Справа № 1-кп/593/35/2025
"19" лютого 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
провівши в залі суду в місті Бережани Тернопільської області підготовче засідання по кримінальному провадженні, внесеному 20 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211050000125 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Соледар Артемівського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого слюсарем -ремонтником в Інноваційно-Інжиніринговій Компанії ''Нова технологія'', має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, не депутата, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут PVP особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав з метою збуту PVP особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, загальною масою не менше 0,46045 грама діючої речовини, та розпочав зберігати з метою збуту до 19 серпня 2024 року.
Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_6 (анкетні дані змінено) про збут останньому особливо небезпечних психотропних речовин PVP.
З метою реалізації зазначеної домовленості, 19 серпня 2024 року, близько 20 години 25 хвилин, в м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, на вул. Степана Бандери ОСОБА_4 , маючи на меті збагатитись за рахунок продажу особливо небезпечних психотропних речовин, керуючись корисливим мотивом, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій збув ОСОБА_6 (анкетні дані змінено) особливо небезпечні психотропні речовини PVP, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на діючу речовину 0,46045 грама, за грошову винагороду в сумі 1200 гривень.
Такими неправомірними діями ОСОБА_4 порушив вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), Списку № 1 Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із наступними змінами та доповненнями), та Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року № 188 (із наступними змінами та доповненнями).
Таким чином органом досудового розслідування ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
19 лютого 2025 року між прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності його захисника ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, інших істотних для даного кримінального провадження обставин.
Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений за ч. 2 ст. 307 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та застосуванням до обвинуваченого ст.75 КК України із встановленням іспитового строку.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, однак вищевказана угода, укладена між сторонами кримінального провадження, відповідає вимогам ст. 469 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1-4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи особливості та специфіку вчиненого злочину і конкретні обставини його вчинення, зокрема, тяжкість вчиненого злочину, як показник індивідуального рівня його суспільної небезпеки, зумовленого специфічними об'єктивними і суб'єктивними ознаками, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його соціальні та правові характеристики, які мають кримінально-правове значення, факт повного і безпосереднього визнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особи винного, який раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, перебував у полоні, двічі поранений під час бойових дій 07.08.2022р. та 02.08.2023р., у зв'язку із чим у нього порушено функції лівої нижньої кінцівки, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, наявність обставин, що пом'якшують покарання, передбачених ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; суд вважає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначене покарання має бути необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому враховуючи вимоги ст. 65 КК України, суд вважає можливим призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, а саме: обрати ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Суд, враховуючи погоджене сторонами покарання, вважає, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, а тому виходячи з викладеного, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 19 лютого 2025 року між прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності його захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 469, 475, 394 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 лютого 2025 року між прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності його захисника ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитовим строком терміном в 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави:
- 2271 (дві тисячі двіста сімдесят одну) гривню 84 коп. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/120-24/9654-НЗПРАП від 28 серпня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024211050000125.
Речові докази: - кристалічну речовину білого кольору, яка містить PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,46045 грама, яка поміщена у сейф-пакет № 5611184 і передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, після вступу вироку в законну силу, знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Головуюча суддя: