Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2025 року Справа№200/8561/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (36000, Полтавська область, м.Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, в якому просив суд:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області неправомірними, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 07.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 28.02.2024;
зобов'язати Головне управління ПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та у пільгових розмірах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 21.04.2022 по 28.02.2024, а також період роботи 04.07.2001-21.05.2005, 21.01.2011-11.12.2012, 11.02.2013-24.01.2014, 11.02.2014-02.11.2014, 27.11.2014-02.11.2017, 20.11.2017-28.02.2024 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8 та повторно розглянути його заяву від 24.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах та у пільгових розмірах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви про призначення пенсії від 28.02.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 28.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через засіб електронного веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду. Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності Відповідачем, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1. 07.03.2024 Відповідачем було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії № 057350006830, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. До пільгового стажу не зарахований період з 20.04.2022 по 28.02.2024 у зв'язку з проходженням позивачем військової служби в особливий період, період з 11.02. 2013 по 24.01.2014 зарахований за Списком №1, однак має бути зарахований як пільговий стаж за провідною професією, що дає право на призначення пенсії за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування». Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував у пільговий стаж роботи період роботи з повним робочим днем під землею період військової служби в особливий період, а також не вірно обрахував стаж за період за провідною професією, тому змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів. Також, позивач зазначає, що відповідачем не було застосовано роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 р. "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні права, у зв'язку із чим звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк.
Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов. У відзиві Відповідач зазначив, що Позивач, 28.02.2024 року повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши наступні документи: трудову книжку, посвідчення учасника бойових дій, диплом, довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, диплом про навчання. Накази про атестацію робочих місць, паспорт, код. Вказана заява, за принципом екстериторіальності, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Аналіз наданих документів показує, що пільговий стаж роботи становить: -роботи підземні, професії за постановою № 202 (25 років) - 18 років 06 місяців 00 днів, - роботи підземні провідні професії (20) - 13 років 02 місяці 05 днів - страховий стаж у пільговому обчисленні - 39 років 02 місяці 25 днів - пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 15 років 10 місяців 23 дні. До загального та пільгового стажу зараховано всі періоду. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №057350006830 від 07.03.2024 про відмову ОСОБА_2 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини З статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. На підстав вищевикладеного, вважаємо, що Позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а його права та законні інтереси Управлінням не порушено.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 27 вересня 2023 року, Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 , Позивач в спірний період працював:
04.07.2001 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті на ДВАТ Шахта «Білицька»;
16.08.2001 року переведений гірником підземним з повним робочим днем в шахті;
24.02.2003 року переведений учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті;
08.04.2003 року переведений гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті;
21.02.2005 року звільнений за станом здоров'я;
21.01.2011 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Краснолиманське»;
11.12.2012 року звільнений за власним бажанням;
11.02.2013 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»;
24.01.2014 року звільнений за власним бажанням.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_5 , Позивач в спірний період працював:
27.11.2014 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»;
02.11.2017 року звільнений за власним бажанням;
20.11.2017 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ВСП «Шахтоуправління «Добропільське»;
25.01.2021 року звільнено за переведенням до ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»;
26.01.2021 року прийнятий за переведенням гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті.
Запис про звільнення відсутній.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_6 від 07 вересня 2022 року, Позивач 07.04.2022 року призваний по мобілізації у Збройні Сили України.
Згідно довідки від 25.04.2022 року № 2094, Позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_7 з 21.04.2022 по теперішній час.
Згідно довідки від 15.04.2023 року №217/д/27, Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_8 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_8 (по стройовій частині) від 01.09.2023 року №250, Позивача, з 01 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.02.2024 року Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350006830 від 07.03.2024 року у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В рішенні Відповідачем було зазначено, що за результатами розгляду документів доданих до заяви до загального та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Страховий стаж особи у пільговому обчисленні становить 39 років 02 місяці 25 днів. Пільговий стаж особи на підземних роботах (25 років) становить 18 років 06 місяців, роботи підземні провідні професії (20) - 13 років 02 місяці 05 днів. Пільговий стаж за Списком №1 особи становить 15 років 10 місяців 23 дні.
З форми РС-право, щодо Позивача, вбачається, що періоди роботи з 04.07.2001 по 15.08.2001, з 16.08.2001 по 23.02.2003, з 24.02.2003 по 07.04.2003 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), періоди роботи з 08.04.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 21.02.2005 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в).
Періоди роботи з 21.01.2011 по 07.02.2011, 31.07.2011, з 28.12.2011 по 08.01.2012, з 30.03.2012 по 31.03.2012, з 29.04.2012 по 30.04.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012 зараховано до страхового стажу, періоди роботи з 08.02.2011 по 30.07.2011, з 01.08.2011 по 27.12.2011, з 09.01.2012 по 29.03.2012, з 01.04.2012 по 28.04.2012, з 01.05.2012 по 28.11.2012, з 01.12.2012 по 11.12.2012 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в).
Період роботи з 11.02.2013 по 24.01.2014 зараховано до пільгового стажу Список №1.
Періоди роботи з 11.02.2014 по 30.03.2014, з 01.04.2014 по 28.04.2014, з 01.05.2014 по 30.05.2014, з 01.06.2014 по 27.06.2014, з 04.07.2014 по 01.09.2014, з 17.09.2014 по 20.10.2014, з 01.11.2014 по 02.11.2014 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в), періоди роботи з 03.02.2014 по 10.02.2014, 31.03.2014, з 29.04.2014 по 30.04.2014, 31.05.2014, з 28.06.2014 по 03.07.2014, з 02.09.2014 по 16.09.2014, з 21.10.2014 по 31.10.2014 зараховано до страхового стажу.
Періоди роботи з 27.11.2014 по 28.11.2014, з 01.10.2015 по 02.10.2015, з 01.11.2015 по 07.11.2015, з 01.12.2015 по 01.12.2015, з 01.02.2016 по 12.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, з 01.07.2016 по 01.07.2016, з 01.08.2016 по 01.08.2016, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 02.03.2017 по 06.03.2017 зараховано до страхового стажу, періоди роботи з 29.11.2014 по 30.09.2015, з 03.10.2015 по 31.10.2015, з 08.11.2015 по 30.11.2015, з 02.12.2015 по 31.01.2016, з 13.02.2016 по 30.04.2016, з 04.05.2016 по 30.06.2016, з 02.07.2016 по 31.07.2016, з 02.08.2016 по 31.01.2017, з 03.02.2017 по 01.03.2017, з 07.03.2017 по 02.11.2017 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в).
Періоди роботи з 20.11.2017 по 31.03.2020, з 10.06.2020 по 09.07.2020, з 13.07.2020 по 24.03.2022, з 01.04.2022 по 05.04.2022, 19.04.2022 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в), періоди роботи з 01.04.2020 по 09.06.2020, з 10.07.2020 по 12.07.2020, з 25.03.2022 по 31.03.2022, з 06.04.2022 по 18.04.2022 зараховано до страхового стажу.
Період роботи з 20.04.2022 по 28.02.2024 зараховано до страхового та пільгового стажу (Військова служба в особл. період).
Згідно довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час №223 від 17.03.2023 року Позивач в період з 21.01.2011 року по 11.12.2012 року перебував у відпустці без оплати: у липні 2011 - 1 день, у грудні 2011 - 4 дні, у січні 2012 - 8 днів, у березні 2012 - 2 дні, у квітні 2012 - 2 дні, у листопаді 2012 - 2 дні. Попереднє навчання з ТБ 12 днів (з 21.01.2011 по 07.02.2011).
Згідно довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час №222 від 17.03.2023 року Позивач в період з 03.02.2014 року по 02.11.2014 року перебував у відпустці без оплати: у березні - 1 день, у квітні - 2 дні, у травні - 1 день, у червні - 3 дні, у липні - 3 дні. Попереднє навчання з ТБ 6 днів (з 03.02.2014 по 10.02.2014). Змушений простій з 05.09.2014 по 16.09.2014, з 21.10.2014 по 31.10.2014.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів в ній №01/11-96/17 від 06.04.2023 року, Позивач працював повний робочий день на ДП «ВК «Краснолиманська» і за період з 27.11.2014 року по 02.11.2017 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним шляхом за професією, посадою гірник очисного забою підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а, постанови КМУ №162 від 11.03.94р., №36 від 16.01.2003р., №202 від 31.03.1994р., №461 від 24.06.16р. попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 2 дні з 27.11.2014р.; 2015р.: 10-2б/в, 11-7б/в, 12-1б/в; 2016р.: 02-12б/в, 05-3 додат. вихідний, 07-1 додат. вихідний, 08-1 б/в; 2017р.: 02-2 б/в, 03-5 б/в.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів в ній №299 від 16.02.2023 року Позивач працював повний робочий день на підземних роботах ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» з 20.11.2017 року по 25.01.2021 року, виконував гірничі роботи, за професією гірник очисного забою підземний, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 1, постанова КМУ №461 від 24.06.2016р., ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Простій ББВ з 01.04.2020р. по 09.06.2020р., з 10.07.2020р. по 12.07.2020р.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів в ній №15 від 05.01.2024 року, №629 від 17.10.2024 року, Позивач працює повний робочий день ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» у виробництві з видобутку вугілля з 26.01.2021 року по теперішній час, виконує гірничі роботи за професією гірник очисного забою підземний, що передбачено Списком 1 розділ І підрозділ 1, постанови КМУ №162 від 11.03.94р., №36 від 16.01.2003р., №202 від 31.03.1994р., №461 від 24.06.16р.
З 20.04.2022 року по 18.07.2022 року - увільнений від виробничої діяльності з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження військової служби.
З 19.07.2022 року по 06.09.2023 року - увільнення від виробничої діяльності у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період зі збереженням місця роботи, посади але без зарахування стажу на збереження щорічної відпустки на період проходження військової служби.
Відпустка без збереження з/п: з 25.03.2022р. по 31.03.2022р., з 06.04.2022р. по 10.04.2022р., з 12.04.2022р. по 19.04.2022р.
Згідно довідки форми ОК-5 у розділі «Відомості по спеціальному стажу» міститься інформація, що трудовий стаж позивача за період 07.2001 року по 02.2005 рік облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013А1, з 2008 року по 2010 рік облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013Б1, з 2011 року по 2012 рік, 02.2014 року по 12.2014 рік, з 2015 року по 11.2017 рік, з 01.2018 року по 04.2018 рік, з 08.2018 року по 03.2020 рік, з 06.2020 року по 12.2020 рік, 01.2021 рік, з 10.2021 року по 07.2022 рік, за 2023 рік облікований за кодом спецстажу ЗПЗ014А2, за 2013 рік та 01.2014 рік, облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013А1, з 01.2021 року по 09.2021 рік, облікований за кодом спецстажу ЗПЗ014А1, з 04.2020 року по 05.2021 рік облікований за кодом спецстажу КЗП084В1.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі- Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
За змістом статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше двох років.
За унормуванням частини 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 , Позивач в спірний період працював:
04.07.2001 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті на ДВАТ Шахта «Білицька»;
16.08.2001 року переведений гірником підземним з повним робочим днем в шахті;
24.02.2003 року переведений учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті;
08.04.2003 року переведений гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті;
21.02.2005 року звільнений за станом здоров'я;
21.01.2011 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Краснолиманське»;
11.12.2012 року звільнений за власним бажанням;
11.02.2013 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»;
24.01.2014 року звільнений за власним бажанням.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_5 , Позивач в спірний період працював:
27.11.2014 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»;
02.11.2017 року звільнений за власним бажанням;
20.11.2017 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ВСП «Шахтоуправління «Добропільське»;
25.01.2021 року звільнено за переведенням до ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»;
26.01.2021 року прийнятий за переведенням гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті.
Запис про звільнення відсутній.
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу Позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року, №461 від 24.06.2016 року та постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділом І, підрозділ 2, код 1010300а-11717.
Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділом І, підрозділ 2, пункт «а», код 1.2а.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1.
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
При цьому, суд звертає увагу, що частиною 3 статті 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як встановлено судом, позивач у період з 04.07.2001 по 21.05.2005, з 21.01.2011 по 11.12.2012, з 11.02.2013 по 24.01.2014, з 11.02.2014 по 02.11.2014, з 27.11.2014 по 02.11.2017, з 20.11.2017 по 20.04.2022 працював на посадах передбачених постановою №202 та провідних посадах, які дають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 (гірник підземний, гірник очисного забою підземний).
Таким чином суд дійшов висновку, що період роботи з 04.07.2001 по 21.05.2005, з 21.01.2011 по 11.12.2012, з 11.02.2013 по 24.01.2014, з 11.02.2014 по 02.11.2014, з 27.11.2014 по 02.11.2017, з 20.11.2017 по 20.04.2022 в якості гірник підземний, гірник очисного забою підземний з повним робочим днем у шахті, підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на посадах передбачених постановою №202 та провідних посадах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-IV.
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020}) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013А1 це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ014А1 це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Також, згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ014А2 це працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого.
Разом з цим, суд зазначає, що невірно зазначений код підстав для обліку спецстажу, що вноситься роботодавцем при формуванні та поданні страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може слугувати підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком за частиною 3 статті 114 Закону України №1058, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Стосовно не зарахування відповідачем до пільгового стажу Позивача днів безоплатної відпустки та простою, суд зазначає, що за приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Якщо брати до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Згідно довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час №223 від 17.03.2023 року Позивач в період з 21.01.2011 року по 11.12.2012 року перебував у відпустці без оплати: у липні 2011 - 1 день, у грудні 2011 - 4 дні, у січні 2012 - 8 днів, у березні 2012 - 2 дні, у квітні 2012 - 2 дні, у листопаді 2012 - 2 дні. Попереднє навчання з ТБ 12 днів (з 21.01.2011 по 07.02.2011).
Згідно довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час №222 від 17.03.2023 року Позивач в період з 03.02.2014 року по 02.11.2014 року перебував у відпустці без оплати: у березні - 1 день, у квітні - 2 дні, у травні - 1 день, у червні - 3 дні, у липні - 3 дні. Попереднє навчання з ТБ 6 днів (з 03.02.2014 по 10.02.2014). Змушений простій з 05.09.2014 по 16.09.2014, з 21.10.2014 по 31.10.2014.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів в ній №01/11-96/17 від 06.04.2023 року, Позивач проходив попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 2 дні з 27.11.2014р.; 2015р.: 10-2б/в, 11-7б/в, 12-1б/в; 2016р.: 02-12б/в, 05-3 додат. вихідний, 07-1 додат. вихідний, 08-1 б/в; 2017р.: 02-2 б/в, 03-5 б/в.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів в ній №299 від 16.02.2023 року Позивач перебував у простої ББВ з 01.04.2020р. по 09.06.2020р., з 10.07.2020р. по 12.07.2020р.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів в ній №15 від 05.01.2024 року, №629 від 17.10.2024 року, Позивач перебував у відпусткі без збереження з/п: з 25.03.2022р. по 31.03.2022р., з 06.04.2022р. по 10.04.2022р., з 12.04.2022р. по 19.04.2022р.
Відповідач не скористались повноваженнями, передбаченими частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, не витребували від підприємств відповідних документів або відомостей стосовно підстав надання позивачеві відпуски без збереження заробітної плати та застосування простою. А також не зазначили про необхідність підтвердження цих відомостей власне Позивачем.
Слід зазначити, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки та прогулів не перевищує одного місяця в календарному, проте, відповідач їх до пільгового стажу не зарахував без зазначення причин та вчинення передбачених законом дій для з'ясування зв'язку із виробничою необхідністю. Тому дії відповідача щодо незарахування цих періодів до пільгового стажу в контексті спірних правовідносин є протиправними.
Прете період простою з 01.04.2020р. по 09.06.2020р., з 10.07.2020р. по 12.07.2020р. підлягає зарахуванню до пільгового стажу у розмірі 1 місяць (з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року), період з 01.05.2020 року по 09.06.2020 року, з 10.07.2020 року по 12.07.2020 року, зарахуванню до пільгового стажу не підлягає, оскільки строк простою перевищує один місяць в календарному році.
Також суд зазначає, що відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
Докази, які б спростовували факт проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці позивача за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким він навчався, у матеріалах справи відсутні.
При цьому суд зазначає, що у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії взагалі не зазначено про не зарахування вказаних періодів перебування позивача у безоплатних відпустках та прогулах, періодів навчання, що також свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Як вже зазначалося судом, оскаржуване рішення не містить конкретних періодів роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що період роботи Позивача, з 21.01.2011 по 07.02.2011, 31.07.2011, з 28.12.2011 по 08.01.2012, з 30.03.2012 по 31.03.2012, з 29.04.2012 по 30.04.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012, з 11.02.2013 по 24.01.2014, з 03.02.2014 по 10.02.2014, 31.03.2014, з 29.04.2014 по 30.04.2014, 31.05.2014, з 28.06.2014 по 03.07.2014, з 02.09.2014 по 16.09.2014, з 21.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, з 01.10.2015 по 02.10.2015, з 01.11.2015 по 07.11.2015, з 01.12.2015 по 01.12.2015, з 01.02.2016 по 12.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, з 01.07.2016 по 01.07.2016, 01.08.2016, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 02.03.2017 по 06.03.2017, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 25.03.2022 по 31.03.2022, з 06.04.2022 по 18.04.2022 до пільгового стажу за Списком №1 на провідній посаді (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в), що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, відповідно до наданого розрахунку форми РС-право, щодо Позивача, вбачається, що Відповідачем періоди роботи з 04.07.2001 по 15.08.2001, з 16.08.2001 по 23.02.2003, з 24.02.2003 по 07.04.2003 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), періоди роботи з 08.04.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 21.02.2005, з 08.02.2011 по 30.07.2011, з 01.08.2011 по 27.12.2011, з 09.01.2012 по 29.03.2012, з 01.04.2012 по 28.04.2012, з 01.05.2012 по 28.11.2012, з 01.12.2012 по 11.12.2012, з 11.02.2014 по 30.03.2014, з 01.04.2014 по 28.04.2014, з 01.05.2014 по 30.05.2014, з 01.06.2014 по 27.06.2014, з 04.07.2014 по 01.09.2014, з 17.09.2014 по 20.10.2014, з 01.11.2014 по 02.11.2014, з 29.11.2014 по 30.09.2015, з 03.10.2015 по 31.10.2015, з 08.11.2015 по 30.11.2015, з 02.12.2015 по 31.01.2016, з 13.02.2016 по 30.04.2016, з 04.05.2016 по 30.06.2016, з 02.07.2016 по 31.07.2016, з 02.08.2016 по 31.01.2017, з 03.02.2017 по 01.03.2017, з 07.03.2017 по 02.11.2017, з 20.11.2017 по 31.03.2020, з 10.06.2020 по 09.07.2020, з 13.07.2020 по 24.03.2022, з 01.04.2022 по 05.04.2022, 19.04.2022 зараховано до пільгового стажу (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в). Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів військової служби позивача з 21.04.2022 по 28.02.2024, суд вказує на наступне.
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_6 від 07 вересня 2022 року, Позивач 07.04.2022 року призваний по мобілізації у Збройні Сили України.
Згідно довідки від 25.04.2022 року № 2094, Позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_7 з 21.04.2022 по теперішній час.
Згідно довідки від 15.04.2023 року №217/д/27, Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_8 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_8 (по стройовій частині) від 01.09.2023 року №250, Позивача, з 01 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з трудової книжки, позивач станом на 20.04.2022 року, під час призову на військову службу працював за посадою гірник очисного забою підземний (професія, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування періоду військової служби з 21.04.2022 року по 28.02.2024 року до пільгового стажу за Списком №1 на провідній посаді (Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в), що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що незарахування спірних періодів стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з пп.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії (п.4.7 розділу VI, п.3.2 розділу ІІІ).
Таким чином, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Всупереч наведеному, відповідачем не надано суду доказів щодо здійснення ним своїх повноважень в частині отримання додаткових документів/надання заявнику допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу.
Згідно із ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З наведених норм вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в записах в трудовій книжці, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17.
Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, Позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17.
Щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» суд зазначає наступне.
Відповідач у відзиві на позов вказав, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 не є нормативним актом, а тому не є обов'язковими для застосування органами Пенсійного фонду України при розрахунку стажу громадян, які звертаються із заявами про призначення пенсії.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
У постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24 Верховний Суд зазначив, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Також у вказані постанові Верховний Суд указав наступне: «висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"», так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а, оскільки у зазначених постановах Верховний Суд не вказав на неприпустимість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 в цілому, а зазначив, що Роз'яснення № 8 носить рекомендаційний характер.»
Отже, відсутні підстави для не застосування відповідачем указаних роз'яснень.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити, нарахувати і виплатити пенсію, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також задоволенню не підлягають вимоги в частині визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії. В даному випадку правові наслідки для позивача створює саме акт індивідуальної дії рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 07.03.2024.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області № 057350006830 від 07.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 28.02.2024;
зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.02.2024 року про призначення пенсії за віком до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до пільгового стажу Позивача за Списком 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 21.01.2011 по 07.02.2011, 31.07.2011, з 28.12.2011 по 08.01.2012, з 30.03.2012 по 31.03.2012, з 29.04.2012 по 30.04.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012, з 11.02.2013 по 24.01.2014, з 03.02.2014 по 10.02.2014, 31.03.2014, з 29.04.2014 по 30.04.2014, 31.05.2014, з 28.06.2014 по 03.07.2014, з 02.09.2014 по 16.09.2014, з 21.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, з 01.10.2015 по 02.10.2015, з 01.11.2015 по 07.11.2015, 01.12.2015, з 01.02.2016 по 12.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, 01.07.2016, 01.08.2016, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 02.03.2017 по 06.03.2017, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 25.03.2022 по 31.03.2022, з 06.04.2022 по 18.04.2022, 21.04.2022 по 28.02.2024 (в тому числі до стажу роботи на провідних професіях), з урахуванням Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Частинами 1, 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем було надано квитанцію № 3078-8168-2794-7587 від 27.10.2024 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 600,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області № 057350006830 від 07.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 28.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.02.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 21.01.2011 по 07.02.2011, 31.07.2011, з 28.12.2011 по 08.01.2012, з 30.03.2012 по 31.03.2012, з 29.04.2012 по 30.04.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012, з 11.02.2013 по 24.01.2014, з 03.02.2014 по 10.02.2014, 31.03.2014, з 29.04.2014 по 30.04.2014, 31.05.2014, з 28.06.2014 по 03.07.2014, з 02.09.2014 по 16.09.2014, з 21.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, з 01.10.2015 по 02.10.2015, з 01.11.2015 по 07.11.2015, 01.12.2015, з 01.02.2016 по 12.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, 01.07.2016, 01.08.2016, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 02.03.2017 по 06.03.2017, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 25.03.2022 по 31.03.2022, з 06.04.2022 по 18.04.2022, 21.04.2022 по 28.02.2024 (в тому числі до стажу роботи на провідних професіях), з урахуванням Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 600,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до відповідного суду апеляційної інстанції.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Є.В. Череповський