Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
19 лютого 2025 року Справа №640/10779/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тродар» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
15 липня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Тродар» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві 15.06.2021 №4975-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОДАР» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2021 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00657790704 від 31.08.2021 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 172 611,00 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00657770704 від 31.08.2021 про завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2021 року в сумі 57 927,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 28 963,50 грн.
20 липня 2022 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г. постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі. Вказаною ухвалою позивачу поновлено строк звернення до суду.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/10779/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
11 лютого 2025 року проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа № 640/10779/22 передана на розгляд судді Лазарєву В.В.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 15.06.2021 року №4975-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОДАР» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2021 року; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00657790704 від 31.08.2021; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00657770704 від 31.08.2021.
Наказ від 15.06.2021 року №4975-п отримано позивачем 25.06.2021 року, про що свідчить підпис посадової особи товариства в направленні на перевірку. Податкові повідомлення-рішення від 31.08.2021 року отримані позивачем 13.09.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
В той же час, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 15.07.2022 року. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.
У постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також, Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватись наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, у яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.
З системного аналізу зазначених вище правових норм та судової практики слідує, що податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, з урахуванням зміни судової практики, платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінюючи зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення з огляду на таке.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що вчасно звернутись до суду із позовом завадило введення воєнного стану на території України, що в свою чергу істотно вплинуло на товариство та на режим його роботи.
Суд звертає увагу, що заява про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду не містить доказів, що неможливість вчасного звернення до суду зумовлена введенням воєнного стану на території України.
Більш того, згідно інформаційного листа ТОВ «СКОФІ» (а.с. 88) протягом березня-квітня 2022 року ТОВ «ТРОДАР» не мало доступу до приміщення за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д. Разом з цим, позивачем не надано доказів про відсутність доступу працівників товариства до приміщення в період з 25 червня 2021 року до 28 лютого 2022 року. Суд наголошує, що позивач був обізнанний про видання оскаржуваного наказу 25.06.21 (дата вручення наказу), про податковимі-повідомлення рішення 13.09.21 (дата отримання рішень).
Посилання представника позивача на зайнятість керівника ТОВ «ТРОДАР» Бойченко Раіси Леонідівни постійним доглядом за своєю матір'ю, суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що позивач є юридичною особою, тому труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників задля належного функціонування товариства не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутись до суду в межах встановленого законодавством строку.
Отже вказані позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У відповідності до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
Суд не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тродар» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу на перевірку, податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв