18 лютого 2025 року Справа № 280/678/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Частюка В.О. від 21.01.2025 ВП № 7456005 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн. скасувати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення суду по справі №280/7114/22 не виконано з поважних причин, оскільки пенсійна справа ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 не передавалася. З метою виконання рішення суду по справі № 280/7114/22 Головне управління звернулося до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області». Останнє листом від 14.12.2023 № 6470/5 повідомило, що архівна пенсійна справа ОСОБА_1 була знищена у 2023 році Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області у зв'язку із закінченням строку її зберігання. На лист Головного управління від 11.12.2024 № 0800-0309-8/113427 Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань відмовило у надані документів для призначення пенсії ОСОБА_1 , оскільки він із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не звертався. Вважає, що Головним управлінням було вжито всіх можливих заходів щодо повного виконання рішення суду, про що було повідомлено в рамках виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 74156005). Накладення штрафу не призведе до виконання рішення суду. Вказує, що виконання рішення суду можливе лише шляхом надання ОСОБА_1 необхідних документів для поновлення виплати пенсії. Незважаючи на зазначені обставини, на позивача накладено штраф, який пенсійний орган вважає протиправним. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження» від 03 лютого 2025 року по справі №280/678/25 доставлено до електронного кабінету Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 04 лютого 2025 року.
Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк та станом на момент розгляду справи до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №280/7114/22, яке набрало законної сили 23 жовтня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - Акерман Олега Матвійовича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.04.2022 про відмову в поновленні виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
31 січня 2024 року Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
16.02.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №74156005 з виконання вищенаведеного виконавчого листа.
21.01.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про накладення штрафу ВП №74156005, якою на Головне управління ПФУ в Запорізькій області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду.
Головне управління ПФУ в Запорізькій області зверталось до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» з запитом про надання архівної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Листом Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 12.12.2023 № 33/28-4229 повідомлено про неможливість надання документів для поновлення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №280/7114/22 у зв'язку з їх знищенням.
Крім того, на лист Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 11.12.2024 №0800-0309-8/113427, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань надано відповідь від 19.12.2024, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Міжрегіонального управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не звертався.
Позивач вважає, що ним вчинено всіх можливих та передбачених чинним законодавством дій з метою виконання рішення суду, виконання рішення суду можливе лише шляхом надання ОСОБА_1 необхідних документів для поновлення виплати пенсії.
Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу від 21.01.2025, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Із досліджених судом матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження встановлено, що ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №280/7114/22 не виконало, перерахунок розміру та поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, не здійснено.
Невиконання рішення суду боржник обґрунтовує відсутністю пенсійної справи, інших необхідних документів для поновлення виплати пенсії, однак, на думку суду, таке твердження не звільняє пенсійний орган від виконання функції щодо нарахування та виплати стягувачу пенсії, тим паче на виконання судового рішення.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262).
Відповідно до статті 49 Закону №2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи №280/7114/22 суд дійшов наступних висновків:
«… З матеріалів справи судом встановлено, що позивач за призначенням пенсії звернувся безпосередньо до відповідача, проте відповідач рішенням від 07.04.2022 відмовив у задоволенні його заяви з посиланням на те, що документи від Головного управління Національної поліції до нього не надходили, а також на те, що документи для призначення пенсії особисто ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області не подавались. …
Судом при розгляді справи №280/11552/21 було встановлено, що 29.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику МВС, до заяви додано: нотаріально засвідчені копії довіреності, паспорта; заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок; засвідчена копія довідки про розмір грошового атестату та розрахунку вислуги років; копія картки платника податків; копія пенсійного посвідчення; копія паспорта представника.
Відповідно до приписів ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Відповідно до пункту 14 Порядку №3-1, орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що вказаними положеннями Порядку №22-1 та Порядку №3-1 передбачена можливість подачі заяви про призначення (поновлення) пенсії як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому, така заява подається за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, у цьому випадку, до виїзду за кордон.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду: від 11 липня 2019 року у справі №812/564/18, від 1 жовтня 2019 року у справі №826/3943/16, від 31 жовтня 2019 року у справі №160/7699/18, від 30 січня 2020 року у справі №489/5194/16-а, від 5 лютого 2020 року у справі №501/28/17 та від 31 березня 2020 року у справі №826/14837/16, від 18 травня 2022 року у справі №160/5259/20, від 04 липня 2022 року у справі №380/22572/21, яка застосована судом до відносин, які виникли у справі, яка розглядається.
Позивач до виїзду до Ізраїлю мав зареєстроване місце проживання на території Запорізької області (м.Запоріжжя, вул. Правди, буд. 47-А, кв. 3), отже і подавати заяву про призначення (поновлення) пенсії позивач (представник позивача) повинен саме до ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Також, системний аналіз норм Закону №2262-ХІІ, Порядку №3-1 дає підстави для висновку, що ними розрізняються поняття органу, до якого особа звертається за призначенням пенсії за вислугу років та органу, який здійснює призначення такої пенсії. Проте, враховуючи положення статті 48 Закону №2262-ХІІ та пунктів 1, 14 Порядку №3-1, особа має право звернутись із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років як до уповноваженого структурного підрозділу органу, в якому особа проходила службу, так і безпосередньо до головного управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (як органу, що призначає пенсії). Зокрема, можливість особи прямо звертатись до органу, що призначає пенсії обумовлена пунктом 14 Порядку №3-1.
При цьому в разі подання особою неповного пакету документів для призначення/поновлення пенсії, відповідне головне управління Пенсійного фонду наділене повноваженнями вимагати до оформлення поданих документів, а також подання додаткових документів заявником.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 09.09.2020 по справі №243/6213/17 та від 14.03.2023 у справі №280/3644/22, та враховується судом під час прийняття рішення у даній справі.
У оскаржуваному рішенні не зазначено про необхідність надання позивачем (представником позивача) додаткових документів.
Таким чином вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.04.2022 про відмову в поновленні виплати пенсії за вислугу років, а також зобов'язання відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років позивачу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. …».
Суд зазначає, що до компетенції Пенсійного фонду віднесено функцію по призначенню пенсії та підготовки документів для її виплати.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 , як пенсіонер, якому у судовому порядку відновлено право на отримання раніше призначеної пенсії, не повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права на її отримання через знищення пенсійної справи.
Саме Головне управління ПФУ в Запорізькій області, як орган, котрий призначає пенсії, зобов'язане поновити її виплату ОСОБА_1 не перекладаючи на нього відповідальність за відсутність пенсійної справи.
При цьому суд зазначає, що пенсійний орган має у розпорядженні матеріали справи №280/11552/21, №280/7114/22, а саме: нотаріально засвідчені копії довіреності, паспорта; заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок; засвідчена копія довідки про розмір грошового атестату та розрахунку вислуги років; копія картки платника податків; копія пенсійного посвідчення; та інші документи.
Крім того, у позовній заяві Головне управління ПФУ в Запорізькій області зазначило, що виконання рішення суду можливе лише шляхом надання ОСОБА_1 необхідних документів для поновлення виплати пенсії.
Проте, ГУ ПФУ в Запорізькій області не вжито заходів безпосереднього звернення до ОСОБА_1 або його представника про надання додаткових документів, як і не зазначено про те, які саме документи необхідні для поновлення виплати пенсії.
Виходячи з того, що перерахунок розміру та поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, не здійснено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №280/7114/22 не виконано, а за відсутності доказів вчинення позивачем будь-яких дій по поновленню виплати пенсії, рішення суду не виконано без поважних причин.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ні підставі викладеного, суд робить висновок, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69095, м.Запоріжжя, вул.Приходська, 58, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.02.2025.
Суддя Ж.М. Чернова