17.02.2025 Справа №607/741/25 Провадження №2-а/607/142/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря с/з Кузьменкової О. І.
учасників справи:
представника позивача Пархомчук В. В.
представника відповідача Зубенка І. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Закарпатської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що він 03.01.2025 отримав копію постанови Закарпатської митниці Державної митної служби № 1771/30500/21 від 07 грудня 2021 року зі змісту якої вбачається, що 06 листопада 2021 року о 22 год 01 хв у зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, на ділянку «виїзд з України» смугою руху «зелений коридор», заїхав легковий автомобіль «Opel Astra», реєстраційний номер Італії НОМЕР_1 ,, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який слідував з України до Італії у приватних справах.
До митного контролю позивач подав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон для проходження по смузі «зелений коридор» та довідку КНП «Товстенська селищна лікарня» від 05.11.2021 № 24.
Під час здійснення митних формальностей було встановлено, що вищевказаний легковий автомобіль був ввезений на митну територію України позивачем 02 жовтня 2021 року в митному режимі «тимчасове ввезення», під зобов'язання про зворотне вивезення, у якому він надав зобов'язання вивезти вказаний транспортний засіб у строк до 12 жовтня 2021 року.
В постанові вказано, що ОСОБА_1 пояснював посадовим особам причину, з якої він не зміг вчасно вивезти автомобіль - хвороба матері (запалення легень), яка знаходилась у важкому стані, яку він сам лікував і не мав можливості її залишити навіть коли сам захворів. В підтвердження перебування на лікуванні ОСОБА_1 надав довідку КНП «Товстенська селищна лікарня» від 05.11.2021 № 24, відповідно до якої останній знаходився на лікуванні у вказаному закладі з 18.10.2021 по 05.11.2021 рік.
Митний орган вказану інформацію до уваги не взяв та зазначив, що факт перебування на лікуванні не може бути визнано обставиною непереборної сили, яка звільняє від адміністративної відповідальності, оскільки дія цієї обставини знаходиться поза межами терміну тимчасового вивезення, який закінчився 12.10.2021, адже факт вчинення правопорушення передує часу перебування на лікуванні.
Митний орган дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 перевищив граничний термін тимчасового ввезення транспортного засобу на 25 днів та виніс оскаржувану постанову про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 5 статті 481 МК України, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, розміром 5 000 нмдг - на суму 85 000 гривень.
Однак, постанову Закарпатської митниці позивач вважає незаконною та необґрунтованою.
При визначені строку, на який було перевищено граничний термін тимчасового ввезення автомобіля, митний орган безпідставно не врахував обставини, які свідчили про об'єктивну неможливість вивезти автомобіль в період перебування позивача на стаціонарному лікуванні, що призвело до неправильної кваліфікації дій позивача.
Позивач був зобов'язаний вивезти автомобіль з території України в строк до 12 жовтня 2021 року.
В цей період часу, мама позивача перебувала в тяжкому стані через запалення легень і позивач змушений був бути біля неї.
18 жовтня 2021 року стан здоров'я самого позивача погіршився, що призвело до того, що він потрапив в лікарню.
До 05 листопада 2021 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується довідкою КНП «Товстенська селищна лікарня».
Об'єктивно, у цей період часу (19 днів) ОСОБА_2 не міг виконати свій обов'язок і вивезти автомобіль.
Посилання митного органу на той факт, що дія цієї обставини знаходиться поза межами терміну тимчасового вивезення, який закінчився 12.10.2021, адже факт вчинення правопорушення передує часу перебування на лікуванні, є недоречним.
Позивач визнає, що він вчинив порушення митних правил, не вивізши автомобіль в період з 12 жовтня 2021 року по 18 жовтня 2021 року (6 днів).
У зв'язку з безпідставним відхиленням як доказу довідки КНП «Товстенська селищна лікарня» від 05.11.2021 року №24 про перебування його на стаціонарному лікуванні з 18 жовтня 2021 року по 05 листопада 2021 року та протиправним включенням періоду лікування в строк перевищення тимчасового ввезення, митний орган неправильно кваліфікував дії позивача за частиною 5 статті 481 МК України.
Отже, позивач вважає, що посадова особа митного органу при розгляді справи про порушення митних правил щодо позивача, всебічно, повно та об'єктивно не з'ясувала обставин цієї справи та вирішила її з порушенням вимог закону, відтак кваліфікація дій ОСОБА_1 є неправильною, що, відповідно до пункту частини 1 статті 531 МК України, є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, з підстав та обґрунтувань зазначених у ньому.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказав, що згідно даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», станом на 06.11.21 ОСОБА_1 у 2021 році вже ввозив на територію України транспортні засоби особистого користування зареєстрованими за її межами на умовах п.5 ч.4 ст. 480 МК України, і загалом строк перебування цього транспортного засобу на території України в режимі «тимчасового ввезення» протягом року склав 85 діб.
Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та зобов'язання про зворотне вивезення від 02.10.21, громадянин України ОСОБА_1 мав вивезти автомобіль «Opel Astra» р.н. Італії НОМЕР_1 , у строк до 12.10.21.
Таким чином, він перевищив граничний термін тимчасового ввезення транспортного засобу на 25 діб.
В своєму поясненні ОСОБА_1 підтвердив факт ввезення ним на територію України автомобіль «Opel Astra» р.н. Італії НОМЕР_2 , в режимі «тимчасового ввезення» та вказав, що не зміг вчасно вивезти автомобіль у зв'язку з хворобою матері (запалення легень), яка знаходилась у важкому стані, яку він сам лікував і не мав можливості її залишити навіть коли сам захворів, при цьому надав довідку КНП «Товстенська селищна лікарня» від 05.11.21 № 24, відповідно до якої він знаходився на лікуванні у вказаному закладі з 18.10.21 по 05.11.21.
Однак, факт перебування на лікуванні не може бути визнано обставиною непереборної сили, яка звільняє від адміністративної відповідальності, оскільки дія цієї обставини знаходиться поза межами терміну тимчасового ввезення, який закінчився 12.10.21, адже факт вчинення правопорушення передує часу перебування на лікуванні.
На момент перетину митного кордону та під час провадження по справі жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що могли бути враховані під час розгляду справи, ОСОБА_1 надано не було.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено у протоколі про порушення митних правил №1771/30500/21 від 06.11.2021. Клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило. Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення на територію України транспортного засобу особистого користування, більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, у зв'язку із тим, що вказані дії позивача містили ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України, відносно нього був складений протокол про порушення митних правил №1771/30500/21 та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 481 МК України.
Також представник відповідача зазначає, що даний адміністративний позов має бути залишений без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на його оскарження, виходячи з наступного.
У клопотанні представника позивача про поновлення строку зазначається, що ОСОБА_1 оскаржувану постанову після її винесення не отримав, а з її змістом ознайомився лише 03.01.2025.
Також, у вказаному клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 не проживав і не проживає за адресою АДРЕСА_1 , а останні 10 років проживає без реєстрації у селі Попівці Чортківського району Тернопільської області.
Вказані твердження є сумнівними і можуть вказувати лише на те, що ОСОБА_1 або проживає чи зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , або свідомо вводив в оману державний орган про своє місце проживання з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вказану адресу місця проживання ним власноручно зазначено у поясненні яке ним надавалось під час складання протоколу про порушення митних правил.
Крім того, вказана адреса проживання постійно ним заявлялась під час переміщення через митний кордон України протягом 2019-2021 років, про що свідчить витяг з Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор».
Постанова у справі про порушення митних правил №1771/30500/21 від 07.12.2021 протягом трьох днів була надіслана ОСОБА_1 .
Сама по собі необізнаність ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, також не може бути прийнята до уваги, оскільки про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено у протоколі про порушення митних правил №1771/30500/21 від 06.11.2021, примірник якого ним отримано під розпис.
Таким чином, бездіяльність Позивача щодо з'ясування стану розгляду справи про порушення митних правил заведеної відносно нього або умисне повідомлення ним неправдивої адреси місця проживання, не є підставою для поновлення строків на оскарження постанови митниці.
Крім того, за оскаржуваною постановою відділом державної виконавчої служби у м. Тернополі тричі відкривалось виконавче провадження про примусове стягнення накладеного митницею штрафу, що в свою чергу передбачає виконання ряду процесуальних дій про повідомлення особи про наявність таких виконавчих проваджень та застосування до особи певних обмежень, що в свою чергу може вказувати на те, що ОСОБА_1 було відомо про винесену відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення.
Отже, підсумовуючи, в даному випадку, факт перебування на лікуванні не може бути визнано обставиною непереборної сили, яка звільняє від адміністративної відповідальності, оскільки дія цієї обставини знаходиться поза межами терміну тимчасового ввезення, який закінчився 12.10.2021, адже факт вчинення правопорушення передує часу перебування на лікуванні.
На момент перетину митного кордону та під час провадження по справі жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що могли бути враховані під час розгляду справи, ОСОБА_1 надано не було.
Вищенаведені обставини вказують на те, що постанова у справі про порушення митних правил №1771/30500/21 від 07.12.2021 є правомірною та винесеною відповідно до норм чинного законодавства і підстав для зміни заходу стягнення у справі про порушення митних правил немає.
На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з підстав та обґрунтувань зазначених у відзиві.
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд, встановив, що постановою в справі про порушення митних правил № 1771/30500/21 від 07.12.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення правил, передбачених ч. 5 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 85 000,00 грн.
Зі змісту даної постанови вбачається, що 06 листопада 2021 року о 22 год 01 хв у зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, на ділянку «виїзд з України» смугою руху «зелений коридор», заїхав легковий автомобіль «Opel Astra», реєстраційний номер Італії НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який слідував з України до Італії у приватних справах.
До митного контролю позивач подав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон для проходження по смузі «зелений коридор» та довідку КНП «Товстенська селищна лікарня» від 05.11.2021 № 24.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», в результаті яких було встановлено, що легковий автомобіль «Opel Astra», реєстраційний номер Італії НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 , був ввезений на митну територію України через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці громадянином України ОСОБА_1 02.10.21, в митному режимі «тимчасове ввезення», відповідно до умов визначених п. 5 ч. 4 ст. 380 МК України, під зобов'язання про зворотне вивезення, у якому він надав зобов'язання вивезти вказаний транспортний засіб у строк до 12.10.21.
Згідно із даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», станом на 06.11.21 гр. ОСОБА_1 у 2021 році вже ввозив на територію України транспортні засоби особистого користування зареєстрованими за її межами на умовах п. 5 ч. 4 ст. 480 МК України, і загалом строк перебування цього транспортного засобу на території України в режимі «тимчасового ввезення» протягом року склав 85 діб.
Відповідно до довідки КНП «Товстенська селищна лікарня» від 03.12.2024 за № 40, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі з 18.10.2021 по 05.11.2021.
Судом з'ясовано, що останні 10 років позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області № 7 від 13 січня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 просив суд поновити строк на оскарження постанови, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки оскаржувану постанову отримував 03.01.2025, після того він звернувся до суду.
Законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня вручення постанови. При цьому, слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
Так, як вбачається із матеріалів справи позивач оскаржувану постанову отримав 03.01.2025, а звернувся до суду 13.01.2025 і в клопотанні просив поновити строк для звернення до суду.
Водночас, суд вважає, що слід поновити позивачу строк на оскарження такої постанови, оскільки звертаючись до суду з вказаним позовом позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив обставини, з якими пов'язує поважність причин пропуску строку звернення до суду, а саме, що отримав таку постанову 03.01.2025, тому суд вважає слід поновити строки звернення до суду.
Посилання представника відповідача щодо пропуску строку звернення позивачем до адміністративного суду із позовною заявою, суд відхиляє, оскільки представником позивача у судовому засіданні було вказано, що дану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення ним було отримано 03.01.2025, будь-яких інших доказів про вручення позивачу спірної постанови відповідач не надав.
Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно із ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положеннями ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України визначено, що перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
За приписами ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно із ч.1 ст.460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Положеннями ст.495 Митного кодексу України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.
Як передбачено ч.2 ст.486 МК України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до ст. 530 МК законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (ч.1,ч.6).
В свою чергу стаття 531 визначає що підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в т.ч. безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду (ч. 1 п .4).
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1)відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або не об'єктивність її розгляду; 3)невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4)винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5)неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи на підставі наявних у справі доказів дії посадової особи під час складання спірної постанови на відповідність вимогам Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою не було об'єктивно та повно з'ясовано фактичні обставини справи, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, неправильно здійснена кваліфікація вчиненого правопорушення.
Відповідачу було відомо, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Товстенська селищна лікарня» з 18.10.2021 по 05.11.2021 і вказану обставину слід вважати поважною обставиною, яка перешкоджала позивачу у встановлені строки вивести транспортний засіб за межі України і повинна бути врахована відповідачем при кваліфікації вчиненого правопорушення та накладенні адміністративного стягнення.
Отже постанова в справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст.481 Митного кодексу України про порушення митних правил № 1771/30500/21 від 07.12.2021 про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до компетентного органу, а саме - Закарпатської митниці.
Згідно частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За даних обставин, слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії № 1771/30500/21 від 07.12.2021.
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1771/30500/21 від 07.12.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України, і надіслати справу на новий розгляд до Закарпатської митниці.
Стягнути з Закарпатської митниціза рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
відповідач Закарпатська митниця, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 43985560, місцезнаходження вул. Собранецька, 20 м. Ужгород Закарпатської області.
Рішення суду складено та підписано 17 лютого 2025 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко