Справа № 673/1021/24
Провадження № 2-о/673/16/25
13 лютого 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої судді - Грицишиної Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,
заявниці - ОСОБА_1
представника заявниці - адвоката Сердюка В.С.
розглянувши в порядку окремого провадження у м. Деражня цивільну справу №673/1021/24, номер провадження 2-о/673/16/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_2 , -
13.09.24р. заявниця звернулася із заявою, в якій просить суд встановити факт перебування її на утриманні брата - ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що її брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону управління ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №2130 від 18.05.24р. ОСОБА_2 був визнаний зниклим безвісти за особливих обставин. Відповідно до сповіщення сім'ї №22/2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявницю повідомлено, що її брат перебуває в полоні держави-агресора.
Заявниця зазначає, що звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати належного брату грошового забезпечення, однак отримала відмову з підстав ненадання підтверджуючих документів про перебування заявниці на утриманні брата.
Враховуючи, що її брат після смерті їхніх батьків проживав з нею та її чоловіком, до служби в ЗСУ вона його підтримувала та матеріально забезпечувала, брат регулярно надсилав їй кошти, що підтверджується виписками з банківського рахунку, просить суд встановити факт перебування її на утриманні брата - ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2024 року відкрито провадження по справі, призначено справу до судового засідання в порядку окремого провадження.
Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримали заяву про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні брата - ОСОБА_2 .
Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання представника не направила в зв'язку із залученням особового складу до воєнних дій, однак, у письмових поясненнях від 21.10.24р. вказує, що листом ВЧ НОМЕР_3 №2910 від 31.07.24р. заявницю повідомлено, що відповідно до п.7 Постанови КМУ від 30.11.16р. «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі його відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновителям неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають в шлюбі та не мають дітей.
Оскільки ОСОБА_1 не подано жодних документів на підтвердження належності до переліку членів сімей, які можуть отримувати грошове забезпечення військовослужбовця, ВЧ було відмовлено їй як особі, яка не може отримувати виплату грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 .
Заслухавши заявницю та її представника, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідним братом та сестрою, що підтверджується їх свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 від 10.01.1983 року та серії НОМЕР_5 від 06.03.86 року.
ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_6 від 09.08.03р.
Мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_7 від 14.03.2018 року.
Батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_8 від 14.05.24 року.
ОСОБА_2 з 04.05.24 року вважається зниклим безвісти поблизу населеного пункту Миколаївка Донецької області за особливих обставин під час проходження ним служби по мобілізації в ЗСУ в зв'язку з виконанням військового обов'язку у військовій частині НОМЕР_1 , згідно витягу з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 №2130 від 18.05.2024 року.
Згідно сповіщення сім'ї №22/2 від 05.07.24 року ОСОБА_2 вважається полоненим відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з полоненими Міжнародного Червоного Хреста.
Листом командира Військової частини НОМЕР_1 №2910 від 31.07.24р. ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошового забезпечення її брата ОСОБА_2 в зв'язку з відсутністю підтверджувальних документів про перебуванні її на утриманні брата.
Згідно повідомлення Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області №450/31.6-20 від 29.11.24р. відомості про актові записи про шлюб ОСОБА_2 та акти про державну реєстрацію дітей, батьком яких би значився ОСОБА_2 відсутні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п.6 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Згідно п.7 Порядку "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30 листопада 2018 року, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Відповідно до приписів, що містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», які по аналогії підлягають застосуванню до даних правовідносин, передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до Судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, викладеної у листі Верховного суду від 01.01.2012, до заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, в якій зазначається мета цього встановлення, можуть надаватися: 1) докази, що підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового й особистого характеру); 2) докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним і постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, квитанції та інші документи, що свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника); 3) довідка із ЖЕКу або сільської ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, однак йому в цьому було відмовлено через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні; 4) документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім'ї померлого (крім спадкування за ч. 2 ст. 1265 ЦК утриманцю не потрібно доводити, що він є членом сім'ї померлого) - копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення тощо; 5) документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною особою, не був членом сім'ї спадкодавця, але перебував на утриманні останнього не менше п'яти років та одержував від нього матеріальну допомогу, що була єдиним джерелом засобів до існування (копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази); 6) копія свідоцтва про смерть годувальника.
Судом враховується, що заявниця є повнолітньою, дієздатною та працездатною особою, яка перебуває в шлюбі та має чоловіка, який є також працездатним, і у випадку відсутності у неї фінансових засобів до існування саме на нього покладається обов'язок щодо її утримання. Заявниця стверджує, що брат до моменту мобілізації проживав спільно із нею та її чоловіком, проте, факт проживання разом жодним чином не підтверджує факту перебування на утриманні.
Суд також вважає, що надані ОСОБА_1 витяги з банківського рахунку про переказ на її ім'я грошових коштів (12.07.23-20 000 грн; 23.08.23р. -20 000 грн., 05.01.24р. та 06.01.24р. по 20 000 грн., 08.01.24р. - 25 000 грн. тощо) носили характер виключно добровільної допомоги ОСОБА_2 сестрі, проте, не підтверджують, що надана матеріальна допомога ОСОБА_2 для ОСОБА_1 була зумовлена виконанням його зобов'язань по утриманню заявниці в зв'язку з неможливістю її працевлаштування та носила постійний характер. Жодних доказів того, що кошти, які надсилалися братом були її основним та постійним джерелом засобів до існування заявницею суду не подано.
Всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, заявниця в підтвердження своїх вимог щодо встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 належних доказів не надала і судом їх не здобуто.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.02.2025 року.
Суддя: Л. В. Грицишина