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 №68од/дск вбачається, що службове розслідування призначено з метою уточнення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню 26.02.2023 особовим складом 8 осб позицій в смузі відповідальності 56 омб, його неготовності до виконання бойових завдань відповідно до термінового бойового донесення командира 8 осб від 26.02.2023 №204т.
З термінового бойового донесення командира 8 осб №204т від 26.02.2024 вбачається, що він дійсним доповідає, що станом на 26.02.2024 особовий склад 8 осб не готовий до виконання бойового завдання, а саме: слабкий морально-психічний стан у підрозділах; 50% особового складу потребує лікування; оснащення підрозділів легкою стрілецькою зброєю; легко-броньована/броньована техніка відсутня. В зв'язку з вищеперейменованими проблемними питаннями немає особового складу, який би міг виконувати бойове завдання.
Виходячи з текстуального викладу наказу про призначення службового розслідування, підставами для його призначення були:
1) уточнення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню 26.02.2023 особовим складом 8 осб позицій в смузі відповідальності 56 омб;
2) неготовність особового складу 8 осб до виконання бойових завдань відповідно до термінового бойового донесення командира 8 осб від 26.02.2023 №204т.
Водночас, виходячи з матеріалів службового розслідування мало місце самовільне залишення особовим складом 8 осб під командуванням солдата ОСОБА_2 позицій в смузі відповідальності 56 омб не 26.02.2023, як зазначено у наказі від 28.02.2023 №68од/дск та, як наслідок, у подальших запитах та відповідях на такі запити, а 24.02.2023, що підтверджується поясненнями позивача та інших військовослужбовців, причетних до даної події.
Аналізуючи зміст підсумкового бойового донесення 56 омпбр №209т від 26.02.2023 20.00, судом встановлено, що у розділі «зміни в стані та положенні» зазначено, що 8 осб унаслідок інтенсивного обстрілу з міномету особовий склад у кількості 16 військовослужбовців залишив вогневі позиції 37 омпб (з ВП «ДОК»), на дану позицію зайшов резерв з 10 військовослужбовців. Проте, враховуючи не зазначення дати залишення вогневих позицій групою військовослужбовців 8 осб та виходячи з матеріалів службового розслідування, у суду є підстави вважати, що означена подія відбулась 24.02.2023 та відображена у підсумковому донесенні №209т від 26.02.2023.
З урахуванням означеного у суду є підстави вважати, що в наказі від 28.02.2023 №68од/дск та, як наслідок, у подальших запитах щодо надання пояснень та доказів у межах службового розслідування, наявна технічна описка у даті залишення особовим складом 8 осб під командуванням солдата ОСОБА_2 позицій в смузі відповідальності 56 омб, яке відбулося 24, а не 26 лютого 2023 року. При цьому матеріалами службового розслідування беззаперечно підтверджується, що обставини, які підлягали перевірці, відбулися саме 24, а не 26 лютого 2023 року.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 року у справі № 500/26/22.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наявність технічної помилки у даті залишення особовим складом 8 осб під командуванням солдата ОСОБА_2 позицій в смузі відповідальності 56 омб при винесенні наказу про призначення службового розслідування є формальним технічним недоліком, який не міг вплинути на правомірність оскаржуваного рішення та, як наслідок, не може потягнути за собою безумовне його скасування, за умови прийняття його у відповідності до вимог законодавства та підтвердження наявності складу проступку.
Доводи позивача щодо незаконності спірного наказу з огляду на необ'єктивність проведення службового розслідування, їх обвинувального характеру та упередженого ставлення відхиляються судом як такі, що не доведені позивачем та не підтверджені матеріалами справи, а тому, на переконання суду, є його суб'єктивним твердженням, яке не містить документального підтвердження.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо не зазначення в акті службового розслідування роз'яснень щодо того, у чому саме виразилось порушення низки статей Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Бойового статуту, з огляду на наявність в акті опису виявлених порушень, які відображені також у спірному наказі.
Доводи позивача щодо відсутності у спірному наказі відомостей про настання тяжких наслідків від його дій (бездіяльності) відхиляються судом з огляду на їх недоведеність та спростування за результатами текстуального аналізу оскаржуваного наказу, в якому зазначено, що такі дії призвели до того, що група військовослужбовців зведеного підрозділу 8 ОСБ під командуванням ОСОБА_2 фактично не зайняла визначені бойовим розпорядженням позиції капітана ОСОБА_1 і противник зміг зайти на ці позиції та здійснити вогневе ураження групи під командуванням старшого сержанта ОСОБА_3 , яка через це була вимушена переміщуватися, і в подальшому групу у складі 13 військовослужбовців було оточено та взято в полон на позиції біля дамби, що є істотною шкодою інтересам держави та суспільства.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.